Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію Андрагогіка

Освіта дорослих – невід’ємна і водночас відносно відокремлена частина системи освіти. Зростаюча значущість освіти дорослих – загальновизнаний факт. У зв’язку з цим досить актуальною є проблема вивчення студентами педагогічного вузу, зокрема майбутніх соціальних педагогів, андрагогіки – науки про основні закономірності освіти дорослих. Успішне оволодіння передбаченим програмою матеріалом є важливим етапом загальнопедагогічної підготовки студентів і базується на знаннях загальної і соціальної педагогіки, вікової і соціальної психології, філософії освіти, соціалізації особистості, дозвіллєзнавства. У теорії й практиці цілісної системи неперервної освіти особливий акцент робиться на освіту дорослих за межами базової – набуття і підвищення кваліфікації, перепідготовка у процесі зміни професії, освіта в умовах дозвілля тощо.

Метою курсу є ознайомлення студентів з основами андрагогіки як науки і сфери соціальної практики, основними закономірностями й принципами теорії освіти дорослих.

Основні завдання навчального курсу “Андрагогіка” передбачають: поглиблення знань щодо соціально-психологічних особливостей дорослих, вивчення етапів, на які ділиться життя дорослої людини, основних психофізіологічних і соціальних закономірностей розвитку дорослих, аналіз світу соціальних проблем дорослої людини, її освітні орієнтації, вияснення цілей, змісту, форм, методів і засобів навчання дорослих. У сучасних умовах розширення функцій народної освіти і освіти зокрема актуалізується завдання переосмислення практики і теоретичного обгрунтування структури освіти дорослих, розробки закономірностей і принципів обгрунтування. Це завдання має практичне і теоретичне значення. Уявлення про найважливіші проблеми індивідів на різних вікових стадіях дасть змогу майбутнім андрагогам конкретніше й цілеспрямованіше проводити з ними виховну роботу, орієнтуючись на надання допомоги у вирішенні цих проблем; розуміти специфічні завдання, що стоять перед різними категоріями, що навчаються, мотиви їхньої освітньої діяльності; уміти не тільки надавати освітню допомогу, але й забезпечувати соціально-психологічну підтримку і тим самим пробуджувати в людях віру в себе; розвивати рефлексивні уміння дорослих, допомагаючи зменшити їхню залежність від попереднього життєвого досвіду.

У результаті вивчення курсу “Андрагогіка” студенти повинні знати:

• основні поняття Андрагогіки: дорослість, освіта дорослих, неперервна освіта, самоосвіта, формальна, неформальна, інформальна освіта

• суб’єкт, об’єкт, предмет андрагогіки

• основні ознаки дорослості

• характерні особливості й ознаки періодів життя дорослої людини

• принципи і функції неперервної освіти та освіти дорослих

• основні складові й компоненти неперервної освіти

• систему освітніх закладів з підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців

• освітні потреби дорослих

• характерні особливості освіти різних (вікових і соціальних) груп дорослого населення

• основні форми й методи навчання дорослих

• особливості організації самоосвітньої діяльності

• форми, моделі, ознаки неформальної й інформальної освіти для дорослих

• функції й вимоги до діяльності андрагога.

Студенти повинні оволодіти уміннями і навичками:

• виявляти і визначати характерні психофізіологічні і соціальні особливості осіб різних вікових категорій дорослого населення;

• визначати специфічні потреби освіти різних (вікових і соціальних) груп дорослого населення;

• порівнювати мотиви, позицію дорослого учня й школяра (особи шкільного віку) в навчальній діяльності;

• визначати труднощі й перепони в освітньому процесі дорослих;

• виявляти і розуміти особливості освітнього процесу соціально незахищених груп дорослого населення;

• орієнтуватися у виборі методів, прийомів, форм і засобів у навчальній діяльності дорослих;

• надавати допомогу в організації самоосвітньої діяльності дорослих учнів;

• володіти професійно значущими рисами і якостями андрагога.

На державний екзамен виносяться питання:

Характеристика періоду молодості, освітні потреби особистості у цей період. Дорослість як етап життєвого циклу людини. Різні вікові періодизації життя дорослої особистості. Вікова періодизація життя С. Г. Вершловського. Вікові межі періоду молодості. Психофізіологічна, соціальна, правова зрілість молодої людини. Професійний вибір і становлення молодих. Освітні потреби людей молодого віку. Вікові кризи розвитку особистості періоду молодості: криза ідентифікації, криза корекції.

Характерні особливості й ознаки періоду дорослості (за періодизацією С. Г. Вершловського). Дорослість як етап життєвого циклу людини. Різні вікові періодизації життя дорослої особистості. Вікова періодизація життя С. Г. Вершловського. Вікові межі періоду дорослості. Характерні особливості періоду дорослості. Центральна тема дорослості – генеративність. Освітні потреби людей дорослого віку. Підвищення кваліфікації й перепідготовка дорослих. Вікові кризи розвитку особистості періоду дорослості: криза корекції, криза середини життя.

Характерні особливості й ознаки періоду зрілості. Дорослість як етап життєвого циклу людини. Різні вікові періодизації життя дорослої особистості. Вікова періодизація життя С. Г. Вершловського. Вікові межі періоду зрілості. Характерні психофізіологічні, соціальні особливості зрілої людини. Освітні потреби людей зрілого віку. Вікові кризи розвитку особистості періоду зрілості: криза середини життя, передпенсійна криза.

Характерні особливості й ознаки періоду старості. Дорослість як етап життєвого циклу людини. Різні вікові періодизації життя дорослої особистості. Вікова періодизація життя С. Г. Вершловського. Вікові межі періоду старості. Характерні психофізіологічні, соціальні особливості людей похилого віку. Особливості освіти в похилому віці. Університети “третього віку”. Вікові кризи розвитку особистості періоду старості: криза пенсійного віку, криза морального сенсу життя.

Поняття неперервної освіти, базові складові й структурні компоненти цілісної системи неперервної освіти. Концептуальні підходи до визначення поняття неперервної освіти. Неперервна освіта як умова розвитку особистості й суспільства. Головні значення у змісті неперервної освіти. Зв’язок неперервної освіти й освіти дорослих. Основні складові й структурні компоненти цілісної системи неперервної освіти: базова, додаткова, самоосвіта. Поняття формальної, неформальної, інформальної освіти. Принципи організації й функціонування системи неперервної освіти. Основні функції неперервної освіти.

Специфіка освіти дорослої людини. Загальні вимоги до освіти сучасного фахівця. Відмінності освіти дорослих і дитячо-юнацької освіти. Особливості організації навчального процесу дорослих. Навчальні групи дорослих: відкриті, закриті навчальні групи. Форми і методи навчання дорослих. Адаптивні форми освіти дорослих: вечірні, змінні школи, заочна форма освіти, екстернат, індивідуальне навчання, дистанційна освіта. Освітні моделі навчання дорослих: спеціалізована, корпоративна, віртуальна.

Труднощі і перепони в освітньому процесі дорослих. Позиція дорослого в навчальному процесі. Інформаційні потреби й особливості мотивації до навчання у дорослого. Перешкоди освіти в дорослому віці: матеріально-фінансові, часово-просторові. Об’єктивні й суб’єктивні чинники, які перешкоджають процесу навчання дорослого: психофізіологічні, соціально-психологічні, соціальні, психолого-педагогічні.

Завдання, основні змістові блоки й значення освіти різних соціальних категорій дорослого населення. Значущість і особливості освітньої підтримки соціально незахищених груп дорослого населення. Завдання, основні змістові блоки й значення навчання різних соціальних категорій дорослого населення. Особливості підготовки і перепідготовки безробітних. Специфіка освіти дорослих інвалідів. Освіта військовослужбовців, звільнених у запас. Роль освіти в житті дорослих, що відбувають (відбували) покарання в місцях позбавлення волі. Андрагогічні проблеми адаптації дорослих в умовах іншої лінгвокультурної спільноти. Освіта жінок, освітні потреби сучасної жінки. Специфіка освіти людей похилого віку.

Особливості самоосвіти осіб в дорослому віці. Поняття самоосвіти в педагогічній теорії. Готовність до самоосвіти в дорослому віці: психологічна, теоретична, практична. Класифікації й види самоосвіти за різними критеріями: автономна, супутня; загальна, спеціальна; особистісна, професійна, особистісно-професійна; потенційна, реалізована; ситуативна, інтегративна; керована, некерована. Передумови і чинники самоосвіти: зовнішні і внутрішні. Етапи організації самоосвітньої діяльності: мотиваційно-цільовий, організаційно-діяльнісний, контрольно-оцінювальний.

Андрагогічний потенціал неформальної та інформальної освіти. Поняття неформальної та інформальної освіти. Народні форми освіти: народні школи, народні університети, відкриті університети, університети “третього віку”. Значущість сімейної освіти, моделі сімейної освіти: діагностична, педагогічна, соціальна, психологічна, медична, юридична. Освітньо-просвітницькі можливості дозвілля. Доросла людина як читач, мотиви читання в дорослому віці. Поняття “освітній туризм”, сучасні види освітнього туризму. Музейна педагогіка для дорослих. Соціальна інфорастуктура неформальних та інформальних закладів освіти.

Андрагогіка як галузь науки, сфера соціальної практики і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет дослідження андрагогіки як науки. Походження поняття “андрагогіка”. Погляди науковців на місце андрагогіки в системі наук про людину й суспільство. Етапи становлення й розвитку андрагогіки як сфери практичної діяльності й наукової дисципліни. Зв’язок андрагогіки й педагогіки. Відмінності між андрагогікою й андрологією. Поняття “андрагог”.

Завдання й актуальні проблеми андрагогіки як науки й сфери практичної діяльності. Андрагогіка як наука й сфера практичної діяльності. Концептуальний апарат андрагогіки. Поле дослідження андрагогіки як науки й сфери соціальної практики. Сучасні завдання, які постають перед андрагогікою, в Україні.

Кризи розвитку дорослої особистості. Поняття кризи в андрагогіці. Нормативні й ненормативні кризи в житті особистості. Вікові кризи розвитку дорослого: вікові межі, особливості перебігу. Криза ідентифікації, криза корекції, криза середини життя, криза пенсійного віку, криза морального сенсу життя.

Характеристика поняття післядипломної освіти. Поняття “післядипломна освіта”. Зв’язок післядипломної освіти й неперервної освіти, післядипломної освіти й освіти дорослих. Особливості післядипломної освіти: підвищення кваліфікації, перепідготовка, спеціалізація, стажування. Заклади й установи післядипломної освіти.

Організаційні форми й методи навчання дорослих. Відкриті, закриті форми навчання, індивідуальні, групові форми й методи навчання. навчання. Адаптивні форми освіти дорослих: вечірнє, змінне навчання, заочна форма освіти, екстернатна форма навчання, індивідуальне навчання, дистанційна освіта. Форми й методи навчання дорослих: лекція, семінар, практичне, лабораторне заняття, ділові, рольові ігри, тренінги, конференція, бесіда, колоквіум.

Місце андрагога в освітньому просторі сучасного суспільства. Поняття “андрагог”. Функції андрагога. Ролі андрагога: лікаря, експерта, консультанта. Багатоманіття позицій андрагога: просвітитель, проповідник, проблематизатор, наставник, тренер, інструктор, аніматор та ін.

Роль освіти в житті безробітних. Безробітні як соціально вразлива група населення. Типи безробітних: первинні, вторинні. Значущість соціальної підтримки незахищених груп дорослого населення засобами освіти. Завдання, основні змістові блоки й значення освіти безробітних. Особливості підготовки і перепідготовки безробітних. Соціальна інфраструктура підготовки і перепідготовки безробітних.

Особливості освіти дорослих інвалідів. Поняття “інвалід” в сучасному суспільстві. Типи дорослих інвалідів: інваліди з дитинства; особи, які отримали інвалідність в дорослому віці. Завдання, основні змістові блоки й значення освіти дорослих інвалідів. Заклади освіти й форми навчання дорослих інвалідів. Особливості навчання інвалідів.