8. Наземно - повітряне середовище життя. Характеристика основних абіотичних факторів цього середовища.

Наземно-повітряне середовище було освоєно в ході еволюції значно пізніше ніж водне. Наземно - повітряна обстановка набагато складніша для життя, ніж океан. Тіла живих організмів оточені повітрям - газоподібним середовищем з низькою густиною, високим вмістом кисню і малою кількістю водяної пари. Це надзвичайно змінює умови дихання, водообміну і переміщення живих істот.

Низька густина повітря визначає його малу піднімальну силу і незначну опірність. Мешканці повітряного середовища повинні мати власну опірну систему, яка підтримує тіло: рослини різноманітними механічними тканинами, тварини - твердим скелетом. Мала густина повітря зумовлює низьку опірність щодо переміщення. Тому численні наземні тварини використали в ході еволюції екологічні переваги цієї властивості повітряного середовища набувши здатності літати. До активного польоту здатні 75% усіх видів наземних тварин, переважно комахи і птахи.

Газовий склад повітря у приземистому шарі атмосфери досить однорідний щодо вмісту головних компонентів (азот 78%), кисень 21,0%, аргон - 0,9%, СО₂ - 0,03% за об’ємом.

Дефіцит вологи - одна з найсуттєвіших особливостей наземно-повітряного середовища. Режим вологості на суші дуже різноманітний: від повного і постійного насичення повітря водяною парою (в окремих районах тропіків) до практично повної відсутності її у сухому повітрі пустель. Водозабезпечення наземних організмів залежить також від режиму опадів, наявності водойм, запасів ґрунтової вологи, близькості ґрунтових вод та ін.

Умови життя в наземно-повітряному середовищі ускладнюються існуванням погодних умов. Погода - це стан атмосфери біля земної поверхні (до висоти 20 км), який безперервно змінюється. Мінливість погоди полягає у варіюванні поєднання таких факторів як температура і вологість повітря, хмарність, опади, сила і напрям вітру. Багаторічний клімат місцевості.

різноманітні за формою і розмірами). Квітки дрібні, зібрані на спільному дископодібному квітколожі у суцвіття кошик, який зовні вкритий обгорткою з численних видозмінених листків різної форми (обгортка одно чи багато ярусна), листочки її лінійні або розсічені, притиснуті або відігнуті часто з придатками (шипи, луски, гачки). Квітколоже лескате, опукле або голе,

лускувате, щитинесте або волокнисте. Квітки п'ятичленні (крім маточки) чотириколові або всі однакові вкошику, або зовнішні відрізняються від внутрішніх. Чашечка або зовсім редукована або перетворена па волоски і щетинки або плівчасті вирости. Віночок зрослопелюсткові, правильний (актиноморфний) трубчастий або лійчастий, або неправильний (зигоморфний) двогубий, однозубий або язичковий. Тичинок 5, котрі нитками прикріплені до трубочки віночка, а пиляки зрослися в трубочки. Зав'язь нижня, складена з двох плодолистиків, одногніздна, з одним прямим насінним зачатком. Плід сім'янка часто з летючкою або плівчастою коронкою. За будовою віночка виділяють 4 типи квіток:

1. Трубчасті двостатеві, правильні, віночок трубчастий, п'ятилопатевий, (соняшник, айстра, ромашка і полин).

2. Несправжньоязичкові тільки маточкові (часто є крайовими квітками в кошику).

3. * Са ₅ Со ₍₅₎ А₍₅₎ G-_{(2 )} Язичкові - двостатеві, зигоморфні, язичок віночка закінчується 5 зубцями, (кульбаба, козельці).

4. - Лійчастий - стерильні, крайові, зигоморфні, віночок має 5 нерівних зубців, здається двогубим.

Значення ціний олійні ( соняшник), Каучуконоси ( кок- сагиз), Кормові і овочеві (топінамбур, латук, артишок, лікарські (календула, мати-й-мачуха, оман, ромашка лікарська, череда), Велика група декоративних: айстри, безсмертник, волошки, жоржини, майорці, ромашки, хризантеми, чорнобривці.

Бур'яни: амброзія, волошки, гірчак злинка, осот.