1. Фінанси підприємств: Підручник / Кер.авт.кол.і наук.ред.проф. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 1999. – с.60 – 81.

2. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – с. 109 –149.

3. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник.—К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002.—с. 56 – 61.

4. Фінанси підприємств: Навч. Посіб: Курс лекцій/За ред. Д.Е.Н. Проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: цул, 2002. – с.76 – 100.

Поняття, місце, роль і значення прибутку в економіці підприємства.

Відповідно до Закону україни “Про підприємства в Україні” підприємство – це текий господарюючий суб’єкт, який здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку (доходу).

На будь-якому підприємстві узагальнюючим показником фінансових результатів і господарської діяльності є прибуток (доход).

Прибуток підприємства – це :

• перевищення доходів від його діяльності над видатками,

• єдина форма власних нагромоджень підприємства.

У класичному розумінні прибуток – це різниця між ціною товару і затратами на його виробництво (собівартість).

Щоб прибуток підприємства постійно зростав, необхідно:

• збільшувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг,

• розширювати асортимент і покращувати якість продукції,

• підвищувати продуктивність праці робітників,

• зменшувати витрати на виробництво продукції,

• з максимальною віддачею використовувати ресурси,

• вести ефективну цінову політику (оскільки на ринку діють вільні, договірні ціни),

• грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями,

• доцільно розміщувати вклади.

Прибуток є основною категорією товарного виробництва, яка характеризує відносини, що складаються у процесі суспільного відтворення. Тобто, прибуток – це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством і залишається після покриття витрат виробництва. Та частина вартості продукції, яка виступає у вигляді витрат у грошовій формі називається собівартістю.

Прибуток – це частина додаткової вартості (виробленої і реалізованої), готової до розподілу. Підприємство отримає прибуток лише після того, коли вартість, яка втілена у створеній продукції, буде реалізована і набуде грошової форми. Таким чином, прибуток є підсумковим показником, результатом фінансово-господарської діяльності підприємства. Отже, на формування прибутку підприємства впливають:

• встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції, робіт, послуг,

• обчислення і калькулювання собівартості продукції,

• визначення позареалізаційних прибутків і витрат,

• визначення балансового (валового) прибутку.

Прибуток – це показник, який формується на мікрорівні і тому на формування його абсолютної величини впливають:

• ефективність фінансово-господарської діяльності,

• сфера діяльності підприємства,

• галузь виробництва,

• встановлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” прибуток – це сума валових доходів (доходів від усіх видів діяльності), скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.

Валові доходи – це загальна сума доходів суб’єкта підприємницької діяльності, отримуваних ним на території України ті за її межами у грошовій чи іншій формі від усіх видів діяльності. До їх складу відносять:

• виручку від реалізації власної продукції, робвт, послуг,

• суми штрафів, пені неустойок,

• доходи від операцій з цінними паперами, валютою, борговими зобов’язаннями,

• доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги,

• доходи від врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості.

Валові витрати – це усі витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції. До їх складу відносять:

• придбання сировини, матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів,

• оплата праці робітників і службовців,

• витрати на утримання і експлуатацію об’єктів соціально-культурної інфраструктури,

• відрахування у загальнодержавні фонди,

• витрати на відрядження,

• оплата відсотків за кредит,

• витрати пов’язані з відвантаженням, транспортуванням продукції,

• витрати на покращення основних засобів,

• собівартість продукції,

• витрати на благодійні цілі,

• безнадійна заборгованість,

• сплачені (нараховані) податки, збори, платежі.

До складу валових витрат не відносять:

• придбання і будівництво основних засобів,

• витрати на поточний ремонт основних засобів,

• витрати на прямі інвестиції,

• витрати на утримання органів управління, яким підпорядковані підприємства-платники податку на прибуток,

• збитки, понесені в результаті реалізації товарів, робіт, послуг пов’язаним особам,

• оплата штрафів, пені неустойок.