- •Естетика
- •Предмет естетики.
- •2. Естетика у системі наук.
- •3. Структура естетичного знання.
- •4. Функції естетики.
- •6. Естетична свідомість.
- •7. Естетична діяльність.
- •8. Мистецтво.
- •8.1. Система мистецтва та класифікація видів мистецтва. Загальна характеристика видів мистецтва.
- •8.2.Типологія історичного розвитку мистецтва.
- •9. Естетичне і моральне в культурі поведінки спеціаліста.
- •9.1. Моральна культура особистості.
- •9.2. Естетична культура: сутність, структура та шляхи формування.
- •9.3. Культура поведінки та етикет. Правила етикету.
7. Естетична діяльність.
Естетична діяльність – різновид людської практики, що полягає у створенні естетичних цінностей. Естетична діяльність є складовою частиною будь-якої творчої діяльності, будь-якої творчої праці, що здійснюється за законами краси: законами симетрії, міри, гармонії, ритму. Вона знаходить вияв як у духовному виробництві, так і у матеріальному виробництві,
- це система видів діяльності, специфіка яких визначається співвідношенням цілей перетворення та характером того об’єкта дійсності, на який це перетворення спрямоване.
Розрізняють такі види ест. діяльності:
практична: естетичне перетворення навколишнього середовища, а саме: естетична організація виробництва та естетична організація побуту (або іншими словами - дизайн), декоративно-побутове мистецтво, садово-паркова культура, мистецтво букету, косметики, модного одягу тощо;
духовно-практична, або духовно – культурна: формування естетично розвиненої особистості;
художньо-практична: створення художніх творів, художніх цінностей: картин, музичних та літературних творів, архітектурних споруд тощо;
мистецтво - як суто духовна праця, що незалежна від матеріальних потреб і здійснюється як вільна гра людських здібностей, як насолода:
скульптура, архітектура, живопис, орнаментика.
Етикет - усталена система норм поведінки і спілкування.
Дизайн у вузькому, спеціальному значенні терміна – це проектна, художньо-творча діяльність, що направлена на розробку елементів предметно-просторового середовища людської життєдіяльності, які виготовлені індустріально, з високими споживчими властивостями й естетичними якостями. Ознака дизайну – у цьому вузькому смислі – формування гармонійного середовища житлової, виробничої і соціально-культурної сфер. Об’єкти дизайну – промислові вироби (виробниче обладнання, побутова техніка, меблі, посуд, одяг, тощо); елементи і системи міського, виробничого і житлового середовища; візуальна інформація; функціонально-споживчі комплекси і т. ін. Відповідно розрізняють окремі види дизайну: дизайн промислових виробів, дизайн середовища, графічний дизайн, дизайн соціально-культурної сфери і т. ін.
Ергономіка (грець. ерго - робота; номос - закон) – це наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці,- все частіше пов’язується із дизайном і розуміється як наука про зручність і красу в оформленні людської життєдіяльності.
8. Мистецтво.
Мистецтво – це особлива форма суспільної свідомості і людської діяльності, в якій органічно співвідносяться художнє (образне) пізнання життя з творчістю за законами краси. В більш широкому значенні слово “мистецтво” відноситься до будь – якої форми практичної діяльності, коли вона виконується уміло, майстерно, вправно і досконало в технологічному, а часто і в естетичному значенні. Мистецтво відрізняється від дійсності певним збільшенням свободи. Свобода привноситься в ті сфери, які в реальності її не мають.
Мистецтво є багатофункціональним.
- Суспільно-перетворююча та компенсаторна функція (мистецтво як діяльність та “втіха”)
- Пізнавально-евристична функція (мистецтво як знання та просвіта) Мистецтво виступає засобом просвіти, передачі досвіду, фактів життя, а також засобом навчання.
- Функція передбачення (прогностична) (мистецтво віщування) полягає у можливості прогнозування майбутнього.
- Інформативна та комунікативна функція (мистецтво як повідомлення та спілкування) полягає в тому, що твір мистецтва – це певна знакова система. Як і будь-яка знакова система, мистецтво має свій код, “ключ” до якого втілений в особливостях даної культури, її змісті.
- Виховна функція дає змогу художньому твору впливати на склад думок та почуттів людини в цілому. Ще піфагорійці помітили, що мистецтво очищає особистість, а Аристотель увів поняття “катарсису”, що означає процес очищення за допомогою виникнення схожих почуттів.
- Сугестивна функція (вплив на несвідоме) полягає у тому, що мистецтво здатне навіювати певний склад думок та почуттів
- Естетична функція (мистецтво як формування творчого духу та ціннісних орієнтирів) сприяє формуванню естетичного смаку, здібностей та потреб людини.
- Гедоністична функція (мистецтво як насолода) має прояв у тому, що мистецтво – сфера свободи й майстерності, які несуть насолоду. Усі явища мистецтва співвідносні з естетичними цінностями.