- •Лекція 3. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси
- •§ 1. Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура
- •§ 2. Класифікація економічних потреб
- •§ 3. Економічний закон зростання потреб
- •§ 3. Економічні інтереси: сутність, суб'єкти, класифікація
- •Лекція 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •Тема 5. Власність, її суть, форми і місце в економічній системі
- •Тема 6. Товарне виробництво. Товарно-грошові відносини
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки.
- •Тема 7.1. Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва.
- •2) Матеріально-технічна база, 3) складське і товарне господарство, 4) транспортна мережа,
- •5) Система зв”язків та інформація.
- •Тема 7.2. Суб’єкти ринкової економіки.
- •Тема 7.3. Капітал. Витрати виробництва. Прибуток.
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми
- •2. Суспільний продукт і його форми.
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники
- •Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
- •1.Суть національного доходу та фактори його зростання.
- •2.Розподіл національного доходу
- •Структура фонду споживання
- •Матеріальна основа й форми економічних доходів населення
- •Види суспільних фондів споживання
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільності світу
- •Питання на іспит з дисципліни „Політична економія ” для студентів економічного відділення груп ф – 11
Тема 9. Суспільний продукт і його форми
1. Суспільне відтворення: суть, риси
2. ССП, його форми, структура
3. Відтворення ССП.
Тема. Система національних рахунків. ВВП (підручник, ст.. )
1. Відтворення - безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення всіх елементів економічної системи - продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, виробничих відносин та господарського механізму.
Суспільне відтворення - це процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, як безперервний ланцюг взаємопов'язаних актів щорічного створення суспільного продукту.
Розгляд процесу суспільного виробництва в динаміці за ряд років дозволяє глибше проникнути у його сутність, побачити набагато більше, ніж при аналізі створення суспільного продукту протягом одного року.
Дослідження суспільного відтворення дає змогу з'ясувати: під впливом яких чинників протягом багатьох років відбувалися кількісні та якісні зміни у суспільних продуктивних силах; що зумовило їх сучасну структуру; яке значення мають розподіл та споживання сукупного продукту.
У будь-якому суспільстві люди повинні постійно задовольняти свої потреби, для чого необхідне безперервне відтворення матеріальних благ, а значить, і процесу їх виробництва.
На певному етапі розвитку суспільства об'єктивною необхідністю стає задоволення потреб людей у зростаючій кількості послуг та духовних благ. Тому поряд з матеріальним виникає і розвивається духовне виробництво, головною метою якого є формування розумових здібностей людей, їх творчих обдарувань, особистості, її організаційних здібностей.
Розрізняють два типи відтворення - просте і розширене.
За простого відтворення процес виробництва і випуск створених благ здійснюється щорічно у незмінному масштабі. Таке відтворення було значною мірою типове для докапіталістичних формацій. Здійснюється переважно на незмінній технічній основі.
При розширеному відтворенні процес виробництва щорічно відновлюється у зростаючих розмірах. Таке відтворення здійснюється переважно на більш досконалій технічній основі.
2. Суспільний продукт і його форми.
Економічна теорія має справу не з будь – яким конкретним виробництвом, а визначає закономірності функціонування суспільного виробництва.
Суспільне виробництво – це сукупність індивідуальних виробництв (підприємств, фірм) в їхньому взаємозв`язку, взаємодії, взаємозумовленості та взаємозалежності.
Результатом суспільного виробництва є суспільний продукт – це сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу, як правило, за рік. В реальному житті ми маємо справу з різними його формами залежно від того, які елементи включаються до його складу.
Однією з форм суспільного продукту є валовий суспільний продукт (ВСП) – сума виробленої за рік валової продукції всіх галузей матеріального виробництва. При визначенні ВСП до його складу завжди включається повторний рахунок виробничих затрат окремих галузей. Річ у тім, що до його вартості включається не лише вартість готового, а й вартість проміжного продукту ( сировина, паливо, матеріали), який для відповідних галузей виступає як готовий продукт.
Тому ВСП не дає точного уявлення про ту реальну суму благ, яка створюється протягом року в країні. В зв`язку з цим виникає потреба розраховувати кінцевий суспільний продукт (КСП). Він являє собою всю масу виробленої за певний період часу готової продукції, тобто, це продукція, яка надходить в особисте або виробниче споживання, на відновлення спожитих засобів праці та нагромадження в готовому вигляді. Обчислюється КСП шляхом вилучення з ВСП повторного рахунку, тобто обороту предметів праці (МЗ), додавання вартості спожитих засобів праці (ЗП), що є фондом амортизації (А): КСП = ВСП – МЗ + А.
ВСП і КСП – це показники матеріального виробництва. Щоб обрахувати весь результат господарської діяльності, використовується показник – валовий національний продукт (ВНП), обчислюється не за виробничим принципом (як попередні показники), а як сума кінцевих доходів, які отримують підприємства, організації, установи й окремі громадяни в усіх галузях і сферах народного господарства. Найважливішим результативним показником розвитку економіки країни є чистий продукт (ЧП) – частина ВСП або нова створена вартість за рік, тому що є результатом живої праці. В економічній теорії ЧП отримав назву національного доходу.
Важливе значення має поділ ЧП на: 1) необхідний продукт (НП) – частина ЧП, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили в сфері виробництва ( витрати на одяг, житло, задоволення культурних і соціальних потреб), 2) додатковий продукт (ДП) - це надлишок над необхідним продуктом., використовується для розширення виробництва. Відношення ДП до НП називається нормою додаткового продукту.
