Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Всі лекції Житарюка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
913.92 Кб
Скачать

Процес управління

В

Ж

Поле комунікативних

залежностей

СІ

ТЕТ

головний Процес

зворотний вироб-

зв’язок ництва і

Поле комунікативних поширення

Залежностей

ГД

А

ОК

Онтологічна модель системи масової інформації (модель Є.Ахмадуліна)

На моделі видно, як система журналістики функціонує у природній та соціальній реальності (навколишній дійсності). Остання поєднана системоформуючими факторами (СФФ), які ризикнемо зобразити (а) лінійно, б) сферично:

Лінійне розміщення

Сферичне розміщення

Основним слабким місцем моделі є те, що вона, чудово відображаючи реальність, стан у конкретний момент, позбавлена (принаймні у достатній мірі) прогнозованості, вільної проекційності, тобто динаміки перспективи. Справді дуже важливі і навіть незамінні джерела інформації (ДІ) та несистемна інформація (НІ), подані ззовні, доволі часто мають відтінки хаотичності й ритуальності.

Порівняльна таблиця сучасних російських моделей журналістики:

Модель журналістики Є.Прохорова

Модель журналістики Є.Ахмадуліна

Компоненти

Засновник (З)

Внутрішні межі системи

Суб’єкт-організатор, видавець (В)

Керівні органи (КО)

Контрольно-правові органи та органи професійного саморегулювання (КПО)

Журналісти (Ж)

Журналісти (редакції) (Ж)

Тексти (Т)

Канал (К)

ЗМІ (носії і канали поширення)

Масова аудиторія (МА)

Аудиторія (А)

Соціальні інститути (СІ)

Соціальні дії аудиторії (СДА)

Дійсність (Д)

Громадська думка (ГД)

Інститути зворотнього зв’язку (соціологічні, маркетингові, рейтингові служби) (ІЗЗ)

Зовнішні межі системи, тобто системоформувальні фактори

Соціально-політичний лад суспільства (СПЛС)

Суспільні інтереси (СІ) різних соціальних груп, інститутів громадянського суспільства (світоглядні, ідейні, національні, релігійні, корпоративні тощо)

Освіта і культура (ОК)

Техніка, економіка, технології (ТЕТ)

Джерела інформації (ДІ)

Несистемна інформація (НІ)

Зв’язки

Головні і допоміжні зворотні

Головні і допоміжні зворотні

Внутрішні робочі зворотні

Стабілізація

Хаотична або відсутня

Пропорційна і системна, особливо всередині системи

Поле комуніка-тивних залежностей

Відсутнє

Наявне

Процеси

Відсутні

Процес управління виробництвом МІ

Процес виробництва і розповсюдження МІ

Процес сприйняття і засвоєння МІ

Процес зворотнього зв’язку

З таблиці видно: модель Є.Прохорова лише в одному переважає модель Є.Ахмадуліна – містить компонент тексти. У іншому – суттєво поступається, що важко не помітити. У моделі журналістики Є.Прохорова наявний компонент керівні органи (КО), за визначенням автора – державні інститути, які формують, змінюють законодавче поле діяльності мас-медіа, тому опосередковано регулюють і трансформують інформаційні потоки. Ситуація зрозуміла для сьогоднішньої Росії, але не зрозуміла для відкритих демократичних держав. Але КО справді проблемне визначення. Чи йдеться тільки про народних депутатів (сенаторів, думців), службовців державних комітетів, чи також і представників творчих та профспілкових журналістських організацій? Хто гарантуватиме, що ці керівні органи обмежаться законотворчістю у сфері ЗМІ і не спокусяться (добровільно чи за дорученням) на регуляторно-обмежувальну (цензурну) діяльність, надто ж у ситуації, коли медіавласник і законодавець (міністр) – одна особа? Навіть у новітній історії журналістики прикладів дуже багато: і „темники” 2002-2004 рр. в Україні, і перепідпорядкування (чистка) ЗМІ протягом другої президентської каденції В.Путіна в Росії, і „особливі” стосунки з пресою керівництва Білорусі на чолі з О.Лукашенком...

В аналізованих моделях не знайшлось місця таким важливим факторам як зовнішня реакція (ЗР), зовнішній вплив (ЗВ) (суспільно-політичний, економічний, технологічний, культурний тощо). Натомість глобалізація позначена тільки розвитком такого системоформуючого фактору ТЕТ (розвиток техніки, технології, капіталізація й інвестиції), хоч зрозуміло, що придбання редакціями комп’ютерів, відеокамер та іншої імпортної техніки має периферійне або ритуальне значення для продукування ідей та змісту: насамперед виробники зацікавлені знайти нові ринки збуту, а іноземний інвестор, попри закордонний паспорт, однаково зобов’язується дотримуватись національних особливостей, традицій і законів. Максимальне зловживання з його боку – режим сприяння у веденні конкурентної боротьби.

Модель журналістики Є.Ахмадуліна системна, новаторська, але не зовсім онтологічна, оскільки не дозволяє взяти до уваги певні соціально-психологічні модулятори: мотиви і фільтри, індивідуально-творчу поетику, ґенетичність інформаційного продукту, національні (ментальні) особливості (характеристики), вплив зовнішніх (глобальних) факторів і зовнішню реакцію. Але найголовніше, що тут, як і в більшості інших масовокомунікаційних моделей, журналіст існує як стала, незмінна одиниця, що, зрозуміло, неправильно.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]