- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •1.1. Сутність фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •1.2. Організація фінансової діяльності підприємства
- •1.3. Види діяльності підприємств та їх організаційне забезпечення
- •Тести до теми 1
- •Тема 2. Особливості фінансування суб’єктів підприємництва різних форм організації бізнесу
- •2.2. Особливості фінансової діяльності приватного підприємства
- •2.3. Особливості фінансової діяльності товариства з обмеженою відповідальністю
- •2.4. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •2.5. Особливості фінансової діяльності повних і командитних товариств
- •Тести до теми 2
- •Тема 3. Формування власного капіталу підприємства
- •3.2. Функції власного капіталу
- •Тести до теми 3
- •Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємства
- •4.2. Передумови збільшення статутного капіталу підприємства
- •4.3. Фінансування діяльності підприємства за рахунок забезпечень
- •Тести до теми 4
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •5.2. Види дивідендної політики
- •Тести до теми 5
- •1. Дивідендна політика – це:
- •Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •6.2. Проблеми визначення та підвищення кредитоспроможності підприємства
- •6.3. Залучення додаткових коштів за допомогою облігацій
- •Тести до теми 6
- •Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •7.2. Проблеми укрупнення підприємств
- •7.3. Причини та наслідки розукрупнення підприємств
- •Тести до теми 7
- •Тема 8. Фінансове інвестування підприємства
- •8.2. Методи визначення ефективності інвестицій
- •Тести до теми 8
- •Тема 9. Оцінювання вартості підприємства
- •9.2. Інформаційне та методичне забезпечення оцінки вартості підприємства
- •9.3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства
- •Тести до теми 9
- •Тема 10. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •10.2. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (правила інкотермс)
- •10.3. Особливості застосування форфейтингу
- •Тести до теми 10
- •2. Продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України – це:
- •3. До групи «е» Правил інкотермс належать такі умови постачання:
- •4. До групи «f» Правил інкотермс належать такі умови постачання:
- •5. До групи «d» Правил інкотермс належать такі умови постачання:
- •Тема 11. Фінансовий контролінг на підприємстві
- •11.1. Сутність та напрями фінансового контролінгу на підприємстві
- •11.2. Специфіка проведення стратегічного та оперативного контролінгу на підприємстві
- •11.3. Роль контролінгу в координації діяльності підприємств
- •Тести до теми 11
- •Список літератури
8.2. Методи визначення ефективності інвестицій
Серед численних методів і прийомів аналізу доцільності вкладень у ті чи інші об’єкти фінансових інвестицій виокремлюють дві основні групи методів. Перша призначена для оцінки інвестицій в активи з фіксованою ставкою дохідності та визначеним строком їх утримання. До таких об’єктів інвестування належать вкладення в облігації з фіксованим процентом, привілейовані акції, депозитні сертифікати, векселі тощо. Друга група методів призначена для оцінки фінансових вкладень з чітко невизначеною нормою прибутковості та строками інвестування, якими насамперед є інвестиції в акції, інші види корпоративних прав.
Метод дисконтування Cash-flow називають також методом розрахунку внутрішньої (потенційної) вартості інвестиції. У разі використання цього методу відповідні інвестиційні рішення приймаються на основі порівняння абсолютних величин: теперішньої вартості вхідних і вихідних грошових потоків, які є наслідком інвестиційних вкладень. При цьому ставка дисконтування, яка застосовується при розрахунках теперішньої вартості, є заданою і відповідає ставці дохідності за можливими альтернативними вкладеннями.
Доцільність фінансових інвестицій в окремі об’єкти визначається шляхом приведення до теперішньої вартості очікуваних чистих грошових потоків (Cash-flow) від здійснення інвестицій та зіставлення сумарної величини цих потоків із собівартістю інвестицій (грошових виплат на придбання інвестиції). Вартість інвестиції визначається за таким алгоритмом:
, (8.1)
де Со – вартість інвестиції;
CF – чистий грошовий потік (Сash-flow) від здійснення інвестиції;
Ео – собівартість інвестиції;
r – коефіцієнт, який характеризує ставку дисконтування (r = p/100 %);
p – ставка дисконтування (ставка дохідності за найкращою (або середньою) з альтернативних можливостей вкладення коштів на ринку); складається з двох компонентів: фіксованої ставки за безризиковими вкладеннями та середньоринкової премії за ризик;
n – період, протягом якого кошти вкладаються у фінансові інвестиції (кількість інтервалів, за які нараховуються доходи).
Якщо керуватися критерієм прибутковості, рішення щодо інвестиційних вкладень може бути прийняте, якщо вартість інвестиції не менше нуля (Со > 0). У такому разі рентабельність фінансових інвестицій дорівнюватиме або перевищуватиме ставку рентабельності за альтернативними вкладеннями на ринку. В разі наявності багатьох альтернативних вкладень перевага віддається тому фінансовому інструменту, вартість якого є найвищою.
Метод ефективної ставки процента застосовується для оцінки фінансових вкладень з фіксованою ставкою дохідності (облігації, привілейовані акції, депозитні сертифікати тощо). При цьому може використовуватися як статичний, так і динамічний підхід.
За статичного підходу вигідність інвестицій визначається на основі порівняння ефективної ставки процента за кількома альтернативними об’єктами інвестування. Перевага віддається тим інвестиціям, які характеризуються вищою рентабельністю.
Якщо погашення інвестицій здійснюється в кінці періоду і вони придбані з дисконтом, тобто за ціною, нижчою, ніж ціна погашення, то інвесторам доцільно використати такий алгоритм розрахунку ефективної ставки процента (Re):
, (8.2)
де d – дисконт, виражений у процентах (Kн – Kе);
i – фіксована процентна ставка;
Kе – курс емісії (собівартість інвестицій), %;
Kн – курс погашення інвестицій, %.
У разі, якщо фінансові інвестиції придбані з премією, тобто за ціною, вищою, ніж ціна їх погашення, то формула набуде такого вигляду:
, (8.3)
де g – премія, з якою придбані інвестиції (Kе – Kн).
Звичайно, у разі необхідності у зазначених формулах можуть використовуватися не лише відносні, а й абсолютні величини. Завдяки розрахунку ефективної ставки процента можна знайти наближене значення рентабельності вкладень. Недоліком використання цього методу оцінки є те, що він не враховує чинник зміни вартості грошових потоків у часі. Усунути його можна, вдавшись до розрахунку внутрішньої ефективної ставки процента.
Метод визначення внутрішньої норми прибутковості (internal rate of return, IRR) у процесі оцінки інвестицій передбачає розрахунок відносного показника – ставки дохідності, за якої вартість інвестиції дорівнює нулю (теперішня вартість усіх грошових видатків на здійснення інвестиції дорівнює теперішній вартості всіх грошових надходжень від цієї інвестиції). Ця ставка відповідає мінімальній ставці рентабельності, за якої пріоритет може надаватися альтернативним вкладенням на ринку.
Правило прийняття інвестиційних рішень за цим методом формулюється таким чином: перевага повинна віддаватися тому об’єкту інвестицій, внутрішня норма прибутковості за яким є більшою, ніж середня ставка дохідності за альтернативними вкладеннями на ринку капіталів.
Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості у формулу замість Cо підставимо нуль, а замість r – коефіцієнт, який характеризує внутрішню ставку дохідності (re), оскільки саме за нульової внутрішньої вартості інвестицій їх норма дохідності дорівнює середній ставці дохідності за альтернативними вкладеннями. Методом передбачено, що шукану процентну ставку можна розрахувати на основі зіставлення вартості інвестицій за двох пробних варіантів ставок дисконтування (re1; re2), які підбираються таким чином, що в інтервалі між re1 та re2 вартість інвестиції змінює своє значення з «+» на «–», і навпаки. На основі перетворень у формулі отримаємо алгоритм, який рекомендується використовувати для розрахунку внутрішньої норми прибутковості:
, (8.4)
де Со1; Со2 – внутрішня вартість інвестиції за різних варіантів ставки дисконтування.
Якщо re > r, то інвестиції в аналізований об’єкт вигідні.
У процесі прийняття інвестиційних рішень інвестори порівнюють очікувані доходи від вкладання коштів у певний об’єкт капіталовкладень, з доходами від інших, альтернативних можливостей інвестування. При цьому розрізняють два основні підходи до оцінки інвестицій:
статичний аналіз: усі показники, які характеризують об’єкт інвестування, розглядаються в короткостроковому періоді; при розрахунках використовуються величини, зафіксовані в певний проміжок часу (факт зміни вартості грошей у часі не враховується);
динамічний аналіз: показники аналізуються в динаміці, з урахуванням зміни вартості грошей у часі за ряд періодів.
Таким чином, під час оцінки фінансових інвестицій здебільшого використовують методи, які дають можливість дослідити показники, що характеризують об’єкт інвестицій у динаміці. До основних з таких методів належать: метод дисконтування майбутніх доходів та метод внутрішньої норми прибутковості.
Для самостійної роботи студентів рекомендується використовувати праці таких вчених, як О.О. Терещенко [3], В.М. Федосов [6], Г.Г. Кірейцев [7], Н.В. Качіна [12], В.В. Ковальов [14].