§2. Правила розподіленості термінів у судженнях

Самі вживані терміни у судженнях можуть мислитися в повному або неповному обсязі. Якщо термін мислиться у судженні у повному обсязі, він є розподіленим і позначається знаком "+". Якщо ж термін мислиться не у повному обсязі, він є нерозподіленим і позначається знаком "–". Проаналізуємо правила розподіленості термінів у судженнях.

У загально-стверджувальному судженні суб'єкт розподілений, а предикат не розподілений ("Усі гармати – артилерійська зброя"). У цьому судженні йдеться про всі гармати, але тільки про частину артилерійської зброї (тільки про гармати).

У загально-заперечному судженні і суб'єкт, і предикат розподілені ("Жоден тиран не бажає бути прибічником демократії"). У цьому судженні йдеться про всіх тиранів та всіх прибічників демократії.

У частково-стверджувальному судженні суб'єкт і предикат нерозподілені ("Деякі викладачі – біологи"). У даному судженні йдеться про частину викладачів і частину біологів (лише тих, хто викладає). Існує випадок, коли предикат у такому судженні буде розподіленим. Це має місце тоді, коли він (предикат) підпорядкований суб'єкту, тобто менший за обсягом: "Деякі літальні апарати – літаки".

У частково-заперечному судженні суб'єкт нерозподілений, а предикат розподілений ("Деякі війни не є загарбницькими"). Таким чином, розподіленість суб'єкту залежить від кількісного складу судження, а розподіленість предиката – від якісного.

§3. Логічні відношення між судженнями

Логічні відношення між судженнями можна визначати за так званим "логічним квадратом".

				і х	Е
				х і
				х ?
				? х
і х	х ?	? і	х х		і і	х ?	? і	х х
І				х і	О
				і х
				і ?
				? і

Відношення між судженням А та судженням Е називається відношенням протилежності ("Усі гриби їстівні " і "Жоден гриб не є їстівним"). Відношення між судженням А та судженнями І, Е та О називається відношенням підпорядкування ("Усі гриби їстівні" та "Деякі гриби їстівні"). Відношення між судженням І та судженням О називається відношенням часткової сумісності ("Деякі гриби їстівні" і "Деякі гриби не їстівні"). Відношення між судженням І та судженнями Е, А та О називається відношенням суперечності ("Жоден гриб не є їстівним" та "Деякі гриби їстівні").

Стрілками показано значення (істина, хиба чи невизначено) судження та його варіантів. Наприклад, якщо хибним буде частково-заперечне судження "Деяким живим істотам не потрібен кисень", то загально-заперечне "Усім живим істотам не потрібен кисень" також буде хибним. Частково-стверджувальне судження "Деяким живим істотам потрібен кисень" буде істинним, а загально-стверджувальне "Усім живим істотам потрібен кисень" також буде істинним. Якщо ж судження є невизначеним, то воно за певних обставин може стати як істинним, так і хибним.