Фінансовий облік І

1. Визнання, класифікація та оцінка необоротних матеріальних активів. Облік наявності необоротних матеріальних активів (інвентарний облік). Документальне оформлен-ня та облік надходження необоротних матеріальних активів з різних джерел

Об’єкт засобів визнається активом, якщо ● існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу; ● його оцінка може бути достовірно визначена. Оцінка необоротних матеріальних активів, враховуючи дію принципу безперервності підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й далі. У П(С)БО 7 передбачені наступні види оцінки основних засобів. Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки. Вартість, яка амортизується - первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), вираху-ванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначається на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обґрунтовано визначити ту частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством. Справедлива вартість необоротного матеріального активу дорівнює сумі, за якою може бути проведений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об'єктів, тобто використання для ведення одного й того ж або аналогічного виду діяльності. Залишкова (балансова) вартість не оборот-ного матеріального активу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації). Чиста вартість реалізації необоротного активу - не справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.

2. Облік вибуття необоротних матеріальних активів. Документальне оформлення та відображення в системі синтетичного та аналітичного обліку вибуття необоротних матеріальних активів

Об’єкт необоротних активів списується з Балансу у разі його продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Вибуття необорот. активів: 1)передача іншим юрид. або фіз.особам (продаж за кошти, внесок до статутн. капіталу іншого п-ства, обмін на інші активи, вилучення заснув-ником, безоплатна передача.2)списання (лікві-дація)ч/з невідповідність критеріям визнання активом (фіз. або морал. знос, знищення внаслідок надзвичайних подій, нестача). Пере-дача необ. активів одним п-ством іншому оформлюється актом приймання-передачі. Спи-сання з Балансу безоплатно переданих обєктів здійснюють на підставі письмового повідом-лення приймаючої сторони про оприбуткування цих обєктів. Ліквідація обєктів необор. активів о-формулюється актом на списання ОЗ або актом вибуття об’єкта права інтелектуальної власності у складі немат. активів, який складається постійно діючою комісією та затверджується керівником п-ства. На підставі цих документів роблять відповідні записи у регістрах аналітичного і синтетичного обліку. Залиш. в-сть об’єктів та всі в-ти, пов’язані з їх вибуттям,списують в Дт97 "Інші в-ти". Фінанс. результат від вибуття об’єктів необ. активів визначається як різниця між доходом від вибуття та залиш. в-стю обєкта і в-тами, пов’язаними з його вибуттям. Аналітичний облік ОЗ та інших необор. матер. активів ведеться за їх групами та окремими об’єктами. Групою ОЗ та інших необ. матер. активів є сукупність однотипних за технічними харак-ками, призначенням та умовами використ. необ. матер. активів.

3. Переоцінка та зменшення корисності необоротних матеріальних акти­вів

Згідно з П(С)БО 7 "ОЗ", п-ство може переоцінювати обєкт ОЗ,якщо залиш. в-сть цього обєкта суттєво відрізняється від його справедливої в-сті на дату Балансу. Не підлягають переоцінці малоцінні необ. матер. активи і бібліотечні фонди,якщо амортизація їх в-сті здійснюється нарахуванням у першому місяці використання обєкта в роз-мірі 50% його вартості,яка амортизується,та решти 50% в-сті,яка амортиз.,у місяці їх вибуття внаслідок невідповідності критеріям визнання активом,або якщо амортиз. їх в-сті здійснюється нараху-ванням у першому місяці використання обєкта 100% його в-сті. Переоцінка ОЗ тієї групи, обєкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю,щоб їх залиш.в-сть на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої в-сті. Слід памятати, що коли переоцінюється певний обєкт ОЗ,треба переоцінити всі обєкти групи ОЗ,до якої належить цей обєкт. При цьому обєкти, що належать до певної групи ОЗ,переоцінюють одночасно, для того щоб уникнути вибіркової переоцінки активів і відображення в фін.звітності сум,які є змішанням оцінок на різні дати. Разом з переоцінкою балансової в-сті обєкта ОЗ переоцінюються його первісна в-сть та знос. Для цього викор-ють індекс переоцінки,який визначається діленням справедливої в-сті обєкта, який переоцінюється, на його залиш. в-сть. Якщо залиш. в-сть = 0, то його переоцінена залиш. в-сть визначається додаванням справедл. в-сті цього обєкта до його сервіс в-сті без зміни суми зносу обєкта. Переоцінена первісна в-сть та знос обєкта ОЗ визначаються як добуток відповідно первісної в-сті або зносу та індексу переоцінки. Результати 1-ої після надходження обєкта ОЗ переоцінки відобра-жають в БО так:сума дооцінки залиш. в-сті обєкта ОЗ відображається у складі додаткового капіталу,а сума уцінки-у складі витрати звітного періоду. У разі дооцінки обєкта ОЗ,який раніше було переоцінено, перевищення суми поперед-ніх оцінок над сумою попередніх дооцінок залиш. в-сті цього обєкта включається до складу доходу звітного періоду. І лише різниця між сумою дооцінки залиш. в-сті та вказаним перевищенням відображається у складі додаткового капіталу. Зменшення корисності означає втрату економ. вигоди в сумі перевищення залиш. в-сті активу над сумою його очікуваного відшкодування. Тому у разі наявності ознаки можливого зменшення корисності активу п-ству слід оцінити суму його очікуваного відшкодування.

4.Особливості обліку операцій з операційної та фінансової оренди необоротних матеріальних активів

Оренда - це угода,за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем терміну. З метою БО оренду поділяють на фінанс. та операційну. Ця класифікація ґрунтується на тому,у який спосіб ризики та вигоди, повязані з правом власності на актив,розподіляються між орендодавцем і орендарем.

Фінанс. оренда - це оренда,що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, повязаних з правом користування та володіння активом. При цьому право власності на актив може передаватися або не передаватися орендарю по закінченні строку оренди. У всіх інших випадках,коли такі ризики та вигоди не передаються орендарю,оренда є операційною. Отже,операційною є будь-яка інша оренда,крім фінансової.

5.Визначення, класифікація та оцінка нематеріальних активів. Облік наявності нематеріальних активів. Документальне оформлення та відображення в системі рахунків надходження і вибуття нематеріальних активів. Облік амортизації (зносу) нематеріальних активів

Нематеріальний актив П(С)БО 8 «Немате-ріальні активи» - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути іденти-фікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. БО НА ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:  права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);  права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);  права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);  права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);  авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);  гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);  інші нематеріальні активи (право на провадження діяльнос­ті, використання економічних та інших привілеїв тощо).Облік наявності нематеріальних активів (НА) Планом рахунків для відображення в обліку НА призначений активний рахунок 12 «Немате-ріальні активи». За Дт12 - відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцін­ки таких активів, за Кт12 - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів. Для обліку НА за їх групами до рахунка 12 «Нематеріальні активи» передбачені такі субрахунки: 121 «Права користування природними ресурсами», 122 «Права користування майном», 123 «Права на знаки для товарів і послуг», 124 «Права на об’єкти промислової власності», 125 «Авторські та суміжні з ними права», 126 «Гудвіл», 127 «Інші нематеріальні активи».Слід зазначити, що групою нематеріальних активів є сукупність однотипних за призначенням та умовами використання НА. НА відображається у балансі, якщо: 1) існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання; 2) його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена. Не визнаються активами:  витрати на дослідження;  організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);  витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;  витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;  витрати на внутрішньо генерований гудвіл;  витрати на рекламу та просування продукції до ринку. Ці витрати відображаються у звіті про фінансові результати і визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце. Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з: --- ціни (вартості) придбання; --- мита; --- непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню; --- інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Справедлива вартість нематеріального активу - це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами. Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс. Документальне оформлення та відобра-ження в системі рахунків надходження і вибуття НА. Планом рахунків для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції». За Дт15 відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріаль­них та нематеріальних необоротних активів, за Кт15 - їх зменшення внаслідок прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів. Для обліку витрат на придбання (створення) немате-ріальних необоротних активів використовується субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Надходження НА може здійснюватись шляхом: --- придбання; --- розробки; --- внесення засновниками до статутного капіталу; --- безоплатного одержання; --- отримання в обмін на неподібні активи. Придбання (створення) нематеріальних активів мають вигляд: ● відображ.придбан.НА за сумою договору: Дт154«Придбання (створ.) НА» Кт63 ● на суму ПДВ: Дт641 «Розрахунки за податками» Кт63 ● на суму ПДВ на умовах авансової оплати: Дт644 «Податковий кредит» Кт63 ● зарахув. придбаного об’єкта до складу НА: Дт12 Кт154 ● відобр понесені витрати на створення НА: Дт154 Кт рахунків різних активів і зобов’язань (65, 66, 23, 20) ● списання витрат на створ.об’єктів при зарахуванні їх до складу НА: Дт12 Кт154 ● відобр. понесені витрати на модерніз. об’єкта НА: Дт154 Кт рахунків різних активів і зобов’язань (65, 66, 23, 20) ● списання витрат на модернізацію об’єкта НА: Дт12 Кт154 ● відобр. внески засновників до статут. кап. НА: ● Дт46 «Неоплачений капітал» Кт40 «Статутний капітал» - на суму внеску за вартістю, що вказана в установчих документах. ● Дт12 «Нематеріальні активи» Кт46 «Неоплачений капітал» - на суму одержа-них від засновників об’єктів нематеріальних активів. ● відобр. в обліку безопл.одерж. об’єктів НА: Дт12 Кт424 «Безоплатно одержані необор.активи» Облік вибуття нематеріальних активів. Вибуття НА може бути пов’язано з:  ліквідацією після закінчення строку їх використання (фізичного, морального зносу);  реалізації;  безкоштовної передачі іншим юр. особам;  передачі (інвестування) в уставний кап. ін. під-ств. В усіх випадках вибуття НА з підприємства оформляється актами , в яких вказується причина вибуття об’єкту, первісна вар-ть, сума нарахованого зносу , залишк. вар-ть, витрати і доходи, пов’язані з вибуттям об’єкту. Фін. рез-т від вибуття об’єктів НА визнач-ся як різниця між доходами від вибуття та іх залишк. вар-тю.

Операції, що пов’язані з вибуттям НА в БО відображ. в наступному порядку: ● Ліквідація НА (списання ліквідованих об’єктів по залишк. вартості Дт976 ”Списання необоротних акт.”, Кт12 „НА”; ● списання суми зносу, нарахованої по ліквідуємим об’єктам Дт133 “Знос НА” Кт12 ● Реалізація НА (списання реалізованих об’єктів по залишк. Вартості) Дт972 „Собів-ть реал-х НА” Кт12; ● списання суми нарахованого зносу Дт133 Кт12. ● без кошт.передача НА (спис. переданих об’єктів по залишк. Вартості) Дт976 Кт12 ● списання суми нарахованого зносу Дт133 Кт12 ● відображення суми податкового зобов’язання по ПДВ Дт976 Кт641 ● Передача НА в порядку зносу в уставн. кап. іншого підп-ва (списання переданих об’єктів по залишк. вартості Дт14 „Довгострокові фінанс. інвест” Кт12 ● списання суми нарахованого зносу Дт133 Кт12 Облік амортизаціїї (зносу) немат активів. Для обліку амортизації НА використовується рахунок 13 «Знос необоротних активів», субрахунок 133 «Знос НА”. Відповідно до П(С)БО 8 нарахування амортизації НА здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років, починаючи з дати при­йняття на облік. Підприємство при визначенні терміну корисного викор-­ня НА має враховувати: строки корисного використ. цього активу підпр-вом; НТП і зміну попиту на продукцію, то­вари, роботи, послуги, які виробл. з допомогою цього акти­ву (моральний знос); юрид. чи інші обмеження на його використання; ін. чинники. Метод нарахування амортизації НА оби­рається підпр-вом самостійно, виходячи з особл-стей його форми отримання очікуваних ек. вигод. Суми амортиз., нарахованої протягом звітн. періоду, відображ. у складі витрат цього періоду або включаються до собівартості ін. активу. Нарахування амортизації відображ. в Дт рахунків ви­трат виробнич. або комерц. діял-сті та Кт133.