10. Як Ви розумієте тезу Геракліта «Багато знання розуму не навчає?»

Много знание не дает единой картины мира, не дает, как мы бы сейчас сказали, мировоззрения. Умный много знает ,а мудрый мудро поступает.У умного богаж знаний большой, а поступки говорят о его мудрости и даже о наличии ума как такового.

«Многознание уму не научает». Утверждал, что человек способен к обучению, познанию истины, совершенствованию. Для познания истины надо быть усердным учеником. Два основных орудия познания: ощущения (через органы чувств человек вступает в контакт с окружающим миром и приобретает способность мыслить) и разум (познание всеобщего как критерия истины, которую надо научиться понимать). Разум, а не чувства - свидетель истинности явления. Интеллектуальное и нравственное воспитание - единый процесс. Главным считал развитие способности самостоятельно мыслить, учиться действовать сообразно природе. Призывал следовать природе в деле воспитания.

человек может быть умным, но при этом не знать какие-то науки и предметы

11.Поняття «культура мислення», «культура мови». Роль філософії в формуванні духовного світу особи.

Философия дает возможность человеку найти себя в безбрежном океане событий, глубоко осознать не только внешний, но и собственный духовный мир, осмыслить, в чем его предназначение в потоке бытия. Никакая другая наука не учит тому, каким надо быть, чтобы быть человеком.

Духовный мир личности формируется на основе, в рамках и при помощи духовной жизни общества, которая, будучи результатом становления общества, обуславливает формирование установок, которые превращаются для личности в ее жизненные установки, мировоззренческие ориентиры.

Важливою складовою частиною загальної культури людини є культура мислення. За своєю сутністю культура мислення виступає як певний рівень розвитку здатності людини до адекватного відображення в поняттях і інших розумових формах об'єктивної логіки буття і свого власного існування.

Культура мислення

Культура мислення - не вроджене якість. Вона не дана людині в готовому вигляді, а формується і розвивається в результаті засвоєння ним навколишньої дійсності та оволодіння знаннями, накопиченими людством.

У розпорядженні людини є цілий спектр можливих способів підвищення культури мислення, наприклад, збагачення власного розумового досвіду розумовим досвідом інших шляхом читання художньої та наукової літератури. Але недоліком подібного способу розвитку культури мислення є, по-перше, те, що таке читання, як правило, носить безсистемний характер і, по-друге, не сприяє усвідомленому засвоєнню законів, форм, правил, прийомів пізнавальної діяльності мислення, які й складають зміст культури мислення.

Найважливішим засобом подолання зазначених недоліків є вивчення логіки як теорії мислення.

Культура мислення як певний рівень розвитку розумових здібностей людини значною мірою залежить від того, наскільки розумова діяльність людини відповідає законам і вимогам логіки. Слід підкреслити, що оволодіння досконало законами і вимогами логіки є тим мінімумом, без якого взагалі неможливе культура мислення.

Культура мови — дотримання усталених мовних норм усної і писемної літ. мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування. Важливими складовими частинами К. м. є ортологія, стилістика мови (функціональна й експресивна оцінка мовних засобів), стилістика мовлення (ступінь доцільності використання мовних засобів у тексті). Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.