Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді 11.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
154.62 Кб
Скачать

Приводи до порушення кримінальної справи

Приводи

Суб’єкти подання інформації про злочини

Форми подання інфомації

заяви або повідомлення

Громадяни – усно або письмово;

підприємства, установи, організації – тільки письмово.

представники влади, громадськості або окремі громадяни які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним

явка з повинною

Засоби масової інформації

органи дізнання, слідчі, прокурори або суд

Відповідь

Посадові особи підприємств установ ,організацій; окремі громадяни

повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

Усна чи письмова

Особа, що вчинила злочин

Або усна або письмова

 повідомлення, опубліковані в пресі;

Будь-яка особа

безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину

Усна або письмова

IV. Юридична задача (10 балів).

Житель села Симонівка Комаров у власному кіоску поряд зі звичайним товаром торгував речами, що були у вжитку, які йому поставляли знайомі та які він знаходив за об’явами про продаж речей. 20.01.2011 року Іванов, що приїхав у село до родичів, придбав у кіоску мобільний телефон, що вже був у вжитку, за 400 гривень.

Коли Іванов завітав до сусіда Галая, той, побачивши в руках Іванова мобільний телефон, упізнав у ньому свій телефон, який у нього вкрали два тижні тому. На задній панелі телефону були нанесені спеціальною фарбою ініціали Галая. Обидва чоловіки звернулись до міліції.

Цю справу було передано до суду, в результаті чого Комарова було визнано винним у збуті краденого товару, а мобільний телефон було повернуто Галаю.

Іванов подав позов до суду з вимогою стягнути з Комарова 400 гривень (вартість мобільного телефона), на що Комаров заперечив, говорячи, що усі в селі знають, звідки в нього у кіоску беруться речі, і що не всі вони мають «чесне» походження.

Вирішіть ситуацію по суті.

Рішення: У даному випадку мають місце цивільні договірні правовідносини щодо придбання товару за договором купівлю-продажу, який у даному випадку слід вважати публічним договором і який є договором приєднання. Основним джерелом права, у якому містяться норми, які регулюють дані правовідносини є Цивільний кодекс України (глава 54 Купівля-продаж. Параграф 1. Загальні положення про купівлю-продаж. Статті 660, 661; глава 29 Захист права власності. Ст. 387, 388, 390). Ці відносини за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації є відносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за об’єктом правовідносин вони є зобов’язальними і майновими, оскільки у цих правовідносинах об’єктом є дії по передачі товару і грошей в обмін на отриманий товар; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є активними, оскільки на обидві сторони правовідносин покладається обов’язок активної поведінки – обмін товару на грошові кошти; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є двосторонніми, оскільки кожна сторона має і право і обов’язок. Суб’єктами цих правовідносин є Комаров як продавець товару та Іванов як покупець товару. Про об’єкт правовідносин уже зазначалося вище. Зміст правовідносин зводиться до того, що покупець товару наділений правом вимоги до продавця товару про передачу йому (покупцю) товару і повинен виконати обов’язок щодо оплати товару, а продавець товару зобов’язаний виконати вимогу покупця і наділений правом вимоги щодо оплати товару з боку покупця. Як видно з умов задачі Комаров продав Іванову річ, яка була викрадена від власника цієї речі – Галая. Тому Галай цілком правомірно звернувся з віндикаційним позовом до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння. Такий позов застосовується тоді, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи). Тобто віндикаційний позов – це позов неволодіючого власника (у даному випадку Галая) до незаконно володіючого невласника (у даному випадку Іванова) з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі. Позивачем за віндикаційним позовом може бути не тільки неволодіючий власник а і титульний володілець. Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися. Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ( про те, що викрадений телефон відноситься до такого майна свідчить наявність ініціалів власника на цій речі). Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння. Ці обставини становлять предмет доказування. Суд цілком правомірно задовольнив позов Галая. Це пояснюється тим, що відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 388 ЦКУ власник має право витребувати майно від добросовісного набувача ( з умов задачі випливає, що Іванов є добросовісним набувачем) у випадку, якщо майно було викрадене у власника. Відповідно до ч. 2 ст. 390 ЦКУ власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна. Тобто, якщо Іванов міг одержати які-небудь доходи за час володіння телефоном, незалежно від того чи одержав він їх, Галай вправі вимагати їх від нього. У випадку, якби Іванов виплатив Галаю доходи, які він міг одержати за час користування телефоном, то він (Іванов) був би вправі вимагати від Комарова не тільки відшкодування вартості мобільного телефону, а і компенсації виплачених доходів. Відповідно до ч. 1 ст. 661 ЦКУ у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця (Іванова) на користь третьої особи (Галая) на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Отже, суд повинен задовольнити позов Іванова.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.