3. Прокурор при перегляді справ даних категорій в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами та при виконанні судових рішень.

Цивільне судочинство. Прокурор має право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Таке право передбачене ст. 292 ЦПК. Строк подачі апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту, право на доповнення або зміну скарги, її відкликання передбачені ст.ст. 294, 295, 300 ЦПК.

Права прокурора в касаційній інстанції передбачені ст. ст. 324, 326, 354 ЦПК.

Повноваження прокурора при перегляді справи Верховним судом України визначені ст. ст. 354, 355, 356, 357, 358, 359, 360² ЦПК.

Судове рішення може бути переглянуте у зв’язку з нововиявленими обставинами. Процедурні повноваження передбачені ст.ст. 362, 364, 365, 366 ЦПК.

Господарське судочинство. Повноваження прокурора в апеляційній інстанції передбачені ст.ст. 91, 93, 94, 95, 96, 97, 100, 105, 106 ГПК. Повноваження прокурора в касаційній інстанції передбачені ст.ст. 107, 109, 110, 111, 111¹, 111², 111⁶ ГПК.

Повноваження прокурора при перегляді судових рішень Верховним судом України визначені в ст.ст. 111¹⁵,111¹⁶, 111¹⁷, 111¹⁸, 111¹⁹, 111²⁰, 111²³ ГПК.

Повноваження прокурора при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами визначені ст.ст. 113, 114 ГПК.

Адміністративне судочинство. Права та повноваження прокурора в апеляційній інстанції передбачені ст.ст. 185, 186, 187, 191, 192, 193, 194 (лише в частині відмови від адміністративного позову), 196 КАСУ.

Права та повноваження прокурора на касаційне оскарження передбачаються ст.ст. 211, 212, 213, 216, 217, 218, 219 (лише в частині відмови від адміністративного позову), 221 Кодексу.

При перегляді справи Верховним судом України прокурор має керуватись ст.ст. 236, 237, 238, 239, 239¹, 239², 241 КАСУ.

При перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами прокурор має керуватись ст.ст. 246, 247, 248, 249, 251 КАСУ.

Найбільш характерні підстави скасування судових рішень в апеляційному та касаційному порядку в цивільному, господарському та адміністративному судочинствах – істотне порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права:

• неповідомлення сторони або зацікавленої особи про час та місце розгляду справи;

• звернення до суду неповноважного суб’єкта;

• порушення правил по підсудність;

• зміна предмету та підстав позову;

• застосування норм, що втратили чинність;

• розгляд справи неповноважним складом суду;

• порушено порядок розгляду справи;

• застосування норм загальної дії, тоді як існують спеціальні норми, що регулюють певні правовідносини;

• неправильне витлумачення норми матеріального закону;

• інші підстави.

Не менш важливою ділянкою роботи прокурорів є захист інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень. Це випливає з того, що часто трапляються випадки, що при задоволенні позову прокурори вважають свої представницькі повноваження вичерпаними, а порушені права відновленими. На превеликий жаль практика зустрічає випадки, коли рішення суду не виконуються як у сфері охорони навколишнього природного середовища, так і у сфері охорони земель.

Чинним законодавством передбачений порядок звернення судових рішень до виконання: ст.ст. 367 – 382 ЦПК; ст.ст. 115 – 122 ГПК; ст.ст. 254 – 267 КАСУ. Окрім того, порядок виконання судових рішень визначений ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закону). Так, ст. 18 Закону передбачає, що виконавче провадження відкривається за заявою прокурора у випадку представництва інтересів громадян або держави в суді.

У ході розгляду звернень державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності виникала низка проблемних питань через відсутність між органами ДВС і прокуратури узгодженого механізму їх вирішення.

З метою забезпечення належної взаємодії з цих питань та недопущення статистичних розбіжностей в обліку результатів роботи спільним наказом Міністра юстиції України і Генерального прокурора України від 13.04.2009 затверджено та впроваджено на практиці Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів прокуратури при направленні та розгляді подань державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Прокурор має принципово слідкувати, щоб поновлені права не носили формальний характер, а тому виявляти факти бездіяльності державної виконавчої служби, з'ясовувати причини невиконання рішень суду, вносити акти прокурорського реагування.