Етапи процесу лізингу.
Взаємовідносини між учасниками операції фінансового лізингу можна відобразити наступною схемою:
1 - Вибір лізингоодержувачем можливого постачальника та специфікація необхідного обладнання.
2 - Укладання договору фінансового лізингу.
3 - Укладання договору на придбання обладнання за встановленою лізингоодержувачем специфікацією.
4 - Укладання договору між лізингодавцем та представником фінансового ринку щодо отримання фінансових ресурсів для закупівлі обладнання у постачальника.
5 - Надання фінансових ресурсів лізингодавцю.
6 - Оплата обладнання закупленого лізингодавцем.
7 - Поставка обладнання лізингоодержувачу безпосередньо або через лізингодавця. Лізингоодержувач зараховує на свій баланс обладнання, яке фактично надійшло у його розпорядження за договором фінансового лізингу і здійснює амортизаційні відрахування.
8 - Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі. Лізинговий платіж включає суму відшкодування частини вартості предмета лізингу, винагороди лізингодавцю, компенсації відсотків за кредит та інших витрат лізингодавця.
9 - Лізингодавець здійснює погашення кредиту.
В типовій операції лізингу можна виділити такі основні етапи:
1. Прийняття рішення про отримання обладнання в лізинг
Спочатку клієнт (потенційний лізингоодержувач) з’ясовує свою потребу в обладнанні. При наявності цієї інформації він повинен визначити, чи є лізинг найкращим механізмом та найкращим рішенням його ситуації. Якщо відповідь на ці питання позитивна, необхідно розібратись, яка компанія та на яких умовах змогла б виконати таке замовлення.
2. Заявка на лізинг
В якості першого кроку співробітництва більшість лізингових компаній пропонує клієнту заповнити заявку на лізинг. Така заявка, як правило, містить перелік питань щодо основного бізнесу клієнта, включаючи питання, де та яким чином обладнання, яке клієнт бажає придбати в лізинг, буде використовуватись. Однак, не всі компанії розробляють та ведуть облік таких заявок. Належною є практика існування та реєстрації таких заявок лізингодавцем, оскільки аналіз інформації, яку містять заявки, надасть відповідь на питання, чи допоможе обладнання клієнту генерувати грошовий потік, необхідний для сплати лізингових платежів, та чи можна такому клієнту взагалі надати обладнання.
3. Належна оцінка інформації, що міститься в заявці
Належна оцінка інформації, що міститься в заявці, є корисною як для лізингодавця, так і для лізингоодержувача. На основі заявки спеціалісти лізингодавця зроблять попередній розрахунок лізингових платежів по майбутньому договору та мінімізують ризики неналежного виконання зобов’язань лізингоодержувачем, побудувавши графік сплати лізингових платежів в залежності від фінансових можливостей клієнта. Лізингоодержувач зможе збалансувати свої потреби в обладнанні зі своїми можливостями сплати коштів за користуванням ним.
4. Вибір обладнання та його постачальника
В принципі тільки лізингоодержувач може оцінити, яке обладнання йому необхідне та знає, де саме його можна придбати. У зв’язку з цим у більшості випадків лізингоодержувач вільний самостійно здійснювати вибір обладнання та його постачальника.
Проте іноді, за деяких обставин, лізингодавці обмежують свободу лізингоодержувача щодо вибору обладнання та постачальника. Однією з причин є те, що саме обладнання в свою чергу забезпечує виконання зобов’язань лізингоодержувача, та лізингодавець має бути впевненим, що обладнання є надійним, придатним для здійснення бізнесу лізингоодержувача та зберігає свою ринкову вартість протягом всього строку дії лізингового договору.
Робота з декількома надійними постачальниками зменшує також ризики, пов’язані з затримками поставки обладнання, його гарантійним обслуговуванням та наявністю запасних частин. А декілька замовлень обладнання у одного й того ж постачальника призводять до наступного продажу обладнання лізингодавцю з певним дисконтом.