Основні параметри конусних дробарок

Тип і призначення дробарки	Діаметр нижньої основи конуса, що дробить, мм	Ширина завантажувального отвору, мм	Ширина розвантажувальної щілини, мм	Потужність двигуна, кВт	Маса, т	Продуктивність, м3/г
ККД-1 крупного первинного дроблення	1200	600	75	130	40
	1900	1200	160	400	235
	3250	2000	300-350	800-1100	700
ККД-2 вторинного крупного дроблення	1600	500	60	210	90
	1900	700	75	300	140
	2340	900	100	400	260
КДД дрібного дроблення	1750	100	5-15	160	46	40-120
	2500	140	5-15	400	140	75-220
	3000	150	6-20	550	200
КСД середнього дроблення	1200	115-219	8-50	75	23,5	70-105
	1700	250-270	10-60	160	46	160-300
	3000	450	40-80	550	200
СМД-18 (СМ-561А) середнього дроблення	600	100	12-25	30	3,7	19-32
СМД-17 (СМ-560А) середнього дроблення	900	100	15-50	55	10,33	32-62

3. Розрахункові відомості

Як вказувалося вище, конусні дробарки по характеру роботи подібні щоковим. Отже, формули, виведені для щічних дробарок, придатні і для конусних з відповідними поправками: хід щоки треба замінити подвійним ексцентриситетом головного валу, вимірюваним в площині нижньої основи рухомого конуса, а ширину щоки – довжиною кола нижньої основи рухомого конуса.

Рис. 6. Схеми до визначення:

а – ступені подрібнення кута захоплення і продуктивності конусної дробарки з крутим конусом; б – продуктивності і числа коливань конусної дробарки з пологим конусом.

При виведенні розрахункових формул (як і для щокових дробарок) передбачається, що роздроблені шматки матеріалу при відході рухомого конуса від нерухомого вільно випадають з дробарки. Проте це положення не можна застосувати до дробарок з пологим дробильним конусом в яких матеріал переміщається під дією відцентрової сили.

Дробарки з крутим конусом. Для спрощення висновків зробимо допущення, що осі ОО і О₁О₁ (рис. 6, а) рухомого і нерухомого конусів паралельні. Це допустимо з огляду на те, що на практиці кут між віссю конічної поверхні і вертикаллю коливається від 2 до 4°.

Ширина завантажувального отвору характеризує розмір дробарки і завжди дещо більше розміру шматка матеріалу, що поступає на дроблення (рис. 6, а).

м.

Ступінь подрібнення для конусних дробарок складає i = 36. Розмір завантажуваних шматків приблизно приймають

м

де D_н – діаметр зовнішнього конуса у розвантажувальної щілини.

Кут захоплення між поверхнями, що дроблять (див. рис. 9, а)

,

отже, як і для щокових дробарок, формулу можна написати у вигляді

(1)

де – кут тертя між матеріалом і поверхнею, що дробить.

Зазвичай в конусних дробарках приймають  = 20–24°.

Визначення оптимальної кутової швидкості рухомого конуса проводять як і для щокових дробарок, по формулах

рад/с (6)

замінюючи і, отримаємо

рад/с

де r – ексцентриситет, м.

По тих же міркуваннях, що і для щокових дробарок, число коливань n і  треба зменшити на 5–10%.

Приклад.

Визначити число оборотів вертикального валу конусної дробарки при r = 0,012 м.

Приймаємо приблизно

і , тоді

рад/с (n = 286 об/хв).

Зменшивши набуте значення на 10%, отримуємо  = 27 рад/с (258 об/хв).

Визначення продуктивності. Припустимо, що за одне коливання рухомого конуса з дробарки випадає матеріал в об'ємі кільця трапецеїдального перетину (рис. 6, а). Об'єм такого кільця рівний добутку площі перетину на довжину шляху, що описується центром тяжіння перетину

м³

де S – площа трапецеїдального перетину кільця

м²

d_cp – діаметр середнього кола, м. З рис. 6, а слідує

.

Склавши праві і ліві частини рівнянь, отримаємо

,

звідки

м.

Тоді

м².

Для спрощення висновку приймемо, що d_cp  Dн і 2d₁ + s = 2d. В цьому випадку об'єм випадаючого матеріалу у вигляді кільця за одне коливання валу складе:

м³.

Очевидно, що при кутовій швидкості вертикального валу і періоду одного коливання конуса t = 2 / або n коливаннях в хвилину формули для визначення продуктивності приймуть вигляд

м³/с

або

кг/с.

Підставляючи в цю формулу s = 2r (рис. 15) і зважаючи на прийняте допущення (d_cp = D_н) зменшуючи результат на 10%, формула для визначення продуктивності прийме вигляд

кг/с

де d – розмір шматка матеріалу після дроблення, м; r – ексцентриситет, м; D_н – діаметр нижнього кола нерухомого конуса, м;  – кутова швидкість вертикального валу, рад/с; n – число коливань в хвилину;  – поправочний коефіцієнт  = 0,3 – 0,6;  – щільність матеріалу, кг/м³.

Визначення потужності двигуна. Теоретично обгрунтованих формул для визначення потужності двигуна конусних дробарок не існує, тому рекомендуємо користуватися практичними даними, вказаними в табл. 4.

Таблиця 4

Потужність двигуна конусних дробарок на одиницю продуктивності (т/г)

Розмір а Завантажу-вального отвору, мм	Потужність двигуна дробарки Nyд, кВт		Розмір а Завантажувально-го отвору, мм	Потужність двигуна дробарок Nyд, кВт
	з рухомим валом	з нерухомою віссю		з рухомим валом	з нерухомою віссю
300 400 500 600	0,47 0,50 0,43 0,39	0,40 0,35 0,28 0,22	750 900 1200 1500	0,35 0,30 0,27 0,22	– – – –

Дробарки з пологим конусом. Продуктивність дробарки (рис. 15, б) визначають по формулі проф. 3.Б. Канторовича

м3/с

(8)

де D_н – нижня підстава рухомого конуса, м; l – довжина паралельної зони дробарки, в якій внутрішня поверхня нерухомого конуса паралельна зовнішній поверхні рухомого конуса (зазвичай l = 7 - 8% від D_н); d – діаметр кінцевого продукту, м;  – кутова швидкість вертикального валу рухомого конусу, рад/с; n – число коливань в хвилину:

рад/с

 – кут, приблизно рівний куту нахилу твірної рухомого конуса  = 39-41°; f – коефіцієнт тертя матеріалу об конус, f = 0,35; l – довжина паралельної зони, м.