4. Усього названого.

3. Використання функції Беллмана в оптимізації умов комерційної угоди торговельного підприємства дає можливість:

1.Зменшити збиткі торговельного підприємства.

2.Збільшити номінальний чистий прибуток торговельного підприємства.

3.Збільшити реальний чистий прибуток торговельного підприємства.

4.Здійснити все назване.*

5. Структурний аналіз можна використовувати у дослідженні:

1. Комерційних угод торговельного підприємства.

2. Комерційних зв’язків торговельного підприємства.

3. Стратегії формування комерційних зв’язків торговельного підприємства.

4. Усього названого.*

4. Дисперсійний підхід для врахування комерційного ризику можна використовувати в оцінюванні:

1.Товарного асортименту торговельного підприємства.

2.Комерційних угод торговельного підприємства.

3.Комерційних зв’язків торговельного підприємства.

4.Усього названого.*

5. Варіаційний аналіз для врахування комерційного ризику можна використовувати в оцінюванні:

1.Товарного асортименту торговельного підприємства.

2.Комерційних угод торговельного підприємства.

3.Комерційних зв’язків торговельного підприємства.

4.Усього названого.*

2. Використання структурного аналізу в оптимізації умов комерційної угоди торговельного підприємства дає можливість:

1.Зменшити збиткі торговельного підприємства.

2.Збільшити номінальний чистий прибуток торговельного підприємства.

3.Збільшити реальний чистий прибуток торговельного підприємства.

4.Здійснити все назване*

1. Варіаційний підхід можна використовувати в оцінюванні:

1. Комерційних угод торговельного підприємства.

2. Комерційних зв’язків торговельного підприємства.

3. Стратегії формування комерційних зв’язків торговельного підприємства.

4. Усього названого.*

5. У моделюванні комерційного ризику необхідно досліджувати:

1. Розподіл випадкових величин.

2. Варіацію випадкових величин.

3. Коливання випадкових величин.

4. Усе назване.*

4. Дисперсійний підхід для врахування комерційного ризику можна використовувати в оцінюванні:

1.Стратегії формування комерційних зв’язків торговельного підприємства.

2.Цінової стратегії промислового підприємства.

3.Збутової стратегії промислового підприємства.

4.Усього названого.*

1. Використання функції Беллмана в оптимізації умов комерційної угоди торговельного підприємства дає можливість:

1.Зменшити збиткі торговельного підприємства.

2.Збільшити номінальний чистий прибуток торговельного підприємства.

3.Збільшити реальний чистий прибуток торговельного підприємства.

4.Здійснити все назване.*

5. На протязі терміну дії патента патентовласник має монопольне право на:

1. Виготовлення товарів, у яких втілено даний винахід.

2. Застосування товарів, у яких втілено даний винахід.

3. Продаж товарів, у яких втілено даний винахід.

4. Усе назване.*

3. Ліцензійні угоди укладаються по відношенню до:

1. Використання винаходів, на які отримано патенти.

2. Непатентуємих технологічних рішень.

3. Непатентуємих технічних рішень.

4. Усього названого.*

1. Варіаційний аналіз можна використовувати в оцінюванні:

1. Рекламної політики торговельного підприємства.

2. Стратегії рекламної діяльності торговельного підприємства.

3. Економічної ефективності рекламної діяльності торговельного

підприємства.

4. Усього названого.*

3. Дослідження комерційного ризику передбачає:

1.Аналіз критерія Байєса.

2.Аналіз щільності розподілу збитків.

3.Всебічний змістовний аналіз комерційного ризику.

4.Здійснення всього названого.*

4. В оцінюванні економічної ефективності реклами визначають:

1. Витрати на рекламу.

2. Транспортні витрати.

3. Витрати на заробітну плату.

4. Усе назване.*

3. Дослідження адекватності моделі попиту передбачає:

1. Оцінку очікуваної точності прогнозу попиту.

2. Аналіз показників адекватності моделі попиту.

3. Всебічний змістовний аналіз попиту.

4. Здійснення всього названого.*

5. У дослідженні ефективності продажу товарів торговельним підприємством можна здійснювати:

1.Індексний ананаліз.

2.Варіаційний аналіз.

3.Структурний аналіз.

4.Усе назване.*

2. Ринковий потенціал торговельного підприємства характеризує:

1. Якість товарів торговельного підприємства.

2. Вплив продажу товарів на рентабельність товарообороту.

3. Вплив продажу товарів на рентабельність витрат обігу торговельного

підприємства.

4. Усе назване.*

5. У комерційній діяльності підприємств використовують:

1. Патенти.

2. Ліцензії.

3. Ліцензійні угоди

4. Усе назване.*

5. Торгівля ліцензіями полягає у реалізації:

1. Винаходів.

2. Передових технологій.

3. Технічних знань.

4. Усього названого.*

2. Рентабельність товарообігу характеризує:

1.Товарний ассортимент торговельного підприємства.

2.Ефективність товарної політики торговельного підприємства.

3.Ефективність стратегії формування товарного ассортименту

торговельного підприємства.

4.Усе назване.*

1. Торговельному підприємству завжди вигідно:

1. Зменшення ціни продажу товару.

2. Збільшення ціни продажу товару.

3. Збільшення рентабельності витрат обігу.*

4. Збільшення обсягу продажу товару.

2. Методом послідовних різниць обгрунтовують:

1. Структуру попиту.

2. Коефіцієнт варіації попиту.

3. Вид трендової моделі попиту.*

4. Математичне сподівання попиту.

1.Методом сумірності значень у багатовимірному просторі

1. Прогнозують попит на товари.

2. Розраховують доход від продажу товарів.

3. Прогнозують рентабельність витрат обігу.

4. Оцінюють ефективність продажу товарів.*

1. Методом послідовних різниць обгрунтовується:

1. Дисперсія ціни.

2. Вид трендової моделі ціни.*

3. Математичне сподівання ціни.

4. Коефіцієнт варіації ціни.

4. Методом послідовних різниць обгрунтовують:

1. Структуру попиту.

2. Коефіцієнт варіації попиту.

3. Вид трендової моделі попиту.*

4. Математичне сподівання попиту.

5. Методом послідовних різниць обгрунтовують модель попиту:

1. Трендову.*

2. Матричну.

3. Структурну.

4. Багатофакторну.

4. Методом найменших квадратів оцінюють:

1. Динаміку попиту.

2. Структуру попиту.

3. Трендову модель попиту.

4. Параметри трендової моделі попиту.*

2. Методом послідовних різниць обгрунтовують:

1. Структуру попиту.

2. Коефіцієнт варіації попиту.

3. Вид трендової моделі попиту.*

4. Математичне сподівання попиту.

4. Методом послідовних різниць обгрунтовують модель ціни:

1. Трендову.*

2. Матричну.

3. Структурну.

4. Багатофакторну.

4. Суть критерія Байєса – максимізація математичного сподівання

1.Функціоналу оцінювання.*

2.Розподілу випадкових величин.

3.Варіації випадкових величин.

4.Коливання випадкових величин.

5. Який аналіз кращій для оцінки впливу розфасовки товару на обсяг його продажу?

1. Інтервальний.

2. Матричний.

3. Варіаційний.*

4. Параметричний.