120. Молоти та преси . Їхня характеристика.

Молот — машина ударної дії, що деформує метал за рахунок енергії, яка накопичена в її падаючих частинах. Маса падаючих частин визначає потужність молота. Пневматичний молот приводиться в дію стисненим повітрям.

Молот має два циліндри — робочий і компресорний. Рух поршня компресорного циліндра здійснюється корбовим механізмом. При цьому стиснене повітря з компресорного циліндра через крани подається в верхню або нижню частини робочого циліндра, що приводить до опускання або підняття його поршня. Рух поршня робочого циліндра через шток і бабу (важка ударна деталь молота) передається бойку молота, який ударяє по заготовці, що лежить на бойку шабота (ковадло). Управління кранами для розподілу повітря здійснюється рукояткою.

Прес – машина статичної (неударної) дії для обробки матеріалів тиском. Механізм для створення тиску з метою ущільнення речовини, зневоднення, зміни форми, піднімання і переміщення важких предметів.

Зусилля стиску в тілах, які пресуються, створюються з метою:

а) зміни форми (напр., штампувальні преси);

б) грудкування дрібнодисперсних та порошкоподібних матеріалів (напр., за допомогою брикетних пресів);

в) зменшення об’єму пухких речовин (напр., пакетувальні преси);

г) розділення тіл, які знаходяться в різних агрегатних станах (напр., зневоднювальні фільтр-преси);

д) з’єднання деталей під великим тиском (складальні операції);

е) механічних випробувань металів, кристалів і т.п.

Для пресів характерне поступове наростання робочого тиску і жорстке з’єднання робочого органу з приводом. За способом приведення в дію розрізняють гідравлічні, механічні та гідромеханічні преси. Зусилля, які розвиваються найпотужнішими преси, досягають бл. 750 МН.

За конструктивними особливостями розрізняють такі преси:

• клинові,

• гвинтові,

• важільні,

• гідравлічні,

• ексцентрикові.

123. Особливості роботи електрообладнання вагонів метрополітену і приміських електропоїздів.

Вагони метрополітену і приміські електропоїзди мають групову автоматичну систему керування, що забезпечує роботу вагонів за "системою багатьох одиниць", тобто керування потягом виконується з одного поста, звичайно з першого (головного вагона), за допомогою поїзних проводів, що йдуть уздовж усіх вагонів.

Приміський потяг складається з 10-12 вагонів, половина з них моторні і половина причіпні. Два з причіпних є головними, кожен має пост керування і виготовляється обтічної форми. Електропоїзди обладнані пневматичними й електропневматичними автогальмами з високим коефіцієнтом натискання гальмових колодок. Для попередження заклинювання колісних пар при малих швидкостях зусилля натискання гальмових колодок автоматично знижується при зниженні швидкості за допомогою інерційного регулятора.

Потяги метрополітену повинні розвивати високе прискорення й уповільнення, тому всі вагони виготовляють моторними. Потяги складаються з однотипних вагонів. Вагони мають реостатне гальмування, при якому тягові двигуни працюють у режимі генераторів послідовного збудження . При зниженні швидкості вагона до 8-10 км/год, коли реостатне гальмування стає слабким, відбувається автоматичне включення пневматичного гальмування. Якщо при гальмуванні потяга за якимись причинами не збереться схема реостатного гальмування, то в цьому вагоні відбувається автоматичне включення пневматичного гальмування, що заміщає реостатне гальмування. Екстрене гальмування потягу здійснюється за допомогою пневматичних автогальм.