Питання ергономіки

1.Чи раціонально вирішене просторове розташування робочого місця?

2. Чи зручно працівнику при обслуговуванні устаткування сидіти або стояти, чергувати ці положення?

3. Чи правильно, з точки зору фізіології, вирішена конструкція крісла (висота, розміри, форма і т. д.)?

4. Чи має працівник достатньо простору для ніг? Чи не змушений він працювати у незручному положенні?

5. Чи не виникає у працівника під час роботи, на устаткуванні, надмірних фізіологічних та (або) психічних навантажень?

6. Чи розташовано функціональні зони машини в межах легкого досягнення працівником і чи є добрий їх огляд з робочого місця?

7. Чи враховано в процесі конструювання особливості оптимального зорового сприйняття людиною різних частин і органів керування устаткуванням? (Розрізняючи чутливість ока в межах поля зору різко зменшується від центра до периферії, кольорове бачення здійснюється за рахунок центральних областей сітківки, периферійний зір - ахроматичний (безколірний). Межі сприйняття різних монохроматичних кольорів різні: найбільш широкі межі мають жовтий та блакитний кольори, найбільш вузькі - червоний і зелений. Деякі з кольорів у міру пересування до периферії зорового поля змінюються: червоні і зелені жовтіють, пурпурні — синіють. Об'єм зорового сприйняття обмежений: око людини сприймає одночасно 5-7 окремих об'єктів. Горизонтальні рухи очей швидші за вертикальні. Вертикальні рухи очей призводять до більшої втоми).

8. Чи правильно освітлені та пофарбовані функціональні частини устаткування, чи вони мають достатній контраст?

9. Чи відповідають рухи людини при обслуговувані устаткування фізіологічній та анатомічній структурі тіла, чи обмежені вони, при можливості, просторового ? (Рухи викликають меншу втому, якщо вони відбуваються у напрямку дії сили тяжіння; рухи руки по колу кращі, оскільки вони здійснюються точніше і швидше, аніж-вертикальні. Якщо робота здійснюється двома руками, краще аби рухи обох рук були симетричні та синхронні; рухи рук у напрямку до тіла швидші, аніж від нього; точні рухи краще виконувати сидячи аніж стоячи).

10. Чи скорочені до мінімуму кількість і траєкторії рухів?

11. Чи скорочена до мінімуму статична робота людини під час обслуговування устаткування? (Статична робота більш втомлює аніж динамічна).

12. Чи відбуваються рухи працівника в межах поля його зору і чи закінчується рух в положенні, зручному для початку наступного?

13. Чи не повинен працівник у процесі роботи тримати руки в припіднятому положенні?

14. Чи всі органи управління розташовані в межах, зручних для маніпуляції ними?

15. Чи раціонально розподілені дії з органами керування для рук та ніг?

16. Чи влаштовані органи керування так, що їх основні положення можна легко фіксувати?

17. Чи не вимагає дія, з кожним органом керування прикладення занадто великих зусиль?

18. Чи встановлені органи керування (кнопки, тумблери, поворотні ручки і ін.) один від одного на належній відстані, щоб не сталося помилки при їх включенні?

19. Чи пам'ятаєте ви про необхідність розрізнення згрупованих органів керування формою їх частин, кольором, написами?

20. Чи знаходяться органи керування та індикації в зоні ефективного бачення (±30° від нормальної лінії зору)?

21. Чи під правильним кутом розташовані шкали, пульти, табло? (їх лицьові панелі повинні утворювати, з лінією зору, приблизно прямий кут, щоб не виникало помилкового зчитування через нахил проекції стрілки на шкалу).

22. Чи достатньо контрастують безпосередні джерела інформації з панеллю, на якій вони розташовані?

23. Чи узгоджені всі параметри, за якими необхідно слідкувати, та передбачувані часті втручання щодо керування ними із спроможністю людини охоплювати та реагувати на них при обслуговуванні устаткування?

24. Чи справді основні джерела інформації зосереджені на головному пульті в центрі поля зору оператора (або у верхній лівій його частині)?

25. Чи забезпечено належне освітлення джерел інформації?

26. Чи не надто багато на шкалах написів та інших позначень?

27. Чи достатньо чітко та зрозуміло виконані стрілки, поділки, цифри та написи на джерелах інформації?