Матеріали для самостійної роботи

Дайте визначення таким ключовим поняттям:

Центральний банк, грошово-кредитна політика, рестрикційна грошово-кредитна політика, експансіоністська грошово-кредитна політика, тактичні цілі, проміжні цілі, стратегічні цілі, облікова (дисконтна) ставка, операції на відкритому ринку.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає економічне призначення центрального банку в ринковій економіці?

2. Які банки виникли раніше – комерційні чи центральні? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Які аргументи можна навести «за» і «проти» незалежного статусу центральних банків?

4. Які аргументи можна привести «за» і «проти» виконання центральним банком функції органу банківського нагляду?

5. Охарактеризуйте наслідки для економіки використання урядом різних методів фінансування дефіциту державного бюджету: податкове фінансування, боргове та емісійне.

6. Поясніть тезу: «Справді ефективна стабілізаційна політика передбачає координацію фіскальної та монетарної політики».

7. Охарактеризуйте відносини НБУ з органами державної влади.

8. Які послуги комерційним банкам надає центральний банк?

9. Для чого центральний банк надає кредити комерційним банкам?

10. Які фінансові посередники грошового ринку беруть участь в емісії депозитних грошей?

11. Що таке фідуціарна емісія?

12. Які керівні органи входять до системи управління НБУ?

Теми рефератів і фіксованих виступів

1. Центральний банк і грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти..

2. Валютна політика та роль НБУ в її реалізації.

Список рекомендованої літератури

Основна література

1. Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278 с.

2. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. А.М. Мороза та М. Ф. Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 1999 – 368 с.

3. Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.

4. Смит В. Происхождение центральных банков. – Тверь, 1993. – 288 с.

5. Костіна Н. І. Гроші та грошова політика: Навч. посібник. – К.: НІОС, 2001.

6. Кротюк В. П. Національний банк – центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 248 с.

7. Ющенко В. А., Міщенко В. І. Валютне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 359 с.

Допоміжна література

8. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – X.: Фирма «Консул», 1998. – 142 с.

9. Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие / А. В. Борискин и др. – СПб.: Специальная литература, 1999.

10. Банківська енциклопедія / Під ред. А.М. Мороза. – К.: Ельтон, 1993. – 336 с.

11. Бугулов В.М., Бугулова Т.В. Національний банк і його операції: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 1997. – 44 с.

12. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки Монографія. – К.: Атіка, 1999. – 240 с.

Інструктивні і нормативно-правові документи

13. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Урядовий кур’єр. – 2001. – 16 січня.

14. Закон «Про Національний банк України» // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 120-121.

15. Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і контролю» // Галицькі контракти. – 1998. – № 50. – С. 81–84.

16. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р., № 368 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. – № 10. – С. 3–35.

Семінарське заняття 12

Тема: Суть, призначення та види фінансового посередництва

План

1. Фінансові посередники як суб’єкт грошового ринку.

2. Банки як провідні фінансові посередники.

3. Принципи побудови, структура та функції банківської системи, особливості банківської системи України.

4. Небанківські фінансово-кредитні установи та проблеми їх розвитку в Україні.

5. Інновації у фінансовому посередництві.

Мета семінарського заняття: зрозуміти сутність і призначення фінансових посередників; сформулювати основні принципи побудови банківських систем; дати характеристику основних видів небанківських фінансових посередників.