Спецкурс “Естетотерапія”

Мета вивчення дисципліни – схарактеризувати майбутнім соціальним педагогам сучасну картину соціально-педагогічної дійсності. Вирішення цього завдання передбачає досягнення студентами ряду цілей в процесі вивчення курсу: опанування теоретичними знаннями в обсязі, що є необхідним та достатнім для реалізації професійної діяльності; розвиток вміння бачити та вирішувати проблеми, які виникають в сфері соціального та естетичного виховання; формування гуманістичних соціальних установок щодо суб’єктів та процесу соціального та корекційно-реабілітаційного виховання; оволодіння рядом ефективних методик естетотерапевтичного впливу на особистість.

Програмовий зміст курсу передбачає вивчення :

• науково-педагогічних основ естетотерапії, як складової психотерапії;

• педагогічних аспектів естетотерапевтичного впливу на дітей з порушенням мовленнєвого розвитку та проблемами соціалізації;

• особливостей емоційно-чуттєвого розвитку та спілкування дітей з соціальною дезадаптацією;

• основних засобів форм та видів естетотерапії, педагогічно-корекційного потенціалу природи, мистецтва та спілкування;

• особливостей творчого самовираження – як основної мети естетотерапевтичного впливу;

• зарубіжних технологій естетизації педагогічного процесу;

• окремих естетотерапевтичних технологій, які базуються навикористанні педагогічно-корекційного потенціалу різних засобів впливу на дитину тощо.

У процесі опанування курсу студенти повинні знати:

• сутність та соціальне значення своєї майбутньої професії;

• мету, завдання естетотерапевтичного процесу, їх реалізацію в народній і науковій педагогіці;

• основні види, принципи та засоби естетотерапії;

• взаємозв’язок естетотерапії з суміжними науками;

• специфіку організаційних форм естетотерапевтичної взаємодії;

• надбання світової та вітчизняної психолого-педагогічної думки щодо естетизації педагогічного процесу;

• критерії відбору змісту естетотерапевтичних методик;

• особливості естетотерапевтичної роботи з різними соціальними групами дітей та підлітків;

• естетотерапевтичний педагогічний потенціал чинників соціалізації особистості;

• методики та технології організації естетотерапевтичної педагогічної діяльності.

Студенти повинні вміти:

• організувати свою працю на науковій основі;

• використовувати методи вирішення завдань при визначенні оптимальних співвідношень параметрів різних систем;

• в умовах розвитку науки і мінливої соціальної практики переоцінювати накопичений естетотерапевтичний досвід, аналізувати свої можливості, набувати нові знання, використовувати сучасні інформаційні та психолого-педагогічні й адаптовані психотерапевтичні технології;

• поставити мету та сформулювати завдання, пов’язані з реалізацією естетотерапевтичних завдань та функцій;

• створювати умови для плідної творчої самореалізації дітей;

• здійснювати психо-корекційний вплив на дітей та молодь, яка перебуває у кризовому стані та у конфліктних ситуаціях;

• аналізувати концепції естетизації психолого-педагогічної діяльності;

• продуктивно спілкуватися з колегами і дітьми;

• організовувати естетотерапевтичну діяльність як вид соціального проектування;

• використовувати творчі методи роботи з дітьми, що потребують естетотерапевтичної допомоги;

• організовувати естетичне сприймання оточуючого світу тощо.

На державний екзамен виносяться питання:

Визначення естетотерапії, актуальність впровадження естетотерапії у соціально-педагогічну діяльність. Естетотерапія як складова психотерапії. Зв’язок естетотерапії з іншими науками. Актуальні питання процесу самовираження у вітчизняній та зарубіжній педагогіці.

Терапія творчим самовираженням як психотерапевтичний прийом. Педагогічні технології створення умов щодо творчого самовираження дітей та підлітків.

Сутність естетизації соціально-педагогічного процесу. Об’єкт, предмет та завдання естетотерапії. Педагогічні аспекти естетотерапевтичного впливу на дітей з проблемами соціалізації. Специфіка об’єкта та предмета естетотерапії. Сутність основних завдань естетотерапії у їх діалектичній єдності.

Засоби та види естетотерапії, основні форми естетотерапевтичної роботи соціального педагога. Поняття естетичної картини Всесвіту, її основні характеристики. Методика вияву основних засобів естетотерапевтичного впливу на сучасну особистість. Основний принцип виділення естетотерапевтичних технологій у психотерапії. Провідні форми організації естетотерапевтичної діяльності соціального педагога та особливості їх використання на різних етапах профілактики та реабілітації.

Визначення казкотерапії та основні соціально-педагогічні завдання казкотерапії. Порівняльна характеристика досліджень провідних фахівців у галузі казкотерапії. Предмет та завдання казкотерапії, ефективність її психолого-терапевтичного впливу. Казкотерапія як спосіб передачі знань про духовний шлях душі та соціальну реалізацію людини. Види казок у казкотерапії.

Основні принципи та методики роботи в казкотерапії у вимірах провідних фахівців казкотерапії.

Ідея “руйнування – творіння” – філософсько-психологічна основа методики казкотерапії.

Аспекти арт-терапевтичної роботи у казкотерапії. Методика організації та проведення тестів на відношення дитини до кольору. Спонтанне малювання, техніка анонімного подарунку, техніка овочевих печаток, малювання “чарівними фарбами”, техніка “мертвої” та “живої” води, тілесно-орієнтовані техніки: психодинамічні медитації, занурення у стихії, зображення рослин, вправи з тканиною, вправи з дзеркалом, танці.

Методика створення казкового середовища як основи творчого самовираження дитини.

Методика драматизації казок у естетотерапії.

Психолого-педагогічний та корекційно-реабілітаційний потенціал процесу виготовлення ляльки у казковій лялькотерапії. Основні етапи роботи соціального педагога у лялькотерапії. Соціально-педагогічний феномен ляльки. Види іграшок-ляльок у лялькотерапії. Етапи роботи та методика організації лялькотерапії за Т. Зинкевич-Євстигнєєвою. Казкова лялькотерапія у роботі з дітьми із стресовими станами. Характеристика сучасних методик роботи в лялькотерапії.

Психолого-педагогічні функції фототерапії, її зміст та основні форми організації фототерапевтичної діяльності соціальним педагогом. Визначення фототерапії. Терапевтичний ефект фотографії. Психолого-педагогічні функції фототерапії. Основний зміст фототерапії. Основні форми організації фототерапевтичної діяльності.

Фототерапія у контексті психотерапії мистецтвом: арт-терапії, драматерапії, музикотерапії та терапії танцем. Організаційно-змістові питання фототерапевтичної роботи.

Загальна характеристика різних технік, ігор та вправ у фототерапії: розвиток візуального та понятійного мислення, пам’яті, уваги, дрібної моторики; загальні теми (свята, пори року, стихії, кольори навколо нас тощо); самосприйняття; робота у парах; колективні вправи; техніки, ігри та вправи мультимодального характеру.

Визначення та сутність бібліотерапії як самостійного виду естетотерапії у роботі соціального педагога. Визначення та засновники ідеї бібліотерапії. Основні напрями розробки проблем бібліотерапії у сучасній теорії та практиці. Принципи підбору книгу з метою бібліотерапевтичного впливу на особистість з проблемами соціалізації. Форми роботи в бібліотерапії. Поняття “читацький щоденник”. Найближчі та відділені завдання бібліотерапії.

Характеристика провідних видів естетотерапії природними засобами та перспективи їх використання у процесі соціалізації сучасної особистості. Загальна характеристика окремих природних видів естетотерапевтичного впливу на дитину з проблемами соціальної адаптації: літотерапія, анімалотерапія, ароматерапія, кінезітерапія, смакотерапія, акватерапія, аеротерапія, пісочна терапія тощо. Можливість та методика використання зазначених видів естетотерапїї у роботі соціального педагога.