1.2. Організація фінансової діяльності підприємства

Фінансова діяльність підприємства передбачає роботу фінансових менеджерів за двома наведеними нижче напрямками, і саме обсяги роботи за кожним із них впливають на організаційну структуру фінансової служби.

1. Конкретні дії стосовно щоденного управління коштами в рамках короткострокового планування фінансів (бюджетне планування). Необхідно регулярно забезпечувати підприємство коштами для раціонального оснащення (капітальні вкладення) і нормальної поточної господарської діяльності у необхідний час, з мінімальними витратами та без загрози втрати незалежності підприємства стосовно третіх осіб (кредиторів).

2. Дослідницькі дії щодо аналізу і підготовки перспективних фінансових рішень для стратегічного планування фінансів.

Під організацією фінансової діяльності слід розуміти визначення структури фінансової служби підприємства, визначення посадових інструкцій фінансових менеджерів, побудову інформаційного забезпечення фінансової діяльності, побудову системи руху фінансової інформації всередині підприємства та її постачання у зовнішнє оточення бізнесу.

Організація фінансової діяльності окремого підприємства визначається залежно від:

• чисельності керованих напрямків фінансової діяльності підприємства;

• визначеного власником ступеня керованості фінансовою діяльністю, тобто якою мірою власники підприємства беруть участь у виробленні фінансових рішень;

• виду підприємства та його організаційної структури, що визначає чисельність фінансових підрозділів та їх функції;

• масштабу підприємницької діяльності, від якої залежить чисельність працівників, які формують та використовують фінансову інформацію.

Типова схема організації фінансової служби підприємства відсутня, що пояснюється особливостями підприємництва різних форм і масштабів.

Структура фінансової служби підприємства обумовлена такими чинниками, як:

• обсяг діяльності, який потребує або не потребує виділення у самостійні відділи виконання окремих видів робіт (наприклад, відділи інформатики, стратегічного планування, контролю за управлінням);

• структура підприємства (централізована або децентралізована) визначає вибір між функціональною або дивізійною структурою фінансової служби;

• галузь, до якої належить підприємство, диктує різні потреби у фінансових ресурсах і, відповідно – в службах, які ці потреби обслуговують (наприклад, оптова торгівля широко використовує комерційні кредити, що обумовлює необхідність створення окремих підрозділів з управління дебіторською та кредиторською заборгованістю);

• ступінь юридичної свободи підприємства (самостійне підприємство, дочірнє підприємство, філія з окремим балансом або без балансу) обумовлює повноту функцій, які виконує фінансова служба, а відтак і чисельність фінансових підрозділів з різними функціями.

Враховуючи зазначені вище чинники, фінансова служба малого підприємства не виокремлює бухгалтерії та відділів фінансового менеджменту. Працівниками бухгалтерії, а найчастіше саме головним бухгалтером, виконуються функції фінансового менеджера, які на малому підприємстві є значно звуженими з огляду на обсяги і нечисельні напрями його діяльності, а також на спрощену схему фінансування діяльності. Директор малого підприємства також частково виконує функції фінансового менеджера, приймаючи рішення про залучення та використання фінансових ресурсів.

Досвід великих компаній розвинених країн свідчить про доцільність чіткої диференціації фінансової діяльності між відділами, які складають фінансову службу (фінансова дирекція, фінансовий департамент). У його структурі, як правило, є:

• фінансові органи: управління грошовими коштами і портфелем цінних паперів (казначейська служба);

• контролюючі органи: внутрішня ревізія і аудит;

• інформаційні органи: юридичний, страховий, бюджетний (розробка кошторисів) і бухгалтерський.