1. Формування балансового прибутку підприємства.

Таким чином, узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток – це загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, яка отримана як на території України, так і за її межами, яка відображена у балансі підприємства і включає прибуток від:

• реалізації продукції (робіт, послуг) в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу; основних фондів; нематеріальних активів; цінних паперів; валютних цінностей,

• орендних (лізингових) операцій, роялті,

• позареалізаційних операцій.

Найбільшу питому вагу у складі балансового прибутку займає виручка від реалізації продукції (ПвідРП):

ПвідРП = виручка – (ПДВ + АЗ + мито) – собівартість

Отже, прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізованої продукції та від собівартості. Собівартість – це узагальнюючий якісний показник діяльності підприємства; це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість, а витрати на виробництво і реалізацію – повну собівартість.

У бухгалтерському обліку прибуток підприємства складається з:

• прибутку від реалізації,

• прибутку (збитку) від іншої реалізації,

• прибутку від здійснення корпоративних прав,

• прибутку (збитку) від інших позареалізаційних операцій.

Усі ці складові складають балансовий прибуток підприємства.

Пвід РП = Опт.ціна – собівартість

Оптова ціна – це ціна продукції без ПДВ та АЗ. На собівартість продукції відносять такі витрати:

• матеріальні,

• на оплату праці,

• відрахування у державні фонди,

• амортизація основних засобів і нематеріальних активів,

• інші витрати (на реалізацію, податки, збори).

Прибуток (збиток) від іншої реалізації – прибуток (збиток) від реалізації продукції підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництв (послуги цехів, підсобного с/г, реалізація зайвих матеріалів та сировини).

Прибуток від здійснення корпоративних прав – це право власності на частку або пай у статутному фонді інших підприємств, яке набувається шляхом придбання акцій акціонерних товариств чи здійснення внесків до статутних фондів спільних підприємств.

Прибутки (збитки) від інших позареалізаційних операцій. До позареалізаційних операцій відносять:

• оримані суми штрафів, пені, неустойок,

• прибуток від операцій з тарою, якщо ціна нової тари більша ніж витрати на її ремонт і реставрацію,

• прибутки минулих років, що виявилист у звітному році,

• надходження раніше списаних боргів,

• надходження відсотків від вкладених фінансових ресурсів,

• індексація вартості основних засобів.

До позареалізаційних збитків відносять:

• втрати від списаних боргів та безнадійної заборгованості,

• невідшкодовані збитки від стихійних лих, пожеж, аварій,

• збиткм від операцій з тарою.

Таким чином, балансовий прибуток підприємства є джерелом сплати податків та формування фінансових ресурсів. Використання терміна балансовий прибуток пов’язано з тим, що кінцевий результат діяльності підприємства відображається у його балансі. У сальдовому балансі підприємства на будь-яку звітну дату є довідкові дані про:

• суму балансового прибутку, отриману з початку року,

• суму використаного прибутку.

Нерозподілений прибуток поточного і минулого років взодить до загальної суми балансу і є частиною фінансових ресурсів підприємства. Збитки, які підприємство повинно сплатити за рішенням суду сплачуються не з балансового прибутку, а з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців.

На практиці використовуються два методи визначення моменту реалізації продукції:

1. метод нарахування (продукцію відвантажено або відпущено споживачу);

2. касовий метод (одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію).

Реалізація продукції завжди передбачає зміну форми вартості (Т-Г). Тому бартерні операції не можна вважати реалізацією продукції. За бартерного обміну товарів не відбувається руху коштів, нема надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не відбувається зміни форми власності. На жаль, згідно з діючим господарським законодавством, бартерні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції підприємств, що певною мірою викривляє реальний стан справ. (Приблизно 40% реалізації з усіх галузей в Україні відбулися за бартерних операцій).

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

1. кількості, асортименту та якості продукції;

2. рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.

За умов ринкової економіки існують:

• фіксовані ціни

(встановлюються адміністративно державою, переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та інше)

• регульовані ціни

(встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності (хлібобулочні вироби, продукти дитячого харчування);

• вільні ціни

(ціни, які складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції).

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

1)Ц1 = С + П

С - собівартість продукції; П - прибуток.

2) Ц2 = С + П + ПДВ

ПДВ - податок на додану вартість.

3. ЦЗ = С + П + Аз + ПДВ

Аз - акцизний збір

3. Ц4 = С + П + Аз + ПДВ + ТН

ТН - торговельна націнка.

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються оптові та роздрібні ціни. Тобто відвантаження продукції здійснюється посередникам оптом або партіями за оптовими цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові націнки.

Виручка від реалізації продукції - це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану-продукцію.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою:

В = Р*Ц

В - виручка;

Р - кількість реалізованих виробів;

Ц - ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації продукції можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки на кінець планового періоду:

Р = З1+Т-З2

Р - обсяг реалізації в плановому періоді;

31. - залишки готової продукції на початок планового періоду; Т - випуск товарної продукції в плановому періоді;

32. - залишки готової продукції на кінець планового періоду.

Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів.

Валовий доход визначається як різниця між виручкою та матеріальними й амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції. (Валовий доход є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність. У ньому відображається підвищення продуктивності праці, збільшення заробітної плати).

Чистий доход - це реалізація між валовим доходом і заробітною платою.