
- •41.Мовний етикет у сучасній українській науці. Загальні вимоги до цитування.
- •42.Етикетні формули науковців.
- •43.Основні вимоги до мовця (лектора або доповідача).
- •44.Первинні наукові жанри (монографія, дисертація, дипломні, магістерські роботи, наукова стаття та ін.).
- •46.Структура курсової (випускної) роботи. Оформлення заголовків.
- •47.Мовні особливості наукової праці. Цитування.
- •48.Бібліографічний опис використаних джерел: основні вимоги.
- •49.Переклад і перекладання. Вимоги до наукового перекладу.
- •50.Лексичні труднощі перекладання.
- •51.Особливості вживання дієприкметників в українськомовних текстах.
- •52.Переклад українською російських конструкцій з прийменниками по, при, для.
- •54.Структура статті
- •55.Етапи підготовки статті.
- •56.Оформлення статті.
- •57.Поняття про рецензію та відгук як критичне осмислення певної наукової праці: спільні та відмінні характеристики, призначення, структура, реквізити.
- •58.Спілкування і комунікація.
- •59.Функції спілкування
- •60.Види, типи і форми професійного спілкування.
- •61.Основні закони спілкування.
- •Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль:
- •62.Стратегії спілкування.
- •63.Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •64.Види публічного мовлення.
- •65.Мистецтво аргументації.
- •66.Презентація як різновид публічного мовлення.
- •67.Культура сприймання публічного виступу.
- •68.Особливості усного спілкування.
- •69.Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •70.Індивідуальні й колективні форми фахового спілкування.
- •71.Функції та види бесід.
- •4. Функції та види бесід.
- •72.Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •73.Етикет телефонної розмови.
- •74.Наради.
- •75.Збори як форми прийняття колективного рішення .
- •76.Перемовини. Мистецтво перемовин.
- •77.Дискусії як форми колективного обговорення.
- •78..Мозковий штурм
49.Переклад і перекладання. Вимоги до наукового перекладу.
Поняття «перекладання» та «переклад» потребують уточнення і термінологічного визначення. Перекладання – це процес, під час якого текст або усне висловлювання, що виражені однією мовою (мовою оригіналу), відтворюються іншою мовою (мовою перекладу). А переклад – це результат цього процесу, тобто новий текст або усне висловлювання, відтворені мовою перекладу.
Мета перекладання – точно і повно висловити засобами однієї мови те, що вже було виражене засобами іншої мови. Мета перекладу – ознайомити читача або слухача, який не володіє мовою оригіналу, з певним текстом або усним висловлюванням, відтвореним цією мовою.
До наукового перекладу висуваються такі вимоги:
Переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останні, як правило, найбільш неточні. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу.
Ясність і чіткість .
Науковий переклад має бути стислим..
Літературна грамотність перекладу
50.Лексичні труднощі перекладання.
Часто під час перекладання наукових текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися у тих випадках, коли у російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, у якому знаходяться ці слова. Наприклад:
Слово «граница» у російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-либо, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявления чего-либо». Відповідно до цих значень в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізі тощо.
51.Особливості вживання дієприкметників в українськомовних текстах.
Редагуючи україномовні тексти, слід мати на увазі, що в українській мові, на відміну від російської, майже не вживаними є активні дієприкметники. Їх слід заміняти іменниками, іменниками з прийменниками, дієсловами:
рос. укр.
окружающая среда - довкілля
бывшие участники - колишні учасники
заведующий кафедрой - завідувач кафедри
Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.В українській мові для перекладу російських дієприкметників уживають також описові конструкції або прикметники: рос. укр.
восходящее солнце - сонце, що сходить
заходящее солнце - сонце, що заходить
ведущий генератор - керівний генератор