- •Тема 1. Основні поняття та категорії світової економіки
- •Тема 1. Основні поняття та категорії світової економіки
- •1.1. Субстанційні підвалини сучасної економічної системи
- •1.2. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1.3. Головні елементи світової економічної системи
- •Тема 2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Головні елементи світової економіки
- •2.3. Сутність економічної рівноваги та основні пропорції світової економіки
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Головні елементи світової економіки
- •2.3. Сутність економічної рівноваги та основні пропорції світової економіки
- •Тема 3. Економічний розвиток у світовому контексті
- •3.1. Сутність економічного розвитку
- •3.2. Фактори економічного розвитку
- •3.3. Моделі економічного розвитку
- •3.1. Сутність економічного розвитку
- •3.2. Фактори економічного розвитку
- •3.3. Моделі економічного розвитку
- •Тема 4. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •4.2. Світовий ринок послуг
- •4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •4.2. Світовий ринок послуг
- •4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •Тема 5. Ринок міжнародних інвестицій
- •5.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •5.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •5.3. Прямі іноземні інвестиції
- •5.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •Тема 6. Міжнародний фінансовий ринок
- •6.1. Фінансові ринки та фондові біржі
- •6.2. Інновації на світовому фінансовому ринку
- •6.3. Ринки похідних фінансових інструментів
- •6.4. Кризи новітньої світової фінансової системи
- •Тема 7. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •7.1. Умови формування та розвитку світового господарства
- •7.2. Загальні закономірності зміни галузевої структури світової економіки
- •7.3. Світові промислові комплекси
- •7.1. Умови формування та розвитку світового господарства
- •7.2. Загальні закономірності зміни галузевої структури світової економіки
- •7.3. Світові промислові комплекси
- •Тема 8. Інфраструктури галузі у світовому господарстві
- •8.1. Поняття інфраструктурної основи світового господарства
- •8.2. Світова транспортна система
- •8.3. Автомобільний транспорт
- •8.4. Залізничний транспорт
- •8.5. Повітряний транспорт
- •8.6. Морський транспорт
- •8.7. Трубопровідний транспорт
- •8.8. Зв'язок
- •Тема 9. Економіка країн, що розвиваються
- •9.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •9.2. Соціально-економічна структура
- •9.3. Структура економіки
- •9.4. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •Тема 10. Економічна політика країн з розвинутою ринковою економікою
- •10.1. Узгоджене формування зовнішньоекономічної політики
- •10.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •10.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •10.1. Узгоджене формування зовнішньоекономічної політики
- •10.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •10.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •Тема 11. Економічна політика перехідних суспільств
- •11.1. Теоретичні основи економічної політики
- •11.2. Моделі ринкової трансформації
- •11.1. Теоретичні основи економічної політики
- •11.2. Моделі ринкової трансформації
- •Тема 12. Міжнародна економічна політика
- •12.1. Зовнішньоекономічна політика
- •12.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •12.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •12.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •12.5. Інтеграція – вища форма міжнародної координації економічної політики
- •12.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
- •Література
4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
Основною тенденцією розвитку світової торгівлі є її лібералізація. Значно знижено рівень митних тарифів, скасовано багато обмежень, квоти і т. п. Однак існує ціла низка проблем. Одна з основних — наростання протекціоністських тенденцій на рівні економічних угруповань, торговельно-економічних блоків країн.
Наведемо склад дев'яти найбільших міжнародних регіональних торговельних блоків:
1.Європейський Союз (ЄС) — Австрія, Німеччина, Велика Британія, Італія, Ірландія, Франція, Іспанія, Португалія, Фінляндія, Швеція, Данія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Греція.
2.Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) —США, Канада, Мексика.
3. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) — Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн.
Організація азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) — Австралія, Бруней, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Нова Зеландія, Папуа—Нова Гвінея, Індонезія, Філіппіни, Тайвань, Гонконг, Японія, Південна Корея, Китай, Канада, США, Мексика, Чилі.
МЕРКОСУР — Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай.
Південноафриканський комітет розвитку (САДК) — Ангола, Ботсвана, Лесото, Малаві, Мозамбік, Маврикій, Намібія, Південно-Африканська Республіка, Свазіленд, Танзанія, Зімбабве.
Західноафриканський економічний і валютний союз (ЮЕМОА) — Кот д Твуар, Буркіна-Фасо, Нігерія, Того, Сенегал, Бенін, Малі.
Південноазійська асоціація регіонального співробітництва (СААРС) — Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Мальдіви, Бутан, Непал.
Андський пакт — Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія.
Поділ світового господарства на інтеграційні угруповання справляє суперечливий вплив на процес інтернаціоналізації виробництва. Утворення міжнародних економічних об'єднань і союзів сприяє розвиткові виробничих відносин між країнами, які входять до них. Водночас це створює перешкоди економічним відносинам між країнами, які належать до різноманітних угруповань, призводить до концентрації товарних потоків усередині економічних об'єднань.
Чи призведе регіоналізація до негативних наслідків?
Думки з цього приводу розходяться.
Песимістичний погляд наголошує на ризиках конкурентної регіоналізації та трансформації світової економічної системи у світ ворожих економічних блоків, які застосовуватимуть один до одного дискримінаційні торговельні режими, подібні тим, що превалювали в 30-ті роки.
Оптимістична точка зору, навпаки, розцінює регіональні стратегії як найкращий засіб сприяння лібералізації торгівлі у світовому масштабі. Регіональні угоди легше досягаються (через обмежену кількість країн із близькими інтересами) та можуть сприяти процесові лібералізації на світовому рівні шляхом поступового розширення або злиття (наприклад, ЄС з ЄАВТ).
Групування країн в економічні блоки не означає безумовного прогресу в реалізації ідей вільної торгівлі або капітуляції перед протекціоністськими принципами. Дилема «вільна торгівля або протекціонізм» не перестає існувати. Вона переноситься на вищий рівень зовнішньоторговельних відносин, на якому приймаються рішення про вибір економічної політики групи держав щодо третіх країн. Характерно, що навіть у межах окремих торговельно-економічних угруповань між окремими країнами виникають протиріччя, які можуть призвести до «торговельних війн» (тріскові, виноградні, олійні «війни» між країнами—членами ЄС).