Економічне становище в роки Четвертої республіки

1. Економічне становище Франції нормалізувалося завдяки американській допомозі згідно з "планом Маршалла". Франція одержала допомогу в розмірі 3,2 млрд. доларів.

2. В обмін на фінансову допомогу США зажадали-виведення комуністів з уряду, що і було зроблено у травні 1947 р.

3. У 1948 р. промисловість досягла довоєнного рівня, а у 1958 р. — у 2,5 рази перевищила його.

4. Проводилося державне фінансування провідних галузей промисловості (паливно-енергетичного господарства, металургії, машинобудування, хімічної, атомної проми­словості, радіоелектроніки) та сільського господарства.

5. Було націоналізовано електростанції, підприємства газо­вої промисловості, п'ять найбільших банків.

6. У 1949 р. в країні було відмінено карткову систему.

7. Особлива увага приділялася новим галузям економіки — нафтодобувній, нафтопереробній, атомній, електронній промисловостям, впровадженню новітніх технологій.

Зовнішня політика Четвертої республіки

1. Франція взяла активну участь у створенні НАТО і "Спіль­ного ринку".

2. Вона вела активні колоніальні війни, намагаючись збе­регти свою колоніальну імперію:

• 1946 - 1954 рр. Франція вела колоніальну війну у В'єт­намі, але зазнала поразки.

• 1956 р. Разом з Великою Британією та Ізраїлем Франція воювала проти Єгипту.

• 1954 - 1962 рр. Невдала війна Франції в Алжирі.

3. Внаслідок активних національно-визвольних рухів Фран­ція змушена була надати незалежність Лаосу та Камбоджі (1954 р.), Марокко і Тунісу (1956 р.).

Причини падіння Четвертої республіки

1. У країні політична нестабільність, постійні урядові кризи, часта зміна урядів. За 12 років існування Четвертої рес­публіки змінилося 25 урядових кабінетів.

2. Було зруйновано коаліцію партій, що заснували Четверту республіку.

3. Спроби зберегти колоніальну імперію та колоніальні війни, які були затяжними і довгими, підірвали авторитет влади.

4. Склалася сильна Опозиція, очолювана де Голлем, яка ви­ступала за конституційні реформи і проти режиму Четвер­тої республіки.

5. Невдоволення різних верств населення внутрішньою по­літикою Четвертої республіки:

• промисловці були незадоволені проведенням політики націоналізації;

• все населення невдоволене зниженням життєвого рівня, зростанням інфляції

7. 1 липня 1958 р. Шарль де Голль отримав надзвичайні повно­важення і відразу розпустив парламент.

Вересень 1958 р. Проведено референдум, на якому народ Франції (79%) схвалив Конституцію, розроблену де Голлем.

Нова Конституція Франції означала кінець Четвертої і поча­ток П'ятої республіки. Згідно з новою Конституцією:

1. Повноваження парламенту були звужені, а президента — розширені. Він був одночасно главою держави й уряду, головнокомандувачем збройних сил.

2. Повноваження президента:

• міг одноосібно визначати внутрішню і зовнішню політику;

• призначав прем'єр-міністра і міністрів без затверджен­ня їх у парламенті;

• мав право видавати закони;

• мав право розпустити Національні збори і призначити нові вибори;

• призначав осіб на всі вищі військові посади.

Економічна політика Шарля де Голля

1. Здійснює активне втручання держави в управління проми­словістю.

2. Сприяє державній підтримці передових галузей промисло­вості.

3. Було здійснено докорінну перебудову металообробної, хі­мічної, авіаційної промисловості на основі найновітніших досягнень науки і техніки.

4. Значна увага приділялася технічному оснащенню сільсь­кого господарства.

5. Проведено девальвацію франка з метою стабілізації фінан­сової системи.

6. Змінює структуру економіки. Збільшилося виробництво товарів широкого вжитку. Державні замовлення та кредити надавалися атомній, ра­кетній галузям, виробництву обчислювальної техніки, і пластмас.

7. Широко використовувалася праця іноземних робітників.

Політика "дирижизму" — політика Шарля де Голля, спрямована на державну підтримку передових галузей економіки і забезпечення класового миру через участь робітників в управлінні і розподілі прибутків з метою зміцнення єдності нації.