4. Фондова біржа в Україні та за рубежем

Відповідно до сформованої у світі практики центральною ланкою фондового ринку є фондова біржа. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів.

Нині у світі налічується близько 200 фондових бірж: у Великобританії -- 22, США- 13, Японії - 9, Франції та Німеччині -- по 8, Канаді -- 5. Найбільш відомі Нью-Йоркська фондова біржа, Токійська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська, Копенгагенська, Амстердамська, Міланська, Торонтська, Австралійська, Цюрихська, Сеульська, Манільська (на Філіппінах), Бангкокська (в Таїланді), Сингапурська та ін [3].

В Україні першою виникла Українська фондова біржа (УФБ), конкурентами стали (з 1995р.): Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ) і Позабіржова фондова торгова система (ПФТС).

Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і найвисоколіквіднішу частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід'ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі.

Цими найважливішими якостями українські фондові біржі поки не володіють. Багаторічна перманентна криза в економіці, сертифікатна приватизація, вкрай низький рівень доходів переважної більшості населення ніяк не сприяли ні створенню повнокровного фондового ринку в цілому, ні розвитку біржової торгівлі цінними паперами і самих фондових бірж зокрема. І хоча фондові біржі активно брали участь у процесах грошового етапу приватизації, їм не вдалося організувати значний, стійкий і ліквідний вторинний ринок корпоративних цінних паперів.

Низькі доходи фондових бірж України, які є наслідком невеликих обсягів біржового обороту цінних паперів, служать серйозною перешкодою для їхнього технічного переозброєння, яке б відповідало сучасному світовому рівню. З іншого боку, вкрай низька ліквідність фондового ринку робить економічно неефективними великі витрати на створення і функціонування відповідних технічних систем.

Як правило, в економічно розвинутій країні налічується кілька фондових бірж, котрі створюють певну біржову систему. Розрізняють моносистему, в якій головну роль відіграє одна з бірж (наприклад Лондонська біржа у Великобританії) і полісистему, котрій властива наявність кількох великих бірж (Німеччина, Канада). Є й проміжні форми наприклад біржова система США, де поряд із пануванням Нью-Йоркської фондової біржі досить упевнено почувають себе регіональні фондові біржі.

В зв'язку з тим, що в Україні розвинута полісистема, то інфраструктура організованого ринку цінних паперів далека від оптимальності, оскільки кількість фондових бірж не відповідає реальним обсягам фондового ринку. Біржі зазнають конкуренції, що все загострюється, з боку позабіржової Першої фондової торговельної системи (ПФТС), яка володіє сучасними технологіями і технічними засобами оснащення торгівлі цінними паперами .

У силу цих і ряду інших причин фондові біржі стоять перед загрозою повної втрати своїх позицій на фондовому ринку України. Тому з метою забезпечення розвитку організованого ринку цінних паперів в Україні, потрібно провести інтеграцію фондових бірж у Єдину біржову фондову системи України.

Про створення Єдиної біржової фондової системи України свідчить навіть фінансово-економічний стану фондових бірж. Адже фондові біржі України через низькі обсяги товарного обороту не мають можливості самостійно придбати дорогих сучасних програмно-технічних засобів оснащення торгів, що в свою чергу суперечить вимогам щодо діяльності фондової біржі. Виникає питання: чому вони ще існують?

Гострий брак ліквідних фінансових інструментів, яких потребують організатори торгівлі, і значна перевага неорганізованого ринку цінних паперів над організованим, породжені недосконалістю законодавства України у відношенні акціонерних товариств (зокрема, їхньої дивідендної та емісійної політики), а також торговців цінними паперами.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке лістинг?

2. Назвіть перші українські біржі.

3. Назвіть основні проблеми функціонування фондової біржі.

Семінарське заняття

Фінансовий ринок як сфера фінансової системи.

Студент повинен знати: поняття, структуру та функції фінансового ринку

Студент повинен вміти: сформулювати напрямки розвитку вітчизняного фінансового ринку.

План

1. Сутність і функції фінансового ринку.

2. Суб’єкти та інструменти фінансового ринку.

3. Структура фінансового ринку. Характеристика ринку грошей та ринку капіталів.

4. Кредитний ринок та ринок цінних паперів, їх структура, суб’єкти та інструменти.

5. Види цінних паперів, їх класифікація, характеристика

Теми рефератів

1. Значення жестикуляції на фондовій та товарній біржі.

2. Фінансові посередники: права, обов'язки та професійні риси.

3. Пріоритетні напрями розвитку вітчизняного фінансового ринку.

Література.

Методичні рекомендації до семінарського заняття.

В першому питанні необхідно зазначити, що для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їхній розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси повинні здійснюватись на фінансових ринках.

Фінансовий ринок - це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

В другому питанні слід відмітити, що головними суб'єктами фінансового ринку є домашні госпо­дарства, фірми і підприємства, фінансові інститути і держава.Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств надходять до інших суб'єктів господарювання і дають їм змогу задовольнити потребу в коштах для розширення своєї діяльності. Держава, надаючи кредит і отримуючи позики, відіграє ви­рішальну роль на фінансовому ринку. Свій вплив вона здійснює через управління відсотком, грошовою масою, кредитами, ва­лютним курсом.Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі пози­чальника та інвестора. А фінансові інститути відіграють на цьому ринку роль посередника.

Товарами фінансового ринку с кошти і цінні папери, які ви­ступають об'єктами купівлі-продажу на ринку.

В третьому питанні треба звернути увагу на те, що фінансовий ринок існує як сукупність взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих ринків:

кредитний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємовідносини між підприємствами і громадянами, які мають потребу в фінансових ресурсах, та організаціями і громадянами, які можуть надати необхідні кошти на певних умовах;

валютний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються правові й економічні взаємовідносини між продавцями і покупцями валют.

Ринок цінних паперів об'єднує частину кредитного ринку: ринок інструментів позики або боргових зобов'язань і ринок інструментів власності, тобто цей ринок охоплює операції з випуску й обігу інструментів позики, інструментів власності, а також їх гібридів.

З точки зору термінів дії фінансових інструментів фінансовий ринок розглядають як сукупність грошового ринку і ринку капіталів.

Грошовий ринок - це ринок готівкових грошей, короткострокових кредитних операцій, валюти. На грошовому ринку обертаються надійні короткострокові інструменти, їхній рух зумовлений різницею у рівнях прибутку та ризику.

Ринок капіталів поділяється на ринок цінних паперів (середньо - та довгострокових) і ринок середньострокових та довгострокових банківських кредитів.

В четвертому питанні треба зазначити, що кредитний ринок є складовою ринку інструментів позики. Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти, позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі виконати зобов'язання за кредитами, системи державного регулювання кредитного ринку, законодавчого і нормативного забезпечення. Надання вільних грошових коштів у позику має забезпечити кредитору відповідний рівень доходу при задовільному ступені ризику неповернення і компенсувати втрачені можливості від інвестування коштів в інші активи. Також потрібно зазначити функції кредитного ринку, його суб’єктів та об’єкти.

В п’ятому питанні необхідно скласти перелік основних видів цінних паперів та вміти характеризувати їх.