- •Тема 1. Основні поняття та категорії світової економіки
- •Тема 1. Основні поняття та категорії світової економіки
- •1.1. Субстанційні підвалини сучасної економічної системи
- •1.2. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1.3. Головні елементи світової економічної системи
- •Тема 2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Головні елементи світової економіки
- •2.3. Сутність економічної рівноваги та основні пропорції світової економіки
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Головні елементи світової економіки
- •2.3. Сутність економічної рівноваги та основні пропорції світової економіки
- •Тема 3. Економічний розвиток у світовому контексті
- •3.1. Сутність економічного розвитку
- •3.2. Фактори економічного розвитку
- •3.3. Моделі економічного розвитку
- •3.1. Сутність економічного розвитку
- •3.2. Фактори економічного розвитку
- •3.3. Моделі економічного розвитку
- •Тема 4. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •4.2. Світовий ринок послуг
- •4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •4.2. Світовий ринок послуг
- •4.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •Тема 5. Ринок міжнародних інвестицій
- •5.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •5.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •5.3. Прямі іноземні інвестиції
- •5.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •Тема 6. Міжнародний фінансовий ринок
- •6.1. Фінансові ринки та фондові біржі
- •6.2. Інновації на світовому фінансовому ринку
- •6.3. Ринки похідних фінансових інструментів
- •6.4. Кризи новітньої світової фінансової системи
- •Тема 7. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •7.1. Умови формування та розвитку світового господарства
- •7.2. Загальні закономірності зміни галузевої структури світової економіки
- •7.3. Світові промислові комплекси
- •7.1. Умови формування та розвитку світового господарства
- •7.2. Загальні закономірності зміни галузевої структури світової економіки
- •7.3. Світові промислові комплекси
- •Тема 8. Інфраструктури галузі у світовому господарстві
- •8.1. Поняття інфраструктурної основи світового господарства
- •8.2. Світова транспортна система
- •8.3. Автомобільний транспорт
- •8.4. Залізничний транспорт
- •8.5. Повітряний транспорт
- •8.6. Морський транспорт
- •8.7. Трубопровідний транспорт
- •8.8. Зв'язок
- •Тема 9. Економіка країн, що розвиваються
- •9.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •9.2. Соціально-економічна структура
- •9.3. Структура економіки
- •9.4. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •Тема 10. Економічна політика країн з розвинутою ринковою економікою
- •10.1. Узгоджене формування зовнішньоекономічної політики
- •10.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •10.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •10.1. Узгоджене формування зовнішньоекономічної політики
- •10.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •10.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •Тема 11. Економічна політика перехідних суспільств
- •11.1. Теоретичні основи економічної політики
- •11.2. Моделі ринкової трансформації
- •11.1. Теоретичні основи економічної політики
- •11.2. Моделі ринкової трансформації
- •Тема 12. Міжнародна економічна політика
- •12.1. Зовнішньоекономічна політика
- •12.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •12.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •12.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •12.5. Інтеграція – вища форма міжнародної координації економічної політики
- •12.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
- •Література
7.3. Світові промислові комплекси
Галузева структура господарства світу віддзеркалює розвиток сучасного суспільного та міжнародного поділу праці в перебігу структурних перетворень господарства. На сьогодні при аналізі стану господарства не лише економічно розвинутих країн, а й країн, що розвиваються, вже недостатньо обмежитися розглядом тільки галузевих пропорцій. Майже повсюдним став процес формування міжгалузевих функціонально-господарських систем, зумовлений закономірностями світових технологічних зв'язків, особливостями інвестиційних процесів та вимогами сучасного менеджменту та маркетингу.
Наприкінці XX ст. практично скрізь сформувалися міжгалузеві системи, діяльність яких набуває глобальних масштабів:
комплекси енергетики, де контроль за всіма галузями паливної1 промисловості зосереджений фактично в руках одного колаf транснаціональних фірм;
комплекси виробництва матеріалів, де міжнародний капітал координує роботу металургійної, хімічної промисловості та виробництво силікатних матеріалів;
система машинобудування — складається як єдина світова система, позаяк його левова частка зосереджена в обмеженій групі 1 країн;
агропромислові комплекси — стали основною формою організації ' виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в усіх типах країн, а збут сільськогосподарської продукції суттєво ;' залежить від роботи систем світового агропромислового маркетингу;
системи транспорту — з огляду на єдині системи бронювання квитків та комерційного фрахту стали всесвітніми.
В економічно розвинутих країнах, крім зазначених утворень із всесвітнім характером діяльності, сформувалися такі національні міжгалузеві системи:
військово-промислові комплекси (особливо в США, ФРН, Франції, Росії);
комплект наукових досліджень і конструкторських робіт (або науково-виробничі), що найбільш розвинуті в США, Японії, ФРН, Великій Британії, Франції (серед інших країн зазначимо Росію, Україну та Китай);
атомно-енергетичні комплекси (в усіх економічно розвинутих і найбільших постсоціалістичних країнах);
аерокосмічні комплекси (особливо в США, Росії, Японії, Франції, Китаї, формується такий комплекс і в Україні);
будівельно-індустріальні комплекси та ін.
Складаються й інші міжгалузеві системи: на світовому рівні це, наприклад, міжнародна індустрія туризму, в якій взаємодія великих туроператорів та «готельних ланцюгів» поєднується з роботою глобальних інформаційний систем та сучасного авіаційного транспорту.
Тема 8. Інфраструктури галузі у світовому господарстві
8.1. Поняття інфраструктурної основи світового господарства
8.2. Світова транспортна система
8.3. Автомобільний транспорт
8.4. Залізничний транспорт
8.5. Повітряний транспорт
8.6. Морський транспорт
8.7. Трубопровідний транспорт
8.8. Зв'язок
8.1. Поняття інфраструктурної основи світового господарства
Важливе місце у структурі світової економіки посідають інфраструктурні галузі. Залежно від виконуваних функцій у національних і світовому господарствах вони групуються у комплекси виробничої, інституційної, інформаційної, економічної, ринкової інфраструктури.
Інфраструктура — це сукупність галузей і видів діяльності, які обслуговують виробництво (виробнича інфраструктура — транспорт, зв'язок, шляхи, лінії електропередач і т. д.) / населення (соціальна інфраструктура — комплекс закладів охорони здоров'я, торгівлі тощо).
Міжнародна інфраструктура — сукупність національних елементів транспортних систем, інформації та зв'язку, міжнародних банків і сфери послуг світового рівня, що забезпечують зовнішньоекономічну діяльність і функціонування міжнародного капіталу, розвиток бізнесу та конкуренції.
Перехід до інформаційно-технологічної моделі світового господарства потребує якісного розвитку наявних та створення нових об'єктів і ланок інфраструктури, яким були би притаманні внутрішня єдність і спільне функціональне призначення.
Зростання ролі інфраструктури у світовому суспільному виробництві та обігу потребує дальшого підвищення економічної ефективності всіх її галузей, і насамперед транспортних.
Транспортна інфраструктура є важливим елементом світових продуктивних сил. Еволюція її різних видів відбувається паралельно з розвитком світового господарства і підкоряється його законам. У свою чергу транспортна інфраструктура активно впливає на розвиток економіки окремих країн і світового господарства в цілому. Завдяки розвитку міжнародного транспорту розширюються межі міжнародних відносин, збільшуються обсяги світової торгівлі, залучаються в міжнародні економічні, науково-технічні та культурні відносини нові території, країни й народи. Транспорт сприяє процесам інтернаціоналізації та глобалізації міжнародних економічних відносин.