Шрифтом Calibri наведені цитати зяблика.
13. Біотичні екологічні фактори
Біотичні фактори – сукупність впливів процесів життєдіяльності одних організмів на інші. Ці впливи можуть бути з боку рослин (фітогенні), тварин (зоогенні), мікроорганізмів, грибів і т. п. Вони мають різноманітний характер і проявляються у взаємовідносинах організмів при їх спільному проживанні. Живі організми входять до складу трофічних ланцюгів, можуть бути середовищем життя, здійснювати хімічний та механічний вплив.
Гомотипові реакції – взаємодія особин одного виду
Гетеротипові реакції – взаємодія представників різних видів
Типи взаємовідносин організмів:
(+, +) Симбіоз (мутуалізм): взаємини вигідні обом партнерам (лишайники, мікроорганізми травного тракту тварин);
(+, -) Хижацтво і паразитизм: позитивні для одного виду і негативні для іншого. Хижак і паразит використовують інші організми (жертв і господарів). Грають велику роль у регулюванні чисельності організмів;
(-, -) Конкуренція: невигідна обом партнерам. Вона тим сильніше, чим ближче потреби організмів до чинника або умови, за які вони конкурують. Тому внутрішньовидова конкуренція більш гостра порівняно з міжвидовою;
(+, 0) Коменсалізм: позитивні для одного і байдужі для іншого партнера. Виділяють утриманство (один організм поїдає залишки їжі зі «столу» іншого) і квартиранство, або синойкія (грец. сінойкос-співжиття), коли одні організми використовують інші як «квартиру» (нідиколи);
(-, 0) Аменсалізм: негативний для одного і байдужий для іншого (світлолюбна рослина, що потрапило під полог лісу);
(0,0) Нейтралізм: при подібному місцеперебуванні практично не чинять вплив один на одного (лось і білка в лісі);
(-,?) Алелопатія: виділення органічних сполук, котрі пригнічують інші організми;
(-,-) Антибіоз: антагоністичні відносини видів, коли один організм обмежує можливості іншого; неможливість співіснування організмів.
14. Антропогенні екологічні фактори
Антропогенні фактори – сукупність екологічних факторів, дія яких прямо чи опосередковано пов’язана з господарською діяльністю людини.
За наслідками впливу на навколишнє середовище виділяють позитивні (відновлення популяцій живих організмів, рекультивація земель, попередження наслідків стихійних лих тощо) та негативні фактори (прийняття неправильних рішень в питаннях природокористування в т. ч. через нестачу знань про особливості природних процесів).
В результаті активного розвитку виробництва, транспорту, будівництва та інших галузей господарства за останні десятиліття вплив антропогенних факторів і їх частка серед інших екологічних факторів суттєво збільшились.
За характером впливу на навколишнє середовище антропогенні фактори поділяються на прямі та опосередковані.
До прямих належать винищення видів, їх розмноження або переселення з одного місця проживання в інше, а також промисел (мисливство, рибальство, збиральництво). Також до цієї групи належать різного виду забруднення, пов’язані з техногенною діяльністю, боротьбою з шкідниками в сільському господарстві.
До опосередкованих відносять такі, що обумовлюють зміни середовища існування організмів, якості навколишнього середовища (зміни клімату, режиму стоку річок, створення штучних водойм, розорання земель, зміна якості ґрунтів).
За напрямком впливу:
Атмосферні
Водні
Грунтові
Клімато-географічні
Біогеографічні та біоценотичні
За масштабом впливу:
Локальні
Регіональні
Глобальні
Одним з найголовніших антропогенних факторів є забруднення. Серед них за видом забрудника виділяють наступні:
Механічне
Теплове
Електромагнітне та радіаційне
Біологічне
Хімічне
Таким чином, основними напрямками негативного впливу антропогенної діяльності на екосистеми є зміна середовища існування, забруднення, перепромисел та привнесення інших видів.