3. В чому полягае правоохорона діяльність Державної виконавчої служби україни і якими нпа це передбачено.

З прийняттям Конституції України склалися нові по-літико-правові умови реформуванн я правоохоронної функції держави, здійснення судово-правової реформи. Створення умов ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів людини, утвердження режиму законності в діяльності органів влади і посадових осіб викликало необхідність утворення єдиної самостійної системи виконання рішень судів та інших органів.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, закони «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Закони України «Про державну виконавчу службу» і «Про виконавче провадження» визначили основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її з

авдання, правовий статус, соціальний захист державних виконавців, а також умови і порядок примусового виконання рішень судових та інших органів (посадових осіб) у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, інститут судових виконавців, що діяли при суді, реформовано в державну виконавчу службу, яка увійшла до системи органів Мін'юсту України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Систему органів державної виконавчої служби складають:

- Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту України;

Організація судових та правоохоронних органів

Розділ XII. Державна виконавча служба 9*

- відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь юстиції;

- районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Безпосередньо роботу по виконанню рішень судових та юрисдикційних органів покладено на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, які є юридичними особами, мають розрахункові та інші рахунки в установах банків, гербову печатку.

4. В чому полягае правоохорона діяльність органів державної податкової служби україни і якими нпа це передбачено.

Державна податкова служба (далі — ДПС) України становить собою єдину централізовану систему, побудовану за принципом багаторівневої ієрархічної організації: загальнодержавного, республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного, міського та районного рівнів. Кожен рівень має специфіку інформаційного забезпечення, необхідного для організації ефективної роботи в усіх напрямах відповідно до компетенції.

Важливе місце в її діяльності, як і для держави в цілому, посідає формування бюджету — грошового доходу, необхідного для забезпечення діяльності держави як цілісного інституту (реалізації економічних та соціальних програм, забезпечення безпеки та обороноздатності тощо). Чи не найголовнішим джерелом формування бюджету є податки, що їх сплачують юридичні та фізичні особи (платники податків). Податки — це обов'язкові загальнодержавні та місцеві збори у вигляді податку на додану вартість, прибуткового податку, плати за землю, акцизного збору тощо, які сплачуються господарюючими суб'єктами (юридичними і фізичними особами) за ставками, встановленими законодавством.

Постійне надходження до бюджетів податків та інших обов'язкових платежів є важливим чинником належного функціонування держави, запорукою успішного соціального, економічного розвитку та добробуту, розвитку місцевого самоврядування громадян.

Проте не всі платники податків сумлінно виконують один з найголовніших обов'язків перед державою, вдаються до різних порушень податкового законодавства — від несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету відповідного рівня до умисного ухилення від їх сплати. Зважаючи на це, держава створює систему обліку платників податків та

контролю за своєчасною і повною сплатою нарахованих податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Цю функцію виконує центральний орган державної виконавчої влади — Державна податкова адміністрація України.

Основними завданнями органів ДПС є:

• здійснення контролю за виконанням податкового законодавства;

• правильне обчислення повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових надходжень, встановлених законодавством;

• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, розслідування, а також провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, прийнятими у межах їх повноважень. Правовий статус ДПС України визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Одним з головних напрямів компетенції органів ДПС України є правоохоронна функція, яку здійснюють підрозділи податкової міліції, що організаційно входять до відповідних структурних підрозділів податкової служби та ведуть боротьбу з податковими правопорушеннями і здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Податкова міліція — новий правоохоронний орган. Його створення було обумовлено реформуванням суспільно-економічних відносин у державі та пов'язаним з ними реформуванням по-