Технологія антикризового менеджменту навчального закладу

Визначити негативні впливи соціального або внутрішнього середовища, які можуть спричинити кризу, тобто неможливість закладу виконувати свої функції.

Спрогнозувати можливу хронологію кризових явищ.

Скласти план дій щодо запобігання проявам різноманітних криз, починати з заходів, які мають протидіяти кризам, що прогнозуються першими.

Опрацювати нормативно-правові акти щодо юридичних, фінансових, кадрових, матеріально-технічних аспектів запобігання різноманітним кризам.

Посилити увагу до підвищення кваліфікації педагогів, адже криза погіршує соціальне середовище, матеріальні та фінансові ресурси, а професіоналізм педагогів не зменшується, а, навпаки, сприяє її подоланню.

Узяти до уваги внутрішні чинники, які погіршують стан педагогічної системи під час кризи, визначити заходи щодо подолання цих впливів:

безвідповідальність;

втрата контролю над певними етапами педагогічного процесу, деякими підрозділами шкільної організації або над системою загалом;

розбалансованість системи управління, зниження рівня планування, організації координації діяльності певних співробітників, структурних підрозділів або системи загалом;

недостатня інформація або навмисне подання негативної інформації.

Ужити заходів щодо посилення конкурентних переваг.

Спростити бюрократичні процедури, спрямувати діяльність колективу на позитивне, колегіальне, творче подолання перешкод.

Сприяти запобіганню та подоланню конфліктів між працівниками, структурними підрозділами й управлінцями різних рівнів.

Посилити відповідальність працівників за виконання власних функцій та функцій навчального закладу загалом.

Запровадити постійний моніторинг стану педагогічної системи навчального закладу.

Виробити стратегію щодо реалізації можливостей розвитку навчального закладу, які відкриває криза.

В антикризовому менеджменті подається така порада керівникові: більш ефективним є чітке визначення повноважень та завдань кожного працівника, ніж заохочення та покарання.

Керівники, які окреслюють чітку та зрозумілу для кожного перспективу, частіше досягають успіху, ніж ті, хто управляє в авторитарному стилі або надає надто деталізовані інструкції та розпорядження.

Підтримка педагогічної системи навчального закладу, її відкритість, чітка координація діяльності різних структурних підрозділів, орієнтація на спільний результат, зрозумілий кожному шлях його досягнення значно посилюють конкурентоздатність навчального закладу в умовах кризи.

Освітній менеджер для подолання кризи або зменшення її наслідків має не лише розробити анти кризову програму, а й подбати про те, щоб вже зараз, у цей важкий час, була оновлена стратегія подальшого розвитку навчального закладу, адже криза обмежує існуючі можливості, проте відкриває нові.

Отже, криза — це не лише загроза, а й невикористана можливість. Треба уміло скористатися нею,не втрачати оптимізму, і антикризовий менеджмент обов’язково посилить позиції навчального закладу на ринку освітніх послуг!

17. Складання довгострокової программи власного професійного саморозвитку.

Успішність педагогічної діяльності залежить від вміння і здатності педагога мобілізувати свої зусилля на систематичну розумову роботу, раціонально організовувати свою діяльність, долати труднощі під час самостійної підготовки до уроків, знімати емоційні і психічні навантаження, управляти своїми емоціями. Ці якості не даються з народженням, а є результатом тривалої роботи над собою.

Ця робота стає актуальною, коли зростає значення самодисципліни і самоуправління, коли життєвий успіх все більше залежить від самостійності, вміння використовувати внутрішні резерви особистості, максимально розвивати здібності, проявляти творчу активність. В педагогіці така робота над собою називається саморозвиток.

Саморозвиток – це свідома практична діяльність, направлена на повну реалізацію людиною себе як особистості.

Професійний саморозвиток – це свідома діяльність, направлена на удосконалення своєї особистості відповідно з вимогами професії до людини.

Програма професійного саморозвитку

1. Молодий спеціаліст(5 років).

2. Вчитель другої категорії (5 років).

3. Декретна відпустка (3 роки).

4. Вчитель першої категорії (5 років).

5. Вчитель вищої категорії (5 років).

6. Старший учитель (5 років).

7. Учитель-методист.

8. Вихід на пенсію.