31. Село й місто в романі в.Домонтовича «Без ґрунту».

Проблеми міста можна відзначити статтю Олени Гусейнової „Елементи архітектурного дискурсув українському урбаністичному романі”, в якій авторка аналізує романВ. Домонтовича „Без ґрунту”, наголошуючи на тому, що місто відтворене у зовсім новому ракурсі: „...Тут місто – насамперед проект. Простір,відкритий для побудови нового майбутнього, яке можна було б свідомовизначити, змоделювати й контролювати”.

Проектуючи ці положення на літературні твори, ми можемо припустити, що зміна героя твору спричинена тим, що місто – потужний осередок не лише певних культурних цінностей, практичногодосвіду, але й особливої енергетики та ідей, яким опиратися не має сенсу, людина неспроможна на це.

Тема епох і кінця епохи лягла в основу „Без грунту”, мабуть, найдовершенішої, а водночаснайпесиместичнішої повісті Домонтовича. …Домонтович окреслив неминучість трьох стилів, що малибути і були зметені в більшовицькій революції: стиль української провінції, етнографічно-просвітянський інаївний, репрезентований Іваном Васильовичем Гулею, „двома дідами” Данилом Івановичем Криницьким іПетром Петровичем Півнем (в яких, мабуть, втілені риси Дм. Яворницького) і Арсеном ПетровичемВитвицьким (в якому виразно виступають риси Миколи Філянського); стиль імперії, тонко окреслений у вставній історії Степана Линника (в якому помітні деякі риси Ніколая Реріха); і, нарешті, стиль утечі в особисте, в любов і музику, показаний в образі Ростислава Михайловича…”

На сторінках повісті виникають дивні екскурси в далеке минуле Придніпров’я. У тексті митець-вчений на основі досліджень археологічних пам’яток художньо реконструює звичайне життя прадавньої людини, створює блискучі есеї про витончених майстрів — гончарів, ливарів, поетів.

33. Соцреалістичний реалізм: головні ознаки

Соціалістичний реалізм (скор. соцреалізм) — творчий метод, що склався на початку XX ст. як відображення процесів розвитку художньої культури в добу соціалістичних революцій, як вираження соціалістично усвідомленої концепції світу і людини. Соціалістичний реалізм панував у радянській літературі з 1934 року до кінця 1980-х.

Соціалістичний реалізм «потребує від митця правдивого, історично-конкретного зображення дійсності в її революційному розвиткові. При цьому правдивість та історична конкретність художнього зображення має по­єднуватись із завданням ідейної переробки й виховання трудівників у дусі соціалізму». Іншою ознакою, що об'єднала практично всі твори соціалістичного реалізму, є присутність на їхніх сторінках так званого «позитивного героя». Соціалістичний реалізм, що створює численних позитивних героїв, ідеалізує та нівелює людину, спрощує її, малюючи без якихось суттєвих внутріш­ніх суперечностей (адже весь внутрішній світ героя також рухається до Мети).

34. Інтимна лірика л.Костенко

У розмаїтті поетичного світу Ліни Костенко справжнім скарбом є її інтимна лірика. Тексти інтимної лірики Ліни Костенко оповиті серпанком таємничості, недомовленості, магії та загадковості. Ліричній героїні дано глибоко почувати й точно все розуміти, вона достеменно знає, що таке любов, і не терпить приниження цього почуття. Кохання у Ліни Костенко - це не тільки вибір особистий, а, найперше, особистісний, бо передбачає відповідальність перед предками й нащадками, перед власним сумлінням; це заглиблення у власний внутрішній світ, саморозуміння й самоусвідомлення, самоствердження й самореалізація; водночас це думка про іншого. Глибинну філософію любові поетеса оприявнює в незабутніх метафоричних рядках: "Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним"; "Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву".

Найхарактерніша ознака почуттів героїнь Л. Костенко — макси­малізм. У цьому плані вони ніби продовжують жіночі типи Лесі Українки. У збірці «Над берегами вічної ріки» вірші про кохання вже не мають описового характеру. Слово стає містким, фраза — лаконічною, метафора — небуденною.

Інтимна лірика Ліни Костенко — це напружений діалог розуму й серця, це велика печаль: хто виміряє, скільки втрачено, а скільки знайдено на стежках емансипації?