Розділ ііі. Вплив ідеології Ганді на суспільно – політичне життя незалежної Індії та світової спільноти.
Вчення Ганді складає невід’ємну частину політичної культури сучасної Індії. Виступаючи в друковних ЗМІ і по радіо у зв’язку зі святкуванням столітнього юбілею, дня народження Махатми, Індіра Ганді, в той час прем’єр-міністр Індії, говорила: «Махатму Ганди будут помнить как пророка и революционера... Сейчас, оглядываясь на прошедшие полвека, мы лучше понимаем влияние личности и учения Гандиджи, хотя полностью оценить его мы еще не в состоянии. Мы слишком близки к нему и находимся на переходном этапе. Должны пройти десятилетия, прежде чем мы сможем полностью оценить все то, что он сделал для Индии и для всего человечества».
К ідеям Ганді звертаються для обгрунтування офіційної концепції індійського соціалізму. На традиції ненасилля посилався уряд Індії й у зовнішньополітичних договорах, в тому числі в Делійській резолюції, підписаній М. Горбачевим і Р. Ганді.
Після завоювання Індією незалежності тут отримали поширення соціальні й політичні рухи під сформульованими Ганді лозунгами всезагального благоденства – сарвадайя – і ненасилля. В 50-ті роки була очолена найближчим соратником Ганді В. Бхаве кампанія проти кастових і класових відмінностей, комуналізму, за принцип бхудан – добровільне дарування землі малозабезпеченим селянам, а в середині 70-х років – рух сарвадайя під керівництвом Дж. Нараяна. Нараян виступав за об’єднання “гандизу” з соціалізмом й висунув лозунг “тотальної революції ”, що заснована на ненасиллі. Очолені ним хвилювання в штатах Гуджарат й Біхар підштовхнули уряд виступити протии його трактовки вчення Ганді і його дій. Ідеї Ганді зумовили великий вплив на формування соціально-економічної концепції “національного соціалізму” Дж. Неру, яка підняла вплив Індії у світі.
В 80-ті роки яких - небудь значних рухів під гандистськими лозунгами в Індії не було. В той же час, боротьба за владу в країні побудила Раджива Ганді й інших керівників ІНК популяризувати ідею про те, що саме їх партія є головним спадкоємцем вчення Ганді про ненасилля. Наразі, ім’я Махатми Ганді є священним для індійського народу, його ідеологія – частина не лише історії Індії, а і частина свідомості індійців. Помітним є вплив ідеології Ганді на світову історію. Відбиток ідей Ганді можна зустріти на різних континентах планети. Особливим виявився вплив ідеології Ганді на історію США. Будучи студентом Кроузеровської теологічної семінарії, під її вплив потрапив Мартін Лютер Кінг завдяки лекціям доктора Мордехая Джонсона. Ненасильницькі методи та віра Ганді запалила Кінга і вплинула на успіх боротьби афроамериканців за свої права в Америці: “Філософія ненасильницького опору Ганді – єдний метод, виправданий у боротьбі за волю.”[10] Своє бачення цієї боротьби Кінг виклав у книзі «Шлях до свободи», де були сформульовані його власні “шість принципів”. Ці принципи якнайкраще демонструють той вплив, який вчинили погляди Ганді на світогляд Кінга і хід боротьби афроамериканців за свої права в США: “Політика ненасильства це не шлях трусів, цей опір. Це не шлях бездіяльної пасивності. Прихильник ненасильницького опору пасивний лише в тому сенсі, що він не застосовує фізичного насильства по відношенню до своїх супротивників, але його розум і емоції активні.
Другий принцип політики ненасильства каже, що метою є не знищення противника, а мета полягає в тому, щоб завоювати його любов і повагу. Прихильники цієї політики можуть висловлювати свій протест бойкотом або відмовою від співпраці, але самі ці дії не є самоціллю, вони покликані пробудити почуття сорому у неправий сторони. Справжньою метою є спокутування і примирення.
Третій принцип полягає в тому, що ненасильницька боротьба спрямована не проти конкретних людей, які дотримуються расистських поглядів, а проти зла. Ненасильство бореться не з його жертвами, а зі злом.
Четверта характерна риса цієї політики - готовність приймати удари і не відповідати на них.
П'ятий принцип політики ненасильства це любов. Ненасильство виключає не тільки всяку зовнішнє фізичне насильство, але і внутрішнє насильство над духом людини.
Шосте положення політики ненасильства грунтується на впевненості в тому, що світовий порядок знаходиться на боці справедливості. Кінг вірив: він один у своїй боротьбі, за ним весь всесвіт [9,с.47]. Сам Кінг зазначав: “ Любовь была для Ганди мощным орудием общественных перемен. Именно в том значении, которое Ганди придает любви и ненасилию, я нашел метод социальных реформ, который искал в течение многих месяцев. Я понял, что это единственный морально и практически правильный метод, доступный угнетенному народу в борьбе за освобождение” [3,с.25].Як ми бачимо, основні принципи і методи боротьби за права чорношкірих виходили саме з поглядів індійського мислителя. За життя Кінга його поглядами і поглядами Ганді прониклася двадцятирічна чорношкіра Джоан Баез, яка стане відомою американською співачкою. У 60- х роках вона зустрілася і завела тісні стосунки з учнем Ганді – Айрою Сандперлом В цей час вона здобуває славу як артист і активно використовує її для знищення расової дискримінації в США. Але Ганді, як не дивно, згадують не так вже й часто. А між тим, можливо, звернення до його вчення й життя дозволило б нам зрозуміти, чому ненасилля, що було таким дієвим при отриманні Індією незалежності, часто так малоеффективне сьогодні в самій Індії, в ріде інших країн і на міжнародній арені. На останок необхідно додати, що в день народження Ганді в 2 жовтня ГА ООН 15 червня 2007 року постановила святкувати Міжнародний день ненасильства. Таке визнання Ганді на міжнародному рівні якнайкраще свідчить про вплив Ганді не лише на долю Індії, а і на історію людства в цілому.