22.Визначення структури, основного, обмеженого, впорядкованого асортименту.

Під структурою асортименту розуміють склад однотип­них видів виробів. Основний асортимент — це головна складова асортименту, що приносить переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Здебільшого в додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов’язковий прибуток. Досягається останнє у випадках, коли споживач не очікує наявності таких товарів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка). З розширенням асортименту пов’язують залучення до виробництва додаткових видів продукції, товарів і груп товарів. Поглиблення асортименту — це спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивідуальних, особ­ливих товарів, які задовольняють унікальні запити споживачів. Такі дії передбачають пропонування покупцям деяких видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обмеження асортименту здійснюється в разі скорочення виробничих та фінансових можливостей, що сталося внаслідок коливань попиту і спадів кон’ю­нктури.

24. Правила взаємодії попиту та пропонування товарів.

Взаємодія попиту і пропонування підпорядкована таким закономірностям.

• Збільшення попиту зумовлює зростання рівноважної ціни та рівноважної кількості товару.

• Зменшення попиту призводить до падіння рівноважної ціни та зменшення рівноважної кількості товару.

• Збільшення пропонування тягне за собою збільшення рівноважної кількості товару.

• Зі скороченням збільшується рівноважна ціна і зменшується рівноважна кількість товару.

26.Поняття еластичності попиту за ціною та його використання в товарній політиці.

Як правило, товари повсякденного попиту та продукція вироб­ничо-технічного призначення належать до товарів низькоеластичного попиту. Попит на споживчі товари тривалого користування (автомобілі, складна побутова електроніка, меблі) чутливий до зміни цін, що є характерною ознакою товарів високоеластичного попиту. Еластичність попиту необхідно брати до уваги, вибираючи цінову політику та методи ціноутворення.

Щоб оцінити еластичність, беруть до уваги її абсолютний розмір у додатних одиницях. Якщо показник Ец більший за одиницю — попит еластичний і навіть незначна зміна ціни призводить до його відчутного коливання. Коли показник Ец менший за одиницю, спостерігається нееластичний попит. Якщо Ец дорівнює одиниці, попит вважається унітарним. У цьому разі ступені змін попиту й ціни збігаються

1 (Ец > 1) - «Еластичний» або «відносно еластичний» - зміна попиту більша за зміну ціни

2. Ец = 1-Унітарний або «одиночно еластичний» - Зміна попиту (у відсотках) дорівнює зміні ціни (у відсотках)

3.Менша 1 (Ец < 1) - «Нееластичний» або «відносно нееластичний» - Зміна попиту (у відсотках) мен­ша, ніж зміна ці­ни (у відсотках

27. Визначення показника попиту за ціною.

У ринковій економіці ціна товару має відшкодувати валові витрати виробництва та обігу і дати певний прибуток. Максимальний розмір ціни визначається попитом. При цьому ціна і попит перебувають в обернено пропорційній залежності: для більшості товарів показники попиту зі зростанням цін зменшуються і навпаки. Кількісний вираз цієї залежності подається за допомогою показника цінової еластичності Ец, що обчислюється як відношення зміни попиту (у відсотках) до зміни ціни (у відсотках):

де П₁,П₂ — обсяг відповідно початкового і кінцевого попиту;

Ц₁,Ц₂ — рівень відповідно початкової і зміненої ціни.