8.Клас ссавців. Класифікація. Характеристика основних рядів. Значення ссавців в екосистемах і господарській діяльності людини.

Ссавці або звірі (Mammalia, Seu theria) теплокровні гомойотермні амніоти, тіло вкрите волосяним покривом, живородючі, малюків вигодовують молоком. Мають великий головний мозок, його передній відділ (півкулі) має «нову кору» - неопалліум - із сірої мозкової речовини, вона забезпечує високий рівень нервової діяльності і складну пристосувальну поведінку. Добре розвинені органи зору, нюху, слуху. Є зовнішнє вухо, в порожнині середнього вуха три кісточки, молоточок, стремінце і коваделко. Деякі ссавці (дельфіни, літючі миші) використовують ультразвукову ехолокації. Шкіра ссавців з багато чисельними сальними і потовими залозами, частина, яких перетворена в молочні і пахучі залози. Череп синапсидний, з'єднується з хребтом двома мищелками, гетеродонтні зуби знаходяться в альвеолах, нижня щелепа складається лише із зубної кістки. Дихають ссавці легенями, що мають альвеолярну структуру, порожнина тіла розділена діафрагмою на грудний і черевний відділи. Кишкова трубка ускладнюється, іноді утворюється багатокамерний шлунок, збільшується сліпа кишка. У рослиноїдних ссавців розвивається симбіотичне травлення. Серце чотирикамерне, два кола кровообігу, зберігається лише ліва дуга аорти, еритроцити без'ядерні. Нирки метанефричні.

Значення - одомашнені тварини, -виведення нових порід, мисливсько-промислові тварини (лисиця, соболь, горностай, кити і т.д.), хижаки, що нападають на домашніх тварин, людину, шкідники посівів, пасовищ (гризуни і зайцеподібні) переносники тяжких хвороб людини і домашніх тварин (суслики, миші чумний мікроб, водяні щури - туляремію, собачі-вісцеральний лейшманіоз і т.д.).

Клас Ссавці або Звірі Mammalia,.

І І/клас 1 Першозвірі — Prototheria.

Інфраклас Артерії Atheria.

Ряд Однопрохідні- Monothemata.

+ Інфраклас Аллотерії - Allotheria. (3-4 вимерлі ряди: Trieonodonta, Multituberculata, Pantotheria).

залишення використаної ділянки під новий переліг привело до заміни залежної системи перелоговою, В північних районах освоєння нових масивів було пов'язане з вирубуванням лісу і з розчисткою ділянок за допомогою вогню. Ця система дістала назв вирубно-вогневої, яка пізніше замінювалась у цих районах лісопильною. Для останньої характерне використання залишених і вже вкритих лісом ділянок перелогу При цьому ліс широко використовували в господарстві.

Екстенсивні та інтенсивні системи землеробства. Із збільшенням народонаселення і в зв'язку з потребою вирощування посівних площ для збільшення виробництва с/г продукції строки перелогу скорочувались за короткий час під перелогом відновлення родючості фактично не відбувалось. Що знищити бур'яни, полегшети надходження до грунту вологи і внесення в нього добрив (гною) переліг стали обробляти. Так переліг перетворився на окреме поле, яке не засівали але обробляли й удобрювали. Таке поле дістало назву парового або парової а система землеробства яка характеризувалася введеням пару- парової. Для цієї системи було характерне чергування вирощування культур, тобто сівозміна. Введення в парові сівозміни кількох полів трав привело до винекнення зернотрав'яної системи, що по суті не змінила загального екстенсивного характеру парової системи. Ще в 16 – 17 ст., а потім з кінця 18 на початку 19 ст. виникає так звана плодозмінна система землеробства. В плодозмінній системі землеробстваосновним фактором відновлення і підтримання на високому рівні родючості було раціональне вирощування культур, або сівозмінна. У цій сівозміні найбільш характерне співідношення культур: зернові 50%, просапні (корнеплоди) бобові – 25%. На південному сході України застосовують зерно просапну систему, в якій зернові культури займають 60-70 % ріллі. З кінця 19 ст почали застосовувати травопільну систему

Землеробства, яка виникла з багатопільної трав'янистої системи, при якій половину ріллі відводили під посіви трав і використовувати як сіножаті та пасовища.