11. Конкуренція як біотичний фактор. Міжвидова та внутрішньовидова конкуренція. Приклади.

Конкуренція - це взаємовідносини, що виникають між видами із схожими екологічними умовами. Якщо такі види живуть разом, то кожен з них перебуває в невигідному становищі, бо присутність іншого виду зменшує можливість в оволодінні ресурсами живлення, сховищами.

Живі організми так само характерні для ґрунту як і не живі компоненти. Тому Вернадський відніс грунт до біокосних тіл природи, підкреслюючи цим насиченість його життям і нерозривний зв'язок з ним.

В ґрунті виділяють 3 основні горизонти:

1) верхній перегнійно-акумулятивний горизонт (А) в якому накопичується і перетворюється органічна речовина;

2) горизонт виживання або ілювіальний (В), де осідають і перетворюються вимиті зверху речовини;

3) материнська порода або горизонт (С), матеріал якої перетворюється на грунт.

Волога в ґрунті буває в різних станах:

1) зв'язана (гігроскопічна і плівкова) міцно утримується поверхнею ґрунтових часток.

2) капілярна займає дрібні пори і може пересуватися по них у різних напрямках;

3) гравітаційна заповнює більші порожнини і повільно просочується вниз під впливом сили ваги;

4) пароподібна утримується в ґрунтовому повітрі.

Складність ґрунтового середовища створює велику розмаїтість умов для найрізноманітніших функціональних груп: аеробів і анаеробів, споживання органічних і мінеральних сполук.

Для дрібних ґрунтових тварин, які об’єднуються під назвою мікрофауна (найпростіші, коловертки, нематоди та ін.). Грунт - це система мікро водойм. По суті це водяні організми. Вони живуть у ґрунтових порах, заповнених гравітаційною або капілярною водою.

Для дещо більших тварин що дихають повітрям постає як система печер. Ці тварини об'єднують під назвою мезофауна.

До цієї групи належать в основному членистоногі (кліщі, дрібні види крилатих комах та ін.). Вони повзають по стінках ґрунтових порожнин за допомогою кінцівок або червоподібне звиваючись.

До макрофауни відносять личинок комах, багатоніжки, дощові черви. Грунт для них – щільне середовище яке чинить значний механічний опір по русі.

Мегафауна ґрунтів - це великі землериї із ссавців (сліпаки, кроти, цокори та ін). Вони прокладають у ґрунті ходи. .

Крім того виділ, екологічну групу мешканців нір. Це (ховрахи, бабаки, борсуки). Вони кодуються на поверхні землі, але розмножуються, зимують в норах.

За рядом екологічних особливостей грунт є середовищем проміжним між водним і наземним водним схожий за температурним режимом, низьким вмістом О₂, в повітряним - наявність гр-го повітря, різки зміни температури.

13. Клас Однодольні. Родина Злакові. Загальна характеристика. Значення в природі і народному господарстві.

Родина злакові (Poaceae (Gramineae)) 10 000 видів поширені на всіх континентах Переважно трав'янисті, рідше деревоподібні (бамбуки). Коренева система стрижнева, є додаткові корені, може утворювати кореневище. Стебло просте, рідше розгалужене, тонке, циліндричне, з вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки чергові, розміщено дворядно з лінійною (рідше ланцетною) пластинкою і довгою піхвою, що охоплює стебло. На межі між піхвою і пластинкою є язичок у вигляді плівчастого виросту або віночок (його форма є систематичною ознакою). Суцвіття верхівкове,рідше наземне, складене з колосків, що зібрані у суцвіття волоть, китицю, складний колос, султан або початок. При основі колоска є колосовидні луски 2 (верхня і нижня), рідше 3-4 або 1,колоски складаються з 15-20 квіток, при основі кожної квітки с дві квіткові луски (верхня і нижня). Оцвітина редукована, складається з двох дрібних навколо квіткових плівчастих лусок. Квітки двостатеві, рідше одностатеві; тичинок З,рідше 2-6 , пиляки прикріплені до ниток спинкою. Маточка складається з 2-3 зрослих плодолистиків. Завязь верхня, одногніздна,сидяча або на короткій ніжці. Приймочка дволопатева, рідше 1-3 -периста. Плід – суха однонасінна зернівка, в якій насінина зростається з оплоднем рідше плід ягодоподібний (бамбуки). За типом кущіння злаки поділяють на З групи:

1. Кореневищні (перій, куничник) - пагони підземні і надземні, останні відходять з вузлів кореневища вертикально. Кореневище міститься в грунті на різних глибинах.

2 Нещільно кущові (культурні злаки) вузол кущіння розміщений близько під поверхнею грунту.

3 Щільнокущові (щучник, біловус, ковила) вузли кущіння тісно зближені і містяться над поверхнею грунту або досить близько від поверхні, кореневища дуже короткі і пагони розташовані щільно.

Господарське значення головний харчовий фонд людства. Відіграють важливу роль у житті травоїдних тварин. Найголовніші харчові злаки. Пшениця, рис, кукурудза, жито, ячмінь, сорго, просо, овес. Зерно, солому і полову використовують для годівлі с/г тварин.

Численні дикорослі злаки: тимофіївка лучка,стоколос безостий, грястиця , збірна, житняк,лисохвіст. Важлива кормова роль злаків напасовищах.Цінний цукронос цукрова тростина.

Технічні злаки: бамбуки, очерети. Бур'яни: перій повзучий, вівсут, мишій, куряче просо. Із зерна пшениці крім муки виготовляють крупи, крохмаль, спирт. З жита висівки та кормове борошно ідуть на годівлю тварин. Солому використовують для підстилки худобі при виготовленні матів. З ячменю окрім борошна і круп виготовляють пиво.