Аналогії. Аналоги і прототипи

Слова «аналог» і «аналогічний» запозичені з грецької мови; відповідно, analogos і analogikos і означають - схожий, відповідний. Під аналогією розуміють схожість предметів, процесів або явищ, як це виявляється з попереднього викладу матеріалу, — це щось, що є відповідністю іншому предмету, явищу, поняттю, пристрою або способу.

Прототип - від грецьких cnosprotos - перший і typos - категорія, тип, розряд. Прототип - це єдиний з множини, але найбільш близький аналог; це такий аналог, який має найбільше число ознак, загальних з даним об'єктом.

0. Система і системний аналіз

Слово «система» походить від грецького systema, що означає з'єднання або ціле, складене з окремих частин.

Система - це цілісний комплекс взаємозв'язаних елементів, що має певну структуру і що взаємодіє з деяким середовищем для реалізації свого призначення або виконання якоїсь мети. Системи бувають абстрактні і матеріальні. Абстрактні системи – це не що інше, як поняття, гіпотези, теорії.

Не менш багатий і безмежний|необмежений| клас матеріальних сис­тем|, куди відносяться системи неорганічної природи (фізичні|, хімічні, геологічні та інші), живої|жвавий| при­роди| (починаючи|розпочинати| з|із| простих біологічних систем, организ­мів| і закінчуючи біологічними популяціями), екосистеми, глобальні соціальні системи. Найважливішими характеристиками будь-якої системи є| її функції, цілі і структура.

Під функцією системи мають на увазі дії системи, які виявляються в зміні її можливих станів при виконанні поставленої мети. Процес виконання системою своїх функцій прийнято називати функціонуванням системи. Під час функціонування систем здійснюється її перехід з одного стану в інші можливі стани. Безліч всіх можливих станів системи визначається числом її елементів, їх властивостями i різноманітністю зв'язків між ними. Тому функція системи характеризує її як єдине ціле, як результат взаємодії її елементів між собою та із зовнішнім середовищем. Метою системи називається задане ззовні або устанавлюєме самою системою стан її вихідних змінних, тобто деяка підмножина значень функції системи.

У практиці творчої і винахідницької діяльності|, при вивченні і дослідженні різних об'єктів, про­цесів| і явищ, дуже часто і ефективно використовуються принципи системного підходу і системного аналізу.

Принцип системного підходу - комплексне і всестороннє дослідження великих і складних об'єктів, їх вивчення як єдиного цілого при неодмінному узгодженні функціонування всіх його підсистем і елементів. Виходячи з цього принципу потрібно вивчати кожен елемент об'єкту (системи) в його зв'язку і взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей його окремих частин на поведінку об'єкту в цілому, встановити емерджентні властивості системи і оптимальний режим її функціонування.

Системний аналіз - це сукупність методів, що дозволяють реалізувати системний підхід при вивченні і дослідженні будь-яких, у тому числі і технічних об'єктів. До таких методів перш за все відносяться розглянуті нами вище методи порівняння і вимірювання, індукції і дедукції, аналізу і синтезу. Їх використання дозволяє максимально врахувати взаємозв'язки всіх елементів системи.