15. Поради керівникові щодо запобігання відтоку кадрів Поради українських вчених щодо організації роботи менеджера

Звичайно, найдосконаліша система управління організацією сама по собі не забезпечить високої продуктивності. Завжди треба дбати про раціональну організацію її роботи. Українські вчені А.І.Кредісов, Є.Г.Панченко та В.А.Кредісов у своїй книзі "Менеджмент для керівників" наводять такі поради":

1. Робота мас виконуватися від початку до кінця. Кожен повинен виконувати цілісну частину роботи з тим, щоб вона була нерозривною і закінченою.

2. Підтримуйте регулярні контакти із співробітниками, постачальниками і покупцями вашої продукції. Сприяйте тому, щоб ваші працівники знали постачальників, клієнтів та своїх колег.

3. Використовуйте усі різноманітні вміння і навички працівників організації.

4. Заохочуйте самостійність працівників у роботі. Дайте їм змогу самим вирішувати, як виконувати свою роботу. Самоуправління є першим кроком до розвитку людських ресурсів.

5. Результати праці мають впливати безпосередньо на саму працю. Нехай працівники знають, як добре вони виконали роботу, щоб прагнули працювати ще краще.

6. Працівники повинні мати можливість професійного зростання, тобто для розширення свого світогляду, розвитку вмінь виконувати завдання відповідно до визначених критеріїв.

Шляхи реалізації:

Здійснювати прийом вчителів на умовах конкурсного відбору.

Створити банк даних педагогічних працівників навчальних закладів.

Удосконалити серед учнівської молоді профорієнтаційну роботу, спрямовану на педагогічні професії.

Створити мережу педагогічних класів на базі загальноосвітніх навчальних закладів у взаємодії з профільними внз.

Створити умови для ефективного проходження педагогічної практики студентів педагогічних внз у базових навчальних закладах.

Співпрацювати з педагогічними внз щодо забезпечення закладів освіти кваліфікованими кадрами відповідно потребам навчальних закладів.

Удосконалювати системи роботи школи.

Проводити моніторинг педагогічної адаптації молодих спеціалістів- випускників у навчальних закладах освіти.

Проводити моніторинг ефективності підготовки керівних кадрів в школах резерву.

Публікувати на сторінках преси відомості про кращих учителів, переможців конкурсів тощо.

Заохочувати кращих педагогічних працівників районними освітянськими нагородами.

З метою стимулювання праці вчителів, їх морального і матеріального заохочення нагороджувати молодих перспективних вчителів освітянськими нагородами.

За підготовку обдарованих учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, змаганнях, з метою підтримки творчої праці педагогічних працівників нагороджувати почесними персональними стипендіями педагогів-новаторів навчальних закладів.

Продовжувати традиційні заохочення кращих молодих спеціалістів навчальних закладів дипломами та почесними персональними стипендіями.

Засновувати та щорічно оновлювати алеї педагогічної слави.

Працювати над впровадженням контрактної форми трудових відносин із керівниками навчальних закладів.

Вивчати професійно-особистісні якості керівних кадрів відповідно до займаної посади.

Удосконалювати форми і методи районних конкурсів.

Забезпечувати підвищення заробітної плати та поліпшення житлових умов педагогічних працівників, їх оздоровлення, створення належних умов для самоосвіти та дозвілля.

Отже, що  робити з відтоком кадрів?

 

Візьміть за правило набирати по двох стажерів на місце кожного втраченого співробітника. Якщо він пішов сам — йому було з вами не по дорозі. Якщо ви його звільнили — означає було за що. Ніколи не знецінюйте себе. Ви самі — впливаєте на процвітання вашого ресторанного бізнесу.

 

Набирайте персонал в надлишку.  Навчайте його.  Використовуйте людей, щоб не нудьгували і відчували свою корисність.

16. Шляхи і засоби подолання кризових станів у професійній діяльності

За таких умов криз виникає необхідність у використанні нетрадиційних методів менеджменту, прийняття нестандартних рішень — усього комплексу заходів, які суттєво відрізняються від управління у стабільних умовах.

Антикризове управління — це управління системами у стані дисбалансу, яке охоплює сукупність процедур, методів, прийомів, спрямованих на розпізнавання криз, запобігання їм, створення умов для зниження негативного впливу та подолання наслідків.

Технологія антикризового управління — послідовність дій щодо реалізації механізму впливу на систему з метою запобігання різноманітним

кризам, їх послаблення чи подолання.

Основні напрями антикризового управління:

постійний моніторинг стану;

розробка нових управлінських, фінансових та маркетингових стратегій;

посилення роботи з персоналом.

В антикризовому управлінні використовується комплекс методів із різних галузей менеджменту: соціальні технології, економічний аналіз, прогнозування, розробка інвестиційних проектів, антикризових програм тощо. Антикризове управління ґрунтується на наукових знаннях та аналізі практичного досвіду щодо оптимізації механізмів регуляції систем, виявлення прихованих можливостей, потенціалу розвитку. Воно потребує прийняття складних управлінських рішень в умовах обмежених фінансових ресурсів, високого ступеня невизначеності та ризику. За таких умов посилюється необхідність діяти швидко, своєчасно, компетентно, відповідально.

Антикризове управління має комплексний,

системний характер і спрямоване на запобігання та подолання негативних для закладу явищ засобами сучасного менеджменту, розробки

та реалізації відповідної стратегічної програми, яка дає можливість зберегти, навіть укріпити позиції за будь-яких обставин, спираючись в основному на власні ресурси.

Антикризова кадрова політика

Важливо посилити підтримку керівників структурних підрозділів, усіх, кому делеговані певні повноваження. Чіткішою має стати постановка завдань перед членами колективу, конкретнішими — критерії оцінювання професійної діяльності. Під час кризи важливо посилити прозорість управління і на цій основі узгоджувати інтереси, виробляти пріоритети, координувати дії.

Працівники мають розуміти перспективи, а керівники — приймати правильні рішення. Менеджери, спроможні показати колективу чіткі реалії та перспективи, частіше досягають результату ніж ті, що дотримуються командно-адміністративного стилю управління. Взаємодовіра сприяє підвищенню ефективності діяльності.

Найбільш поширеною помилкою менеджменту під час кризи є прагнення до масштабних ініціатив, тоді як фахівці у галузі економіки

наполягають на чіткому визначенні меж відповідальності працівників, розуміння ними пріоритетів, цілей та завдань. Тож посилення корпоративної культури є більш прийнятним шляхом до подолання кризи.