2. Держава і біржа

Згідно ЗУ «Про фондову біржу і цінні папери», державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і її територіальні відділення здійснюють контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд державного майна України. (Частина перша статті 38 в редакції Закону N 283/96-ВР від 09.07.96).

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначаються державні представники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж. (Частина друга статті 38 в редакції Закону N 283/96-ВР від 09.07.96).

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обігу цінних паперів. (Статтю 38 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95

Проте на нашу думку така роль держави у формуванні статутного фонду фондової біржі є досить малою. Оскільки, як згадувалось вище, фондова біржа є акціонерним товариством, то вона діє самостійно, як звичайна приватна компанія і лише деякий вплив на неї здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Тобто, це означає, що держава не бере на себе гарантій ні щодо стабільності біржової торгівлі, ні щодо зменшення ризику фондових операцій.

Тому, ми вважаємо, що фондова біржа повинна перебувати під постійним контролем з боку держави, навіть бути державною установою. Юридичний статус такого роду бірж можна, навіть, назвати публічно-правовим: держава не тільки бере участь в опрацюванні правил біржової торгівлі, а й призначає маклерів, забезпечує порядок торгів, стежить за законністю фондових операцій.

На сьогоднішній день фондова біржа є державною установою у Німеччині, а також кількох країнах Європи, зокрема в Франції, Італії та Швейцарії.

3. Лістинг

Однією з найвідповідальніших біржових процедур є лістинг (дослівно «включення до списку»), тобто процедура відбору клієнтів і цінних паперів для наступного допуску до біржових торгів. Ця процедура є досить трудомісткою, забирає багато часу, а тому фондові біржі в деяких країнах, зокрема і в Україні, обходяться без неї. Така «демократизація» біржової діяльності є дуже зручною для емітентів, але надто небезпечною для інвесторів, котрі змушені купувати «кота в мішку».

Для того щоб лістинг справді був ефективним, опрацьовуються жорсткі правила внесення компаній до біржового списку. До відділу лістингу біржі необхідно подати значну кількість документів, що підтверджують легітимність і фінансовий стан компанії. Наскільки жорсткі вимоги лістингу, можна судити з процедури, яку прийнято на Нью-Йоркській фондовій біржі. Фірма, що проходить цю процедуру, має документально підтвердити перелік вимог щодо її діяльності

Лістинг зв'язаний не тільки з додатковими витратами, а ще й з малоприємним контролем за діяльністю компанії-емітента. Зате він підвищує престиж емітента, полегшує випуск ліквідних облігацій та оцінку акцій у процесі оподаткування. Лістинг забезпечує так звану мартабельність, тобто високу ліквідність цінних паперів, їх придатність для швидкої реалізації та відносну стабільність цін.

Фондова біржа відповідає лише за операції з такими цінними паперами, що пройшли лістинг. Підприємцеві-початківцю (і не тільки початківцю) слід пам'ятати, що банки і брокери дуже неохоче погоджуються проводити передплату на нові випуски акцій та облігацій тих підприємств, які відмовилися від проходження процедури лістингу хоча б на одній із зареєстрованих фондових бірж. Натомість компанії, які пройшли цю процедуру, стають відомими, їм довіряють банки, вони займають на ринку стійкіші позиції. Фондова біржа також виграє від лістингу. Вона здобуває репутацію організації, котра працює лише зі «справжніми» цінними паперами, за які відповідає разом з емітентом. Довіра до фондової біржі зростає, якщо її наділено правом призупиняти котирування цінних паперів тієї чи іншої компанії і взагалі виключати її з біржового списку у разі фінансової неспроможності компанії або її ухиляння від лістингу (несвоєчасного подання щорічного звіту про свою фінансову діяльність) [2].

Зважаючи на всі позитивні і негативні сторони лістингу, ми вважаємо, що фондові біржі України також повинні вдаватися до процедур лістингу. Проте, для забезпечення появи достатньої кількості цінних паперів і впровадження системи допуску (лістингу) цих паперів, потрібно розв'язати ряд важливих, у тому числі і законодавчих, питань, до яких, насамперед, відносяться визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі та розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства.

Процедура лістингу сприятиме організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів - на УФБ будуть надходити лише ті з них, що пройшли оцінку основних фондів і аналіз усієї господарської діяльності в Міністерстві фінансів України. У той же час лістинг підвищить гарантії для інвестора, дозволить формувати біржовий реєстр і біржові бюлетені, що відображають обіг і котирування цінних паперів на фондовому ринку.