Сучасні види страхування.

Традиційно виділяються три напрямки страхування: страхування майна, страхування відповідальності, індивідуальне страхування. Виділяють наступні види страхування :

страхування ренти;

страхування кредитів; страхування інвестицій;

групове і сімейне страхування;

страхування квартир; страхування дачних будинків;

страхування витрат на лікування;

страхування комерційного ризику;

страхування майна і приміщень підприємств;

авто-каско, страхування індивідуальних засобів транспорту;

страхування додаткового оснащення й устаткування автомобіля;

страхування життя; страхування від СПИДА;

страхування цивільної відповідальності;

страхування транспорту кооперативів;

страхування молодей; страхування дітей;

страхування домашніх і с-х тварин;

страхування с-х приміщень і устаткування;

страхування засобів обчислювальної техніки і програмних засобів;

страхування від розводу;

групове й індивідуальне страхування від нещасного випадку;

страхування перевезених вантажів;

страхування спортсменів; гарантійне страхування;

страхування домашнього майна;

страхування осіб, що від'їжджають у відпустку по путівках;

страхування кооперативів; страхування туристів;

страхування водійських курсів;

страхування водного транспорту;

страхування водіїв; страхування прав водія;

страхування договорів;

страхування транспортних засобів державних і спільних підприємств;

страхування здоров'я водіїв і пасажирів транспортних засобів;

страхування студентських будівельних загонів;

групове й індивідуальне страхування життя і здоров'я одноразовим внеском або щомісячною сплатою платежу;

страхування виставок;

- страхування здоров'я з гарантованою медичною допомогою.

У країні сьогодні нараховується більш тисячі організацій, що одержала ліцензії на право ведення страхової діяльності.

Страхування являє собою відносини по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, формованих із що сплачуються або страхових внесків (страхових премій).

Це дозволяє зробити наступні висновки.

1. Страхування - це економічні відносини, у якому беруть участь як мінімум дві сторони (дві особи, суб'єкта відносини).1.

Одна сторона (суб'єкт) - це страхова організація (державним, акціонерним або приватна), що називають страховиком. Страховик виробляє умови страхування (зокрема , зобов'язується відшкодувати страхувальникові збиток при страховій події) і пропонує них своїм клієнтам - юридичним особам (підприємствам, організаціям, установам) і фізичним особам (окремою часткою громадянам).

Якщо клієнтів улаштовують ці умови, то вони підписують договір страхування установленої форми й однократно або регулярно в плині погодженого періоду платять страховикові страхові премії (платежі, внески) відповідно до договору.

Інша сторона (суб'єкт) страхових економічних відносин - це юридичні або фізичні (окремі частки громадяни) особи, називані страхувальниками.

Страхувальниками визнаються юридичні особи і дієздатні фізичні особи, що уклали зі страховиками договори страхування або являющиеся страхувальників у силу закону.

При настанні страхового випадку (стихійне лихо, падіння людини з переломом і т.д.), при якому страхувальникові нанесений збиток (економічний або його здоров'я), страховик відповідно до умов договору виплачує страхувальникові компенсацію, відшкодування.

З аналізованих визначень випливає, що страховик і страхувальник регулюють страхові економічні відносини спеціальним договором.

У світовій практиці він одержав назву поліс.

Поліс - документ (іменний або на пред'явника), що засвідчує висновок страхового договору і містить зобов'язання страховика выплотить страхувальникові при настанні страхової події визначену умовами договору суму грошей (страхову компенсацію або відшкодування).

Поняття договору страхування мається в стаття 15 закону "Про страхування".

Договір страхування є угодою між страхувальником і страховиком, у силу якого страховик зобов'язується при страховому випадку зробити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якого укладений договір страхування, а страхувальник зобов'язується уплотить страхові внески у встановлений термін.

Договір страхування може містити й інші умови, обумовлені за згодою сторін, і повинний відповідати загальним умовам дійсності угоди, передбаченим цивільним законодавством Російської Федерації.

Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах страхування і роду небезпек.

Страхування проводиться спеціалізованими страховими організаціями, що можуть бути державними і недержавними. Сфера їхньої діяльності може охоплювати внутрішній (обмежений), зовнішній або змішаної страховий ринок. Тим самим страхування в умовах розвитого страхового ринку здійснюється як усередині даної країни, так і за рубежем. Це - організована класифікація страхування. Однак істота страхових відносин виражається за допомогою класифікації по об'єктах страхування і роду небезпек.

Страхування охоплює різні категорії страхувальників. Його умови відрізняються по обсязі страхової відповідальності; воно може проводитися в силу закону або на добровільних початках. Для упорядкування зазначеної розмаїтості страхових відносин і створення єдиної взаємозалежної системи і необхідна класифікація страхування.

Під класифікацією звичайно розуміють ієрархічно підлеглу систему взаємозалежних ланок, що дозволяє створити струнку картину єдиного цілого з виділенням його сукупних частин. Класифікація страхування покликана вирішити ту ж задачу: розділити всю сукупність страхових відносин на взаємозалежні ланки, що знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості.

В основі будь-якої класифікації повинні бути такі критерії, що пронизують усі взаємозалежні ланки. В основу класифікації страхування покладені три категорії: розходження в об'єктах страхування й в обсязі страхової відповідальності. Відповідно до цього застосовуються дві класифікації: по об'єктах страхування і по роду небезпеки. Перша класифікація є загальної, друга - часткової, що охоплює тільки майнове страхування.

Можна дати наступне визначення загальної класифікації страхування по об'єктах страхування. Це ієрархічна система розподілу страхування по галузях, подотраслям і видам, що є ланками класифікації.

Усі ланки класифікації розташовуються так, щоб кожна наступна ланка була частиною попередніх. За вищу ланку прийнята - галузь, середнє - подотрасль, нижче - вид страхування.

Усі ланки класифікації охоплюють форми проведення страхування - обов'язкову і добровільну.