- •Тема 1. Основні поняття та категорії світової економіки
- •Тема 1. Основні поняття та категорії світової економіки
- •1.1. Субстанційні підвалини сучасної економічної системи
- •1.2. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1.3. Головні елементи світової економічної системи
- •Тема 2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Головні елементи світової економіки
- •2.3. Сутність економічної рівноваги та основні пропорції світової економіки
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Головні елементи світової економіки
- •2.3. Сутність економічної рівноваги та основні пропорції світової економіки
- •Тема 3. Економічний розвиток у світовому контексті
- •3.1. Сутність економічного розвитку
- •3.2. Фактори економічного розвитку
- •3.3. Моделі економічного розвитку
- •3.1. Сутність економічного розвитку
- •3.2. Фактори економічного розвитку
- •3.3. Моделі економічного розвитку
- •Тема 4. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •4.2. Світовий ринок послуг
- •4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •4.2. Світовий ринок послуг
- •4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •Тема 5. Ринок міжнародних інвестицій
- •5.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •5.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •5.3. Прямі іноземні інвестиції
- •5.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •Тема 6. Міжнародний фінансовий ринок
- •6.1. Фінансові ринки та фондові біржі
- •6.2. Інновації на світовому фінансовому ринку
- •6.3. Ринки похідних фінансових інструментів
- •6.4. Кризи новітньої світової фінансової системи
- •Тема 7. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •7.1. Умови формування та розвитку світового господарства
- •7.2. Загальні закономірності зміни галузевої структури світової економіки
- •7.3. Світові промислові комплекси
- •7.1. Умови формування та розвитку світового господарства
- •7.2. Загальні закономірності зміни галузевої структури світової економіки
- •7.3. Світові промислові комплекси
- •Тема 8. Інфраструктури галузі у світовому господарстві
- •8.1. Поняття інфраструктурної основи світового господарства
- •8.2. Світова транспортна система
- •8.3. Автомобільний транспорт
- •8.4. Залізничний транспорт
- •8.5. Повітряний транспорт
- •8.6. Морський транспорт
- •8.7. Трубопровідний транспорт
- •8.8. Зв'язок
- •Тема 9. Економіка країн, що розвиваються
- •9.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •9.2. Соціально-економічна структура
- •9.3. Структура економіки
- •9.4. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •Тема 10. Економічна політика країн з розвинутою ринковою економікою
- •10.1. Узгоджене формування зовнішньоекономічної політики
- •10.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •10.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •10.1. Узгоджене формування зовнішньоекономічної політики
- •10.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •10.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •Тема 11. Економічна політика перехідних суспільств
- •11.1. Теоретичні основи економічної політики
- •11.2. Моделі ринкової трансформації
- •11.1. Теоретичні основи економічної політики
- •11.2. Моделі ринкової трансформації
- •Тема 12. Міжнародна економічна політика
- •12.1. Зовнішньоекономічна політика
- •12.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •12.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •12.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •12.5. Інтеграція – вища форма міжнародної координації економічної політики
- •12.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
- •Література
8.2. Світова транспортна система
Поняття транспортної системи охоплює всі види вантажного транспорту та їхніх транспортних засобів як загального, так і спеціального призначення, сукупність вантажно-розвантажувальних засобів і підприємств, що забезпечують операції завантаження, розвантаження, перевезень та складування вантажів, а також усі види транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів. У кожній країні транспортна система має свою національну специфіку. Однак узяті разом, в переплетенні та взаємодії, насамперед у міжнародних сполученнях, вони створюють світову транспортну систему, яка є важливою складовою світового господарства.
Транспортні системи країн і регіонів світу мають певні відмінності, спричинені характером соціально-економічного ладу, рівнем розвитку продуктивних сил, економіко-географічними особливостями країн та регіонів тощо.
За цими ознаками можна виділити п'ять типів транспортних систем. Перший тип — це транспортна система Північної Америки, другий — транспортні системи країн Західної Європи та Японії. Характерними особливостями цих типів систем є високий рівень розвитку: наявність усіх видів сучасного транспорту і самостійної промисловості з виробництва транспортних засобів, розвинута транспортна інфраструктура, велике значення транспорту и економічному житті, що забезпечує адекватне обслуговування як каптажних, так і пасажирських перевезень.
До третього типу належать транспортні системи деяких країн Азії, Африки та Латинської Америки, що швидко розвиваються, та «нових індустріальних країн». Питома вага транспорту в економіці цих країн поки що незначна, але розвиток транспортної інфраструктури тут відбувається прискореними темпами і обмежені технічні можливості транспортних засобів у цілому переборюються.
Четвертий тип — це транспортні системи переважної більшості країн, що розвиваються. Вони не позбулися явно вираженої колоніальної транспортної інфраструктури і значною мірою (особливо в міжнародних сполученнях) залежать від транспорту розвинутих країн світу. Так, при населенні, що становить понад 70% усього населення Землі, та 64% території ці країни мають у своєму розпорядженні лише 23% світової дорожньої мережі, 22% автотранспортних засобів, а їхня частка у вантажообігу залізничного транспорту складає лише 15% світового вантажообігу. Більшість країн, що розвиваються, краще пов'язані повітряним сполученням із розвинутими країнами, ніж між собою. Іноді переліт літаком із однієї столиці країни, що розвивається, до іншої простіше здійснити кружним шляхом через столицю розвинутої держави.
До п'ятого типу належать транспортні системи країн з перехідною економікою. Мова йде насамперед про країни Центральної Європи, СНД та Балтії. Транспортні системи країн цього регіону перебувають у стані адаптації до нових умов і обсягів зовнішньоекономічної діяльності. Транспортні системи країн Центральної Європи, особливо Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, здійснюючи спроби активної інтеграції в західноєвропейські транспортні структури, виконують роль транзиту між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. Країни Балтії, Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, економіка яких значною мірою пов'язана з транзитним обслуговуванням зовнішньої торгівлі країн СНД, залучають транзитні вантажі на переробку в своїх портах. Так, у структурі вантажообігу портів країн Балтії переважають вантажі країн СНД, насамперед Росії. У портах Латвії, наприклад, частка власне латвійських вантажів становить лише 3—5%, а транспортні послуги становлять 50—60% вартості товарного експорту.
Україна завдяки своєму геополітичному розташуванню є монополістом на міжнародних комунікаціях Росії та центрально-азійських держав. Нафтопровід «Дружба» та три потужні магістральні газопроводи, що проходять по її території, не мають альтернативи. Проте спроба максимізувати доходи від транзитних послуг шляхом підвищення тарифів та введення різних додаткових платежів для іноземних транспортних засобів призвела до переорієнтації частини вантажопотоків на більш дешеві варіанти. Вантажообіг портів України протягом 90-х років скоротився майже втричі. Росія прискорила спорудження міжнародного газопроводу Ямал — Західна Європа через територію Білорусі та Польщі. Перехід України до більш помірної тарифної політики суттєво не змінив ситуацію. За останні п'ять років частка транспортних послуг у структурі експорту України продовжувала зменшуватися.
