5.13. Фінансування розвитку фізичної культури та спорту

З державного і місцевого бюджетів держава спрямовує значні кошти на будівництво спортивних споруд, придбання спортивного інвентаря і обладнання. Частина витрат здійс­нюється професійними спілками, добровільними спортивни­ми товариствами й іншими організаціями.

Згідно з бюджетною класифікацією до фізичної культури

спорту (код 1130000) належать:

1. Здійснення заходів з фізичної культури і спорту:

— утримання національних збірних команд;

— проведення навчально-тренувальних зборів і змагань;

— підготовка і участь національних збірних команд Украї­ни в Олімпійських та Параолімпійських іграх;

— видатки на утримання центрів з інвалідного спорту і реабілітаційних шкіл;

— проведення навчально-тренувальних зборів і змагань та заходів з інвалідного спорту;

— проведення заходів з нетрадиційних видів спорту і ма­сових заходів з фізичної культури;

— утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

— утримання апарату управління фізкультурно-спортив­них організацій;

— капітальний ремонт, оснащення, придбання обладнання та інвентаря для баз Олімпійської підготовки;

— фінансова підтримка спортивних споруд;

— утримання рятувальних станцій на водах.

2. Державна підтримка громадських організацій фізкуль­турно-спортивної спрямованості. Планування видатків на фі­зичну культуру і спорт здійснюється згідно з планом прове­дення спортивних заходів. Якщо захід провадиться на рівні держави або на місцевому рівні, то й фінансування видатків здійснюється із відповідного бюджету.

5.14. Видатки бюджету на оборону та правоохоронні органи, порядок їх планування та фінансування

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини, існують три основні її типи:

1. Повна відмова від військових видатків.

2.Створення могутньої воєнної супердержави.

3.Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

Фінансування видатків на оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з Державного бюджету. Місцеві бюджети забезпечують утримання військових комісаріатів.

Видатки на національну оборону включають:

утримання Збройних Сил;

закупівлю озброєння і військової техніки;

капітальне будівництво;

науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

інші видатки.

Утримання армійських частин здійснюється на основі кошторису. Основні статті видатків — грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата вільнонайманих. Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. д.). Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників—посади та військового звання. Також встановлюється надбавка за вислугу років. Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військовослужбовців — харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).

Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначається потребами, пов'язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв'язку із закінченням термінів експлуатації та моральним старінням.

До складу видатків на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави долучаються видатки на утримання:

— органів внутрішніх справ;

— внутрішніх військ МВС України;

— прокуратури;

— кримінально-виправної системи;

— Прикордонних військ;

— Служби безпеки України;

— Пожежної охорони;

— Головного управління урядового зв'язку;

— інших правоохоронних органів (управління державної охорони, спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підроз­ділів, адресно-довідкових бюро, розвідувальних органів, націо­нального бюро розслідувань).

Фінан­сові ресурси Збройних сил, правоохоронних та інших органів утворюються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, а витрачаються за цільовим призначенням на:

— оперативно-службову діяльність;

— бойову підготовку;

— оплату поставок озброєння, військової техніки, палива, продовольства, речового майна, необхідного для проведення бойової підготовки воїнів;

— виплату основних і додаткових видів грошового утри­мання військовослужбовців;

— забезпечення господарсько-побутових потреб військ, правоохоронних органів та органів безпеки держави;

— утримання військових навчальних закладів, військових академій, госпіталів, санаторіїв, лікувальних закладів;

— капітальне будівництво, ремонт озброєнь та військової техніки.

Згідно з економічною класифікацією у єдиному кошторисі доходів і видатків вирізняють поточні та капітальні видатки. До поточних видатків належать:

— основні та додаткові види грошового утримання війсь­ковослужбовців, заробітна плата вільнонайманих працівників, премії, матеріальна допомога тощо;

— нарахування на заробітну плату вільно найманих пра­цівників;

— придбання предметів і матеріалів (канцелярського при­ладдя, матеріалів і предметів для поточних господарських потреб, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, продук­тів харчування, обладнання та інвентаря, м'якого інвентаря та обмундирування, видатки спецпризначення);

— видатки на відрядження;

— оплата послуг з утримання бюджетних установ;

— оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

— дослідження та розробки, державні програми;

— виплата процентів за позичками банківських установ;

— трансферти іншим установам і організаціям (виплата пенсій і допомоги).

Капітальні видатки включають: придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будів­ництво та капітальний ремонт.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на національну оборону, правоохоронну ді­яльність і забезпечення безпеки держави здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.