- •Пз1: спектральне представлення періодичних сигналів у базисі тригонометричних функцій
- •Пз2: комплексний ряд фур'є. Властивості перетворення фур'є
- •2.1 Мета заняття
- •2.2 Контрольні запитання та завдання
- •2.3 Приклади розв'язання задач
- •Пз3: розрахунок найпростіших кіл постійного струму. Метод еквівалентних перетворень кола
- •3.1 Мета заняття
- •3.2 Контрольні запитання та завдання
- •3.3 Приклади розв'язання задач
- •Пз4: застосування методів рівнянь кірхгофа, контурних струмів, вузлових напруг для розрахунку лек
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Контрольні запитання та завдання
- •4.3 Приклади розв'язання задач
- •Пз5: розрахунок кіл при гармонійних впливах. Символічний метод
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Контрольні запитання та завдання
- •5.3 Приклади розв'язання задач
- •Пз6: резонансні явища в електричних колах. Резонансні частотні характеристики
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Контрольні запитання та завдання
- •6.3 Приклади розв'язання задач
- •Пз:7 перехідні коливання в лек. Аналіз перехідних коливань у лек класичним і операторним методом
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Контрольні запитання та завдання
- •Аналіз перехідних коливань у лек класичним методом
- •8.3 Приклади розв'язання задач
- •Аналіз перехідних коливань у лек операторним методом
- •7.6 Приклади розв'язання задач
- •8 Коливання в лініях без втрат
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Контрольні запитання та завдання
- •9.3 Приклади розв'язання задач
- •9 Використання властивостей відрізків довгих ліній
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Контрольні запитання та завдання
- •9.3 Приклади розв'язання задач
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а комплексні числа
- •Додаток б довідкові співвідношення
- •Додаток в зображення й оригінали
- •Додаток г канонічні форми передатних функцій
- •Додаток д індивідуальне домашнє завдання №1
- •Додаток е індивідуальне домашнє завдання №2
9.3 Приклади розв'язання задач
Задача 1. Лінія без втрат з первинними параметрами: L0=100 нГн/м, C0=10 пФ/м підключена до джерела гармонійного сигналу з частотою 100 МГц. Варто з'єднати її з входом іншої лінії, хвильовий опір якої складає ZВ=64 Ом. Забезпечити режим хвиль, що біжать, у кожній з ліній.
Розв'язок. Визначимо хвильовий опір першої лінії. Оскільки за умовою ця лінія без втрат, її хвильовий опір можна визначити за формулою
.
Підставимо у формулу первинні параметри з умови задачі
Ом.
За умовою хвильовий опір другої лінії Ом. Якщо з'єднати безпосередньо першу лінію з входом другої, то перша лінія буде не погоджена тому що . Для узгодження лінії з іншою лінією, використовуємо чвертьхвильовий трансформатор. Хвильовий опір трансформатора можна розрахувати в такий спосіб:
.
Ом.
Щоб друга лінія була погоджена, до її виходу необхідно підключити навантаження, рівну її хвильовому опору, тобто Ом.
Довжина хвилі в лінії дорівнюватиме
,
де - коефіцієнт фази.
Коефіцієнт фази розраховується за формулою
.
рад/м.
м.
Довжина трансформатора дорівнюватиме
м.
Зобразимо схему кола з трансформатором, що погоджує (рис. 9.1).
Рисунок 9.1
Відповідь: Для забезпечення режиму хвиль, що біжать, у кожній з ліній треба до виходу другої лінії підключити опір навантаження 64 Ом і між першою і другою лінією уключити відрізок довгої лінії з хвильовим опором 80 Ом і довжиною 2,5 м.
Задача 2. Якої мінімальної довжини необхідно узяти відрізок лінії з параметрами L0=0,49 мкГн/м, C0=25 пФ/м, щоб на частоті 108 Гц одержати індуктивність Lекв=0,223 мкГн?
Розв'язок. Оскільки за умовою задачі потрібно реалізувати індуктивність відрізком лінії мінімальної довжини, необхідно вибрати короткозамкнений відрізок. При цьому довжина відрізка буде менше /4 ( довжина хвилі). Вхідний опір лінії в режимі короткого замикання
,
де l – відстань від початку лінії; коефіцієнт фази.
На частоті f = 108 Гц опір має дорівнювати опору індуктивності . З рівності , тобто
знаходимо .
Хвильовий опір лінії Ом.
Оскільки , те .
м.
Відповідь. Необхідно взяти короткозамкнений відрізок довжиною м.
Доповнення. Вхідний опір розімкнутої на кінці лінії (режим х.х.) у режимі гармонійних коливань
.
Деяка дискретна безліч частот , де k = 0, 1, 3,… називають резонансними частотами лінії.
9.4 Варіанти задач
9.4.1 Відомо діюче значення струму I = 10 А в деякому перетині лінії без втрат, у якому вхідний опір убік навантаження дорівнює . Відомо також, що RН=100 Ом і RН<. Чому дорівнює напруга на затискачах навантаження і найбільше значення напруги в лінії?
9.4.2 Лінія з хвильовим опором 1=200 Ом працює на навантаження RН=50 Ом. Визначити параметри L0 і C0 чвертьхвильового трансформатора довжиною 0,2 м, що забезпечує узгодження лінії з навантаженням на частоті 250 МГц.
9.4.3 Знайти вхідний опір чвертьхвильового трансформатора довжиною 0,1 м, якщо L0=0,5 мкГн/м, RН=200 Ом, робоча частота 100 МГц.
9.4.4 Знайти довжину чвертьхвильового трансформатора, що забезпечує узгодження опорів 1000 і 250 Ом на частоті 108 Гц, якщо відомо, що C0=25 пФ/м.
9.4.5 Розв'язати задачу 2 (підпункт 9.3), якщо потрібно реалізувати ємність С = 6,57 пФ.
9.4.6 Якої мінімальної довжини необхідно узяти відрізок лінії з параметрами L0=0,36 мкГн/м, C0=36 пФ/м, щоб реалізувати послідовний коливальний контур з резонансною частотою f0=109 Гц?
9.4.7 Якої мінімальної довжини необхідно узяти відрізок лінії з параметрами L0=0,40 мкГн/м, C0=40 пФ/м, щоб реалізувати паралельний коливальний контур з резонансною частотою f0=109 Гц?
9.4.8 Частота вхідного гармонійного сигналу складає 10 МГц. Визначити характер навантаження і мінімальну довжину лінії без втрат з первинними параметрами: L0=1 мкГн/м, C0=10 пФ/м за умови, що з боку вхідних затискачів лінія може бути заміщена: а) еквівалентною ємністю номіналом 500 пФ; б) індуктивністю номіналом 0,5 мкГн.
9.4.9 Лінія з первинними параметрами L0=2106 Гн/м і C0=12.10-12 Ф/м навантажена на опір RН = 500 Ом. Визначити коефіцієнт відображення наприкінці лінії і коефіцієнт хвилі, що біжить, (к.б.х.).
9.4.10* Умови задачі 9.4.6. При яких значеннях параметрів елементів L і C послідовного контуру його опір і опір відрізка лінії довжиною /4 при холостому ході збігаються на частоті 0,50?
9.4.11 Три абонентських пункти А, В, С підключені до розподільника D за допомогою лінії без утрат (рис. 9.2). Хвильовий опір лінії A-D складає ZAD=100 Ом, лінії D-B – ZDB=48 Ом, лінії D-C ZDC =144 Ом. З пункту А необхідно передати сигнал у пункти В і С. Яким образом забезпечити режим погодженої передачі сигналу по лінії А- D, вважаючи, що лінії D-B і D-C працюють на погоджені навантаження.
Рисунок 9.2