1. В чому полягае правоохорона діяльність системи юстиції україни і якими нпа це пердбаченно.

Органи юстиції традиційно належать до правозастосовних органів нашої держави.

Враховуючи те, що діяльність юстиції межує з виконанням правоохоронних дій (охорона прав; відновлення порушеного права або виконання покарань; захист конституційного порядку і національної безпеки; підтримання правопорядку; забезпечення стану законності), органи юстиції, безумовно, посідають впливове становище в системі забезпечення прав і свобод людини.

Якщо розглядати правоохоронну діяльність органів юстиції, то вони виконують два типи дій: правозабезпечення та правовід-новлення.

Основними напрямами діяльності органів юстиції є: а) діяльність із забезпечення правосуддя; б) діяльність з юридичної допомоги; в) діяльність з виконання рішень (вироків), постанов судових органів.

Органи юстиції очолює Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади в Україні, що забезпечує реалізацію державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин.

Мін'юст накопичує значний досвід у розробці відповідних державних програм, а в більшості з них він є центральним виконавцем з питань правової політики, створення сучасного інформаційно-правового простору.

До органів юстиції звертається дедалі більше громадян.

Останні зміни у діяльності Мін'юсту стосуються утворення Департаменту у справах національностей та міграції. Він покликан ий впливати на соціальний і національно-культурний розвиток усіх етнічних спільнот, що проживають в Україні.

Правову основу діяльності органів юстиції становлять Конституція, закони України "Про державну виконавчу службу", "Про нотаріат", Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від ЗО грудня 1997 року № 1396/97, Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 5 лютого 1999 року N° 9/5, та інші нормативно-правові акти.

Основні напрями (функції) діяльності органів юстиції закріплюються саме в зазначених нормативно-правових актах.

Так, до забезпечення правосуддя безпосередньо віднесено:

• організаційне, матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), затвердження кошторисів на утримання судів та їх фінансування1;

• роботу з кадрами, соціальний захист працівників суду, добір та підготовка кандидатів у судді, підготовка матеріалів для призначення або обрання суддів, голів судів, їх заступників, переведення на посади в інші суди та звільнення з посад (крім Верховного Суду України та господарських судів), формування суддівського кадрового резерву, здійснення нормування та методичного забезпечення управлінської діяльності голів судів, організація професійного навчання, стажування і підвищення кваліфікації суддів, голів і заступників голів судів, а також інших працівників судів;

• експертне забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, спрямування і контроль діяльності підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, ведення реєстру атестованих судових експертів;

• внесення Президентові України пропозицій з питань мережі місцевих судів та кількості в них суддів.

До завдань органів юстиції щодо здійснення діяльності з юридичної допомоги можна віднести:

• розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;

• розробку проектів законів (наприклад, за 1998 рік підготовлено 51 законопроект) та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і

1 Згідно із Законом "Про судоустрій України", що набирає чинності 1 червня 2002 p., створюється Державна судова адміністрація, яка перебиратиме на себе, зокрема й питання з фінансування судів.