38. Головні етапи ціноутворення.
Існують шість головних етапів ціноутворення, а саме:
39. Методи ціноутворення.
Існують такі методи ціноутворення, а саме:
Метод ціноутворення на засадах беззбитковості (забезпечення цільового прибутку), згідно з яким ціну визначають, виходячи з бажаного для фірми доходу.
Метод установлення ціни на основі відчуття споживчої цінності товару передбачає головним чинником ціноутворення сприйняття та оцінювання товару покупцем.
Метод ціноутворення „середні витрати плюс прибуток” передбачає нарахування певної націнки на собівартість товару.
Метод установлення ціни „за аналогією” – фірма орієнтується передовсім на конкурентів.
Види цін.
У комплексі сучасного маркетингу використовується багато видів цін. Наприклад, стандартні ціни, що їх фірми намагаються зберегти незмінними протягом тривалого часу. Залежно від наявності у споживача можливості вибору (тобто можливості торгуватися) розробляються гнучкі ціни. У разі купівлі великих партій товару надаються знижки з ціни, що передбачають певний зиск як для споживача, так і для продавця. У межах однієї асортиментної групи товарів ціна формує цінову лінію, що пов’язується з рівнем якості. У сфері товарного пропонування розрізняють оптові, роздрібні та закупівельні ціни, а також ціни на тарифи та послуги.
Види «франко цін на товари».
Термін „франко” визначає до якого пункту на шляху просування товару від виробника до споживача транспортні витрати включаються в цінй товару. Ці пункти та варіанти цін можна класифікувати так:
Відпускна ціна виробника – ціна „франко – склад постачальника” або ціна „ex works”. Споживач оплачує всі витрати на доставку.
Ціна, що передбачає витрати на доставку товару від продуцента до залізничної станції відправлення та його завантаження у вагон, має назву „ціна франко – вагон (станція відправлення)”.
Якщо за міждержавних поставок, ціна передбачає оплату всіх витрат на транспортування товару до кордону, вона має назву – „ціна франко – кордон”, або „ціна Deliver at frontier„ (товар, доставлений до кордону).
Ціна, що передбачає оплату фірмою – постачальником доставку до порту з вивантаженням товарів на причалі перед судном має назву „ціна франко – порт відправлення „ або „франко – уздовж борту судна”. Її міжнародна назва „FAS (ФАС) – free alonqside ship”.
Ціна „франко – судно (порт відправлення)” – „ FOB (ФОБ) – free on board” додатково передбачає витрати на завантаження продукції на борт.
Ціна, що включає оплату постачальником доставки до порту призначення, має назву „ціна франко – судно – порт призначення”, або „ CAF (КАФ) – cost and freight” (вартість і фрахт).
Ціна, „франко – судно – порт призначення та страхування”, або ціна „CIF – cost, Insurance, Freight” включає вартість товару, його страхування на випадок псування чи втрати, а також фрахт.
Ціна, яка передбачає оплату постачальником усіх витрат до порту призначення разом ізвартістю розвантаження, має назву – „ціна франко – порт призначення”(ex quaq - із пристані).
Ціна „франко – склад споживача” (delivered dutipaid – поставлено, мито сплачено) передбачає оплату постачальником усіх витрат на доставку продукції споживачу.