Анкета для батьків

1. Яку інформацію Ви б хотіли отримати на батьківських зборах?

2. Які питання виховання Вас особливо хвилюють?

3. Яку пресу Ви читаєте?

4. Чим Ви можете допомогти класному керівнику в роботі з дітьми класу?

5. На що слід звернути особливу увагу вчителю в роботі з Вашою дитиною?

• Колективні форми суспільно-корисної праці.

Школа має можливість залучати до виховної робо­ти з учнями їх батьків, окремі з яких можуть керува­ти роботою гуртків за інтересами, адже серед них є люди різних спеціальностей, або взяти шефство над учнями, які виявляють особливий інтерес до певних галузей знань, чи бути наставниками педагогічне занедбаних учнів. Батьки можуть брати участь у проведенні з уч­нями екскурсій на підприємства відповідно до профілю навчального предмета, у наданні школі допомоги в профорієнтаційній роботі, у керівництві роботою уч­нівських бригад з ремонту обладнання навчальних ка­бінетів, виготовлення різноманітних приладів і наоч­ності.

Для з'ясування можливості залучення батьківської громадськості до виховної роботи з учнями на батьківсь­ких зборах класу пропонують невеличку анкету: "Чим би Ви могли допомогти школі? Яку позакласну вихов­ну роботу Ви хотіли б вести в школі? У який час і з якими класами Ви б могли вести гурток?" На основі отрима­них відповідей організовують роботу спортивних секцій, гуртків художньої самодіяльності й технічної творчості, якими керують батьки.

• Зустріч з адміністрацією, учителями класу доцільно проводити щорічно. Педагоги знайомлять батьків зі своїми вимогами, вислуховують їхні побажання. Можливі питання на адресу один одного, складання програми дій по виявлених проблемах у процесі спільного колективного пошуку. Зустріч може бути довершена індивідуальними консультаціями, бесідами або роботою в групах з урахуванням актуальних для батьків та педагогів проблем і труднощів у вихованні, навчанні окремих груп дітей.

• Спільні бесіди, вечори. Вечір запитань і відповідей проводиться після опитування батьків або складання по групах проблемних питань, що виникають у вихованні дітей і взаєминах з ними. На одні питання може відповісти педагог, для відповіді на інші запрошується фахівець (наприклад, з питань психології, статевого виховання). Ряд проблем може стати основою для спеціально підготовленого диспуту.

• Диспут — міркування з проблем виховання — одна з цікавих для батьків форм підвищення педагогічної культури. Він проходить у невимушеній обстановці, дозволяє усім включитися в обговорення проблем, сприяє формуванню уміння всебічно аналізувати факти і явища, спираючись на накопичений досвід, будить активне педагогічне мислення. Учасники диспуту, розбившись по групах, самі можуть сформулювати найбільш цікаві для них питання, потім колективно відібрати з них найважливіші, з яких можна почати обговорення. Відібрані питання також доцільно спочатку обговорити в групах, а потім винести на колективне міркування. Для підведення підсумків раді справи, педагогові або комусь з батьків можна підготувати узагальнююче повідомлення, використовуючи спеціальну літературу. Предметом обговорення, дискусії можуть бути конкретні ситуації з життя класу, сімей, переглянуті разом спектаклі або кінофільми.

4. Масові форми – дні відкритих дверей, загальношкільні збори, загально-шкільні свята.

• День відкритих дверей. Головна мета — показати ро­боту школи, привернути увагу батьків до проблем вихо­вання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення шко­ли, організації програми свята (концерту, зустрічей у кла­сах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо). Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, спри­яє згуртуванню шкільного колективу.

Цього дня у шко­лі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькі конференції. В деяких школах їх присвячу­ють питанням трудового, естетичного виховання дітей у сім'ї та ін. В одних школах день відкритих дверей для батьків проводять щосеместру, в інших — щомісяця. Роботу з його підготовки очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його до­цільно починати з лекції, доповіді, конференції, в яких задіяні всі батьки. Відтак вони працюють диференці­йовано. Хоч би якою була програма, батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх дітей і погово­рити з директором, його заступниками, учителями, класними керівниками, шкільним лікарем, органами дитячого самоврядування.

• Загальношкільні збори.

• Загальношкільні свята.

Форми педагогічної пропаганди серед батьків.

Важлива умова ефективної навчально-виховної ро­боти — єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.

Робота педагогічного колективу з сім’єю спрямована згідно принципу педагогізації батьків, який передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу.

Існують різні точки зору на те, які форми, методи і засоби є найбільш ефективними для поліпшення процесу виховання дітей, але немає розбіжностей щодо необхідності допомоги батькам у цій справі. Фахівці характеризують виховання дитини в родині як, можливо, саму важку у світі роботу і виражають переконання в тому, що необхідні широкомасштабні заходи для підготовки батьків до виконання цієї важливої суспільної місії. Серед прибічників цієї думки класики педагогіки: Я.А.Коменський, Д.Локк, Й.Г.Песталоцці, Ж.-Ж.Руссо, О.В.Духнович, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський; плеяда сучасних вітчизняних науковців: Т.Ф.Алексеєнко, Л.С.Волинець, О.М.Докукіна, В.О.Заслуженюк, О.Л.Звєрєва, Г.М.Лактіонова, Т.В.Кравченко, В.Г.Постовий, О.Л.Хромова, В.А.Семиченко, П.М.Щербань та інші.

В той же час сьогодні у нашому суспільстві практично немає спеціальної сис­теми підготовки батьків до виконання ними батьківських виховних функцій. Як показують численні опитування, досвід батьківства передається переважно лише від попе­редніх поколінь. А це означає, що відповідальна справа – виховання дитини в сім’ї - здійснюється навмання, інтуїтивно, під час невміло, адже, на жаль, не кожний з нас одержав у спадок від власних батьків досвід зразкового батьківства. Складний процес виховання дітей вимагає від батька і матері неабиякої майстерності та постійного самовдосконалення, а невміння, часом і небажання вирішувати проблеми власної некомпетентності обертаються значними втратами для обох сторін.

В результаті проведеного в 2003 році опитування батьків молодших школярів серед проблем, що потребують допомоги фахівців у їх вирішенні визначені наступні:

• проблеми нестачі у батьків педагогічних знань, умінь, навичок вихован­ня та розвитку дитини - 69%;

• проблема стосунків батьків і дітей - 36%;

• проблеми, пов'язані з психологічним розвитком дитини (інтелект, спілкування, здібності інтереси дитини) - 32%;

• проблеми, пов'язані з поведінкою дитини - 21%;

• проблеми, пов'язані з навчанням дитини у школі - 15%;

• проблеми фізіологічного характеру (заїкання, енурез)- 3%.

Як бачимо, за відсотковим співвідношенням у більшої частини батьків про­блеми виховання дітей молодшого шкільного віку пов’язані із нестачею педагогічних знань, умінь і навичок, а також побудови позитивних стосунків з дитиною.

До причин, що знижують виховний потенціал сім'ї ми також можемо зараху­вати її певну відмежованість від здобутків психолого-педагогічної науки. Складний процес виховання дітей вимагає тонкого вміння, постійного самовдосконалення, коли дорослий разом з дитиною начебто заново освоює світ. Неграмотний підхід до цієї справи, невміння, а часом і небажання вникнути в потреби дітей обертаються значними втратами для обох сторін.

Виправлення існуючого становища, на наш погляд, пов'язане з розробкою і впровадженням різних форм психолого-педагогічної підготовки бать­ків, які мають труднощі у вихованні дітей у сім'ї. Сьогодні така відповідальність може бути покладена на школу, на творчий пошук її передових фахівців – педагогів та психологів, - які б могли здійснювати просвітницьку роботу і практично модернізувати систему підготовки батьків до виховання дітей.

Під педагогічною просвітою батьків розуміють «навчання тому, як виховувати дітей». Психолого - педагогічна просвіта батьків – цей термін означає систематично проведену і теоретично обґрунтовану програму, метою якої є передача знань, формування відповідних умінь та навичок в учасників програми в різних галузях сімейного виховання.

Програми передбачають щотижневі заняття у визначений час протягом декількох тижнів. Зміст програм, як правило, включає обговорення конкретних ідей, групові дискусії, обмін думками і досвідом діяльності і їхній аналіз, а також формування визначених навичок. Кожна програма психолого-педагогічного просвітництва батьків віддає перевагу одному з аспектів сімейного виховання [5,16-17].

Форми роботи вчителя, класного керівника по підвищенню їх педагогічної культури теж найрізноманітніші.