2. Види ризиків у туризмі
У страхуванні ризик – це подія, на випадок якої здійснюється страхування і яка має ознаки імовірності й випадковості
З погляду можливості страхування ризики поділяються на такі, що страхуються, і такі, що не страхуються.
Загалом для того, щоб ризик як страхова подія був таким, що страхується, він має відповідати таким умовам або ознакам страхування:
Страхова подія повинна мати об'єктивний характер, тобто не залежати від волі зацікавлених осіб.
Страхова подія повинна бути випадковою, тобто такою, для якої ні страховику, ні страхувальнику заздалегідь не відомий ні час виникнення, ні величина збитку.
Страхова подія повинна піддаватися статистичному обліку, тобто імовірність страхового випадку і величина збитку повинні мати кількісну оцінку.
Страхова подія не повинна охоплювати одночасно всіх або великої кількості застрахованих об'єктів (інакше порушується принцип розподілу страхових фондів).
Збиток у результаті страхової події має бути відчутним для страхувальника, інакше зникне потреба в страховому захисті.
Страхова подія не повинна бути вигідною страхувальнику чи застрахованому.
Туристська діяльність пов’язана з певними ризиками. При наданні туристських послуг повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя, здоров'я туристів як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях (під час стихійного лиха та ін.). Ризик для життя і здоров'я людини у туристському обслуговуванні виникає в умовах існування 3 складових:
наявності джерела ризику
дії даного джерела на небезпечному для людини рівні,
схильності людини до сприйняття дії джерел небезпеки.
Шкідливі чинники (чинники ризику) в туризмі класифікують таким чином:
Травмонебезпечність, що може виникнути при переміщенні механізмів, предметів, тіл, через складний рельєф місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавини), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження і інвентарю, що використовується, небезпечних атмосферних явищ;
Шкідливий вплив навколишнього середовища, а саме:
кліматичні чинники, обумовлені підвищенням або пониженням температури навколишнього середовища, вогкістю і рухливістю повітря в зоні обслуговування туристів, різким перепадом барометричного тиску;
пожежонебезпечність, що виникає через недотримання вимог правил пожежної безпеки;
біологічні чинники, обумовлені дією патогенних мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності, а також отруйних рослин, комах і тварин, що є носіями інфекційних захворювань, викликають опіки, алергічні та інші токсичні реакції;
психологічні чинники, що включають фізичні й нервово-психічні перевантаження;
небезпечні випромінювання, викликані підвищеним рівнем ультрафіолетового і радіологічного випромінювання;
хімічні чинники, обумовлені дією токсичних, подразнюючих та інших речовин;
3. Специфічні фактори ризику в туризмі, обумовлені:
можливістю виникнення природних і технологічних катастроф в зоні розміщення туристського підприємства або маршруту,
станом громадського порядку в регіоні обслуговування туристів
технічним станом об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг, туристських трас та ін.),
складним рельєфом місцевості (льодовими ділянками трас, гірськими схилами і т. ін.),
рівнем професійної підготовки обслуговуючого персоналу (екскурсоводів, інструкторів та ін.),
попередньою підготовкою туристів до пересування по маршруту певного вигляду і категорії складності (інструктаж, екіпіровка і т. ін.),
інформаційним забезпеченням (прогнози гідрометеорологів, маркування туристських маршрутів).
У своїй практичній діяльності туристське підприємство повинне керуватися комплексом нормативних документів із забезпечення безпеки туристів, серед яких найважливіший – міждержавний стандарт ГОСТ 28681.3-95 " Туристично-екскурсійне обслуговування. Вимоги до забезпечення безпеки т уристів і екскурсантів".
Туристські підприємства зобов'язані ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної послуги (розміщення, харчування, транспорту і т. ін.) і заходами з його запобігання. Інформація, необхідна для туристів з метою охорони їх життя і здоров'я, повинна надаватися завчасно, як до початку відпочинку, так і у процесі обслуговування. У рекламно-інформаційних матеріалах і тексті інформаційного листка до туристської путівки також повинна міститися інформація, що характеризує природні складнощі туристської траси, необхідний рівень особистої фізичної підготовки туриста, особливості індивідуального екіпірування.