2. Дисперсія збитків.

3. Варіація збитків.

4. Можливість уникнення збитків.*

2. Основним показником ефективності продажу товарів торговельним підприємства є:

1. Номінальний чистий прибуток.

2. Реальний чистий прибуток.

3. Рентабельність витрат обігу.*

4. Рентабельність товарообігу.

4. Що не здійснюють у досідженні ефективності комерційних угод

торговельного підприємства?

1. Прогнорзування цін.

2. Аналіз товарообігу.

3. Дисперсійний аналіз реального чистого прибутку.

4. Оцінювання методом послідовних різниць параметрів трендової моделі

попиту на товар.*

1. Функцію Беллмана використовують для:

1. Визначення виду трендової моделі попиту на товар.

2. Оцінювання параметрів трендової моделі ціни товару.

3. Визначення інтервального прогнозу попиту на товар.

4. Оптимізації товарного асортименту торговельного підприємства.*

2. Тенденцію зміни попиту визначають:

1. Методом перебору функцій.*

2. Методами індексного аналізу попиту.

3. Методами структурного аналізу попиту.

4. Методом сумірності значень у багатовимірному просторі.

3. Середньовзваженим реальним чистим прибутком від здійснення товарної політики є його:

1. Дисперсія.

2. Математичне сподівання.*

3. Середньоквадратичне відхилення.

4. Коефіцієнт варіації.

1. Що не здійснюють у досідженні ефективності продажу товарів

торговельним підприємством?

1. Варіаційний аналіз цін.

2. Прогнозування товарообігу.

3. Стохастичний аналіз прибутку від продажу товарів.

4. Розрахунок методом послідовних різниць інтегрального показника

економічної ефективності продажу товарів торговельним підприємством.

3. Основний показник економічної ефективності комерційної угоди торговельного підприємства:

1. Реальний чистий прибуток від продажу товарів.

2. Рентабельність витрат обігу.*

3. Рентабельність обігу із закупівлі товару.

4. Рентабельність товарообігу.

5. Динамічне програмування можна використовувати для:

1.Визначення виду трендової моделі обсягу продажу товару.

2.Оптимізації обсягу продажу товару.*

3.Оцінювання параметрів трендової моделі обсягу продажу товару.

4.Визначення інтервального прогнозу попиту на товар.

1. Правильним є твердження:

1.Комерційний ризик можна визначити методами динамічного

програмування.*

2.Збільшення обсягу продажу товару торговельним підприємством

завжди йому вигідно.

3.Збільшення витрат торговельного підприємства завжди йому не

вигідно.

4.Реальний чистий прибуток не є показником ефективності продажу товарів.

2. Неправильним є твердження:

1.У дослідженні ефективності комерційної діяльності торговельного

підприємства використовують факторний аналіз.

2. Закупівельну стратегію торговельного підприємства не можна

оцінювати за критерієм Байєса.*

3. В оцінюванні економічної ефективності комерційної угоди

розраховують податок на додану вартість.

4. В оцінюванні економічної ефективності реклами

розраховують податок на прибуток.

3. Правильним є твердження:

1. Показником економічної ефективності стратегії диференціації цін є

номінальний чистий прибуток від продажу товарів.

2. Показником економічної ефективності стратегії диференціації цін є

реальний чистий прибуток від продажу товарів.

2. Показником економічної ефективності стратегії диференціації цін є

рентабельність витрат обігу.*

4. Показником економічної ефективності стратегії зняття вершків є

є реальний чистий прибуток від продажу товарів.