3.3. Поточні експлуатаційні витрати

Річна сума експлуатаційних витрат розраховується в складі наступних статей витрат:

- заробітна плата персоналу по обслуговуванню відповідних об'єктів, яка визначається виходячи з нормативного рівня грудозатрат на обслуговування або по сформованому рівню на одиницю виробничої потужності;

- відрахування у фонди соціального призначення - відповідно до діючих нормативів цих відрахувань;

- амортизаційні відрахування - по встановлених нормах амортизації або приблизно в середньорічному розмірі за період ефективної експлуатації;

- матеріальні витрати - по сформованому рівню цих витрат в експлуатаційній діяльності відповідних підприємств - із виділенням при необхідності витрат на запасні частини (комплектуючі), витрат на електроенергію;

- інші витрати - по сформованому рівню цих витрат у експлуатаційній діяльності відповідних підприємств.

Річна сума експлуатаційних витрат (ЕВ) визначається за формулою:

ЕВ = М + ЗП + Відр + А + Е + Ін, грн

де:

М - матеріальні витрати;

ЗП- заробітна плата експлуатаційного персоналу;

Відр - відрахування у фонди соціального призначення;

А - амортизаційні відрахування;

Е - витрати на електроенергію;

Ін - інші витрати.

Розрахунок витрат на заробітну плату

Річна сума витрат на заробітну плату визначається по формулі:

ЗПрiч=ЗПмic*12*ЧП, грн.

ЗПмiс - середньомісячна зарплата 1 працюючого (див.табл 13 Додатку 1);

ЧП - чисельність персоналу.

А) Особливості визначення чисельності експлуатаційного персоналу в проектах впровадження окремих об'єктів нових технічних засобів.

При розрахунку витрат па заробітну плату основного персоналу в окремих випадках, наприклад, при оцінці поточних витрат на експлуатацію окремих видів (комплексів) обладнання - досить визначити витрати па заробітну плату основного персоналу, який здійснює експлуатаційне і технічне обслуговування цього обладнання, виходячи з нормативної (або тої. що складається фактично на підприємствах) трудомісткості експлуатаційно-технічного обслуговування відповідного обладнання.

При цьому при визначенні абсолютної ефективності реконструкції i технічного переозброєння на діючих підприємствах повинна враховуватись лише додатково необхідна чисельність експлуатаційного персоналу.

У розрахунку витрат на заробітну плату експлуатаційного персоналу в цьому випадку використовується формула;

З = НЧ * З_МІС* 12 * 1,05/ 170, гри.

де НЧ - трудомісткість обслуговування відповідного комплексу апаратури, люд-годин на місяць;

170 - місячини фонд робочого часу одного працівника, годин;

1,05 - коефіцієнт, то враховує необхідність підміни па період відпустки;

3мiс - середньомісячна зарплата 1 працюючого (див. табл. 13 Додатку 1)

Б) Особливості визначення чисельності експлуатаційного персоналу в проектах будівництва нових ділянок кабельних мереж зв'язку.

При розрахунку запільної чисельності основного експлуатаційного персоналу її визначають, враховуючи чисельність персоналу мережевих вузлів (МВ), мережевих станцій (МС), обслуговуємих регенераційних пунктів (ОРП). При цьому виходять із кількості приведених каналів по кожному МВ, МС, ОРП . Кількість приведених каналів визначається таким чином:

Nприв = 0,7*Nмс*0,7*Nвид+ 0,3*Nтранз+ 0,3*Nорп, кан.

де Nмс- кількість каналів ТЧ по мережевій станції;

Nвид - кількість каналів ТЧ, що виділяються на МВ;

Nтранз - кількість каналів ТЧ, то проходять транзитом через МВ;

Nорп - кількість каналів ТЧ, що проходять через ОРП (ОУП).

Чисельність станційного експлуатаційного персоналу (ЧП_експл} приблизно може бути визначена по даним табл. 10 додатку 1 або за наведеним там же графіком, у залежності від кількості приведених каналів.

Чисельність персоналу, що обслуговує лінійно-кабельні споруди зонової мережі (ЧП_каб) визначається, виходячи з нормативу: 2 осіб на 100 км кабелю з урахуванням розподілу зон обслуговування.

Загальна чисельність персоналу проектованої лінії Ішзпачаггься по формулі:

ЧП=ЧІІекспл+ ЧП_каб +ЧП_адм , осіб

Чисельність керівного і адміністративно-управлінського персоналу (ЧІІадм) визначається укрупнено в розмірі 30% чисельності основного експлуатаційного персоналу.

В) Особливості визначення чисельності експлуатаційного персоналу в проектах будівництва нових АТС

Штат по обслуговуванню станційного обладнання АТСЕ включає:

- 4 осіб для обслуговування комплексу станції ємністю до 20 тис. номерів;

- 1 особа (електромеханік) для обслуговування комутаційного обладнання станції ємністю до 10 тисяч номерів.

Штат по обслуговуванню лінійних споруджень абонентської мережі рекомендується визначати укрупнено в залежності від ємності АТС. Порядок визначення чисельності штату для експлуатації абонентської мережі наведено в таблиці 6 Додатку 1.

Штат виробничого персоналу по обслуговуванню лінійних споруд міжстанційної мережі визначається в залежності від протяжності кабельних ліній і каналізаційних споруд МСС, середньої ємності кабелю і середньої ємності блока каналізації.

Наприклад, чисельність електромеханіків визначається за формулою:

Рел= Рел каб*k6*Lкаб/1000+Рел кан*k7*Lкан/100 (осіб)

Рел каб, Рел кан - чисельність електромеханіків, що обслуговують кабельні мережі і каналіз. спорудження (наведені в табл.7 Додатку 1);

Lкаб, Lкан - довжина кабеля (км-пар) і каналіз. споруджень (кан-км) – у відповідності з одиницями, зазначеними для Рел каб, Рел кан, у табл.7 Додатку 1.

k6 - коефіцієнт, що враховує перевищення середнього ємністю кабелю розміру 200 пар (табл. 8 Додатку 1);

k7 - коефіцієнт, що враховує відмінність середньої ємності блока каналізації від розміру 3 канали (табл. 9 Додатку 1).

Середня ємність кабелю міжстанційних лінійних споруджень визначається наближено по формулі:

Vсер=Li*Vi/Li

Li*Vi - загальна протяжність з'єднувальних ліній міжстаншіїної мережі н км-парах;

Li - загальна протяжність з'єднувальних ліній в км.

Отже, загальна чисельність персоналу ЛТС визначається, як

ЧПатс=ЧПст+ЧПлiн+ЧПадм

ЧПст - чисельність станційного персоналу

ЧПлiн - чисельність лінійного персоналу

ЧПадм - чисельність адміністративно-управлінського персоналу.

Чисельність і адміністративно-управлінського персоналу визначається укрупнено в розмірі 30% чисельності основного експлуатаційного (станційного і лінійного) персоналу.

Відрахування у фонди, соціального призначення, (в т. ч в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд сприяння зайнятості населення) визначаються по нормативах у відсотках до витрат на оплату прані (див табл. 13 Додатку 1).

Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування в господарській практиці розраховуються за методами і нормами, визначеними законодавством, і дорівнюють:

А =К*Nа/100, гри.

К - балансова (первісна або залишкова, залежно від обраного підприємством методу) вартість основних фондів, гри;

На - норма амортизації, %.

У розрахунках економічної ефективності при виконанні ТЕО ДП для визначення амортизаційних відрахувань можна використовувати наближений підхід, визначаючи їх середньорічну суму в такий спосіб:

Арiч=0,025*Квп + 0,08*Коб + 0,08*Кл, (тис.гри.)

де:

Квп - капіталовкладення на виробничі приміщення;

Коб - капіталовкладення на обладнання;

К_л - капіталовкладення на лінійні спорудження;

Аріч - середньорічна сума амортизаційних відрахувань.

Матеріальні витрати (включаючи витрати на допоміжні матеріали, запчастини і тлі.) можна визначити укрупнено в такому середньорічному розмірі:

М = Коб* 0,015, (тис.гри.)

Коб - кап. витрати на придбання обладнання і кабелю.

Матеріальні витрати в розрахунках експлуатаційних витрат для варіантів впровадження окремих видів (комплектів) обладнання як правило незначні і ними у відповідних випадках можна знехтувані.

Витрати на оплату електроенергії визначаються при необхідності окремо за формулою:

Е=Тен*Р*t / 1000*к_кд , (тис.грн)

Р - сумарна потужність обладнання, кВт;

t - кількість годин роботи обладнання за рік, годин (при безперервному цілодобовому енергоспоживанні - 8760 годин на рік;);

к_кд - коефіцієнт корисної дії електроживлячих установок;

Тен - тариф на електроенергію, грн - див.табл. 13 Долатку 1.

Iншi витрати(включаючи витрати на інші виробничі, управлінські, транспортні та адміпістративно-господарські витрати) приблизно приймаються з розрахунку 70% від річного фонду заробітної плати.

Результати розрахунків річних експлуатаційних витрат для наочності зводяться в таблицю, подану на нижченаведеній схемі.

Схема4

Кошторис експлуатаційних витрат, тис.грн. у рік

Найменування витрат	Проект. вар-ть тис. грн..	Базовий вар-т тис. грн..
Заробітна плата Відрахування у фонди соц. страхування Амортизаційні відрахування Матеріальні витрати Витрати на оплату е/енергії Інші витрати УСЬОГО

3.4. Доходи, прибутки і економічна ефективність проектів будівництва (реконструкції) систем і мереж зв'яжу

Доходи вiд надання послуг місцевого телефонного зв'язку. Тарифні доходи (доходи операційної діяльності) підприємства місцевого телефонного зв'язку складаються з:

- доходів від встановлення телефонних апаратів (плати за встановлення) -Д_уст

- доходів у вигляді щомісячної абонентської плати – Д_аб

- доходів від похвилишюї оплати місцевих телефонних розмов – Д_хв

- інших доходів, переважним чином доходів від надання додаткових послуг – Д_дод

Д_тар = Д_уст+ Д_аб+ Д_хв+ Д_дод

Тарифні доходи від встановлення телефонних апаратів розраховуються за формулою: Д_уст = (Т_уст * D_i * N * k_з,).

Якщо подальші розрахунки економічної ефективності проектних рішень спираються на середньорічну суму доходів, то приймається коректуючий коефіцієнт 0,2 (як коефіцієнт приведення плаї й за встановлення до середньорічного вигляду) і формула тарифних доходів від плати за установку у середньорічному визначенні набуває вигляду:

Д_уст= (Т_уст * D_i, * N * k_з,*0,2)

і - група споживачів, для якої встановлено диференційовані тарифи на основні послуги зв'язку (населення, госпрозрахункові підприємства, організації бюджетної сфери);

Т_уст - плата за встановлення основного телефонного апарату за граничними тарифами для і-ої групи споживачів (без ПДВ) – наведена в табл.11 Додатку 1;

D_i - частка і-ої групи споживачів в задіяні ємності АТС (Ч/1М)

k_з - коефіцієнт задіяної ємності (0,9)

N - монтована ємність АТС, номерів

Середньорічна сума доходів у вигляді щомісячної абонентної плати визначається за формулою:

Д_аб= (Т_аб * D_i * N * k_з * 12)

і - група споживачів, для якої встановлено диференційовані тарифи на основні послуги зв'язку (населення, госпрозрахункові підприємства, організації бюджетної сфери);

Т_аб - плата за встановлення основною телефонного апарату та граничними тарифами для і-ої групи споживачів (без ІІДВ) - наведена в табл. 11 Додатку 1;

D_i - частка і-ої групи споживачів в задiянiй ємності АТС(N_i/N)

k_з - коефіцієнт задіяної ємності (0,9)

N - монтована ємність АТС, номерів

Середньорічна сума доходів від похвилинної оплати місцевих розмов може бути визначена наближено за формулою:

Д_хв= Т_хв * М * 365 * N * k_з

Т_хв - тариф на оплату 1 хвилини місцевих телефонних розмов, грн

М - середньодобова кількість хвилин телефонних розмов на один основний телефонний апарат (20-30 хвилин)

N - монтована ємність АТС, номерів

k_з - коефіцієнт задіяної ємності (0,9)

Додаткові доходи під надання додаткових послуг зв'язку та від збільшення для окремих споживачів тарифів, порівняно з затвердженими граничними тарифами (Д_дод) - можуть визначатись наближено в розмірі 30-40% від доходів, отриманих у вигляді абонентної плати.

В окремих проектах доцільно визначати обсяги доходів від надання додаткових послуг зв'язку, спираючись на обсяги надання відповідних послуг та встановлені тарифи - останні наведено в табл. 12-а Додатку 1. При визначенні доходів від надання послуг зв'язку використовуються тарифи без ПДВ (при використанні в розрахунках доходів тарифу без ПДВ останній слід розділити на коефіцієнт 1,2).

Доходи під будівництва міжміських АТС (від здійснення міжміських телефонних розмов) визначаються за формулою:

Д_мтр = (Т_{мтр і}*L_{мтр і})*N*k_мтс

і - категорія міжміських телефонних розмов, для якої встановлено диференційовані тарифи (в межах області, в межах України, в межах СНД, з країнами далекого зарубіжжя),

Т_{мтр і} - середні тарифи на послуги міжміського телефонного зв'язку (і - в межах області, в Межах України, в межах СНД, з країнами далекого зарубіжжя), грн/хв - див. табл. 12 Додатку 1. При визначенні середнього тарифу слід враховувати приблизну питому вагу основних ТА, встановлених у різних груп абонентів.

L_{мтр і} - середньорічна кількість тарифо-хвилин міжміських телефонних розмов (і - в межах області, в межах України, в межах СНД, з країнами далекого зарубіжжя) на 1 основний телефонний апарат місцевої мережі, що входить в зону обслуговування МТС (наближені усереднені дані наведено в табл. 12 Додатку 1)

N - кількість основних телефонних апаратів місцевої мережі, що входить в зону обслуговування МТС

k_мтс - коефіцієнт, що враховує міру зростання доходів від МТР внаслідок будівництва (розширення) ємності МТС (в наближених розрахунках може прийматись на рівні 0,25- 0,35).

Доходи від створення (розширення) лінійних споруд первинної мережі.

Доходи від будівництва, розширення, реконструкції магістральних і зонових мереж зв'язку складаються з частки доходів, які в результаті перерозподілу тарифних доходів за здійснення міжміських телефонних розмов отримують відповідні структурні підрозділи (ті, що здійснюють експлуатаційно-технічне обслуговування мереж зв'язку).

Визначення річної суми доходів експлуатаційного підрозділу, що обслуговує ділянку первинної мережі в розрахунках техніко-економічного обґрунтування може здійснюватись за емпірічною усередненою формулою:

Д= (327,6 * N_тф + 1029,6 * L_тр)* k_зб

N_тф - кількість приведених каналів ТЧ на кожному з кінцевих і проміжних обслуговуємих пунктів

L_тр - довжина траси, то обслуговується кожним з кінцевих і

проміжних обслуговуємих пунктів, км

k_зб - коефіцієнт збільшення тарифних доходів (1,3)

Річна (середньорічна) сума прибутку від надання послуг зв'язку -прибуток до сплати податків – визначається як різниця між річним (середньорічним) доходом і відповідною сумою експлуатаційних витрат.

П=Д-ЕВ

Прибуток після сплати податків (чистий прибуток) визначається, як:

ЧП = П*( 1 - 0,3)

0,3 - ставка прибуткового податку (30%)

Визначення економічної ефективності проекту

На завершення визначаються показники абсолютної або порівняльної економічної ефективності просту (в залежності від обраного меюду опічки ефективності) - термін окупності і коефіцієнт економічної ефективності народногосподарському і розрахунковому визначеннях, або показник чистої приведеної вартості проекту, що використовується в сучасних зарубіжних підходах або показник порівняльної економічної ефективності -річний економічний ефект. Методика визначення показників економічної ефективності наведена в розд.2.

Врахування нерівномірності в часі надходження доходів при визначенні показників економічної ефективності - терміну окупності капіталовкладень.

З врахуванням особливостей надходження доходів під встановлення телефонних апаратів - в перший рік експлуатації - доцільно, особливо при визначенні терміну окупності капіталовкладень в розвиток місцевих систем i мереж зв'язку (зокрема, будівництва і реконструкції АТС), при визначенні показників абсолютної економічної ефективності враховувати нерівномірність надходження доходів у часі і визначати доходи і витрати з диференціацією за роками.

Для ілюстрації наведемо приклад (умовний)

	Роки						5
	0	1	2		3	4
1 Інвестиції	1000
А) 3 врахуванням нерівномірності надходження доходів у часі
2. Доходи від установчої плати		800
3. Iншi поточнi доходи		300	300		300	300	300
4.Витрати		200	200		200	200	200
5. Прибуток до оподаткування		900	100		100	100	100
6 Чистий прибуток		630	70		70	70	70
7 Амортизація		90	90		90	90	90
8. Грошовий потік		720	160		160	160	160
9 Чиста приведена вартість проекту (без дисконтування)	- 1000	-280	-120		40	200	360
10. Термін окупності - 2,75 року (2+120/160 = 2,75 року)
Б) 3 рівномірним розподілом доходів по рокам
2. Доходи від установчої плати		160	160	160		160	і 60
3. Iншi поточнi доходи		300	300 ,	300		300	300
4 Витрати		200	200	200		200	200
5. Прибуток до оподаткування		260	260	260		260	260
б Чистий прибуток		182	182	182		182	182
7 Амортизація		90	90	90		90	90
8. Грошовий потік		272	272	272		272	272
9. Чиста приведена вартість проекту (без дисконтування)	- 1000	-728 ,68	-456	-184		88	160
10 Термін окупності - 3,68 року (3 +184/272=3,68 року) -456 -184 88 160

Результати наведеного прикладу свідчать про суттєву різницю терміну окупності капіталовкладень при використанні середньорічних чи диференційованих за роками показників грошових потоків.

Результати розрахунків представляються на демонстраційному плакаті. Зразки представлення типових демонстраційних плакатів наведено на нижченаведених схемах.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СПОРУДЖЕННЯ АТС В МІСТІ NN (КАБЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПЕРВИННИХ МЕРЕЖ, ТОЩО)

Найменування показників	Од. виміру	Значення
1 Монтована ємність (кількість каналів ТЧ. т ін.)
2. Капіталовкладення, усього в т.ч. - станційне обладнання -лiнiйні споруди -адміністративні будівлі і споруди
3 Поточні річні експлуатаційні витрати, усього в т.ч. - матеріальні витрати -витрати на оплату праці -соціальні відрахування -амортизація -інші витрати
4 Доходи в середньому на рік. усього, в т.ч ……..
5 Прибуток до оподаткування, середньорічний
6 Госпрозрахункові чисті грошові надходження (чистий прибуток + амортизація)
7. Термін окупності капіталовкладень
8. Чиста приведена вартість проекту **) за розрахунковим період t років при різних ставках дисконтування: -…….. -………

**) цей пункт наводиться при пнкоріспичич а /ю Ірахунміх ч.І/п'бі.т-цп^ метінім оцінки ефективності інвестиційних проектів при цьому за розрахунковий береться перiод вiд 3 до 8 рокiв (можна взяти, наприклад, 5 років).

Схема 6

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ТЕХНIКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СПОРУДЖЕННЯ АТС В МІСТІ NN (КАБЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПЕРВИННИХ МЕРЕЖ, ТОЩО)

Найменування показників	Од.виміру	Варіант А	Варіант Б
1. Монтована ємність (кількість каналів ТЧ, т.ін.)
2. Капіталовкладення, усього в т. ч. - станційне обладнання - лінійні споруди - адміністративні будівлі і споруди
3 Поточні річні експлуатаційні витрати, усього в т ч. - матеріальні витрати - витрати на оплату праці - соціальні відрахування - амортизація - інші витрати
4. Приведені витрати з середньому на рік.
5 Річний економічний ефект

4. ОЦІНКА КОМПЛЕКСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВИРОБНИЦТВА І ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ТЕХНІКИ

Визначення комплексного економічного ефекту під виробництва і впровадження нової техніки ґрунтується на методі порівняльної економічної ефективності, але має деякі особливості.

Порівняльна економічна ефективність нових технічних зясобiв (нової техніки) визначається порівнянням основних її техніко-економічних показників з показниками існуючої техніки, що є співставною за призначенням та визначається як найкраща з існуючих на ринку.

Загальноприйнятим у вітчизняній практиці г показник порівняльної економічної ефективності у вигляді комплексного економічного ефекту вія виробництва і впровадження в експлуатацію нових технічних засобів (за весь період експлуатації) що визначається за формулою:

Е_ф = Ц_2в – Ц_2н

Ц_2в - верхня межа ціни нової техніки - потенційна максимальна ціна на яку може згодитись споживач, що орієнтується на відому ціну базової техніки та співставні характеристики нової і базової техніки

Ц_2н - нижня межа ціни нової техніки - ціна заводу-виробника, яка відшкодовує його витрати та забезпечує планову прибутковість виробництва нової техніки.

Верхня межа ціни нової техніки визначається за формулою:

Ц_2в = Цi * k_в * _екв * k_t +{(C’₁-C’₂) – Е _п(К”₂ - К”₁) + П}*Т₂

(Ц₁ * k_в * _екв * k_t ) - ціна базової техніки, збільшена пропорційно до збільшення виробничої потужності, поліпшення якісних характеристик та збільшення термінів ефективної експлуатації нової техніки у порівнянні з базовою

{(C’₁-C’₂) – Е _п(К”₂ - К”₁) + П}- річний економічний ефект у споживача від зменшення експлуатаційних витрат та отримання додаткового прибутку від надання додаткових послуг а розрахунку на одиницю нової техніки

Цi - піна базової техніки

k_в - коефіцієнт, що відображує збільшення потужності (продуктпвнсті) нового обладнання порівняно І базовим

k_в =N₂ / N₁,

N2 - потужність (продуктивність) пової техніки

N1 - потужність (продуктивність) базової техніки

k_t - коефіцієнт, що відображує збільшення терміну експлуатації нового обладнання порівняно з базовим

k_t = Т₂/ Т₁

Т₂ - термін експлуатації нової техніки

Т₁ - термін експлуатації нової техніки

_екв - коефіцієнт еквівалентності за якістю

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності (0,15)

С _2,1 - річні експлуатаційні витрати споживача на 1 од. техніки попої та базової відповідно без амортизаційних відрахувань

К”_2,1 - супутні капітальні витрати споживача - втрати на моїй аж. перевезення, тощо без власне покупної ціпи технічного іасобу на 1 од. техніки нової та базової відповідно

П - додатковий річний прибуток від розширення послуг їп'язку н результаті використання нової техніки на І од.нової техніки

Т₂ - термін експлуатації нової техніки

Річна сума експлуатаційних витрат на обслуговування обладнання (як нового, так і базового) - без амортизації у цих розрахунках - визначається за формулою:

С = ЗП + СВ + М + Е

де:

ЗП - річна сума витрат на заробітню плату експлуатаційному персоналу

СВ - соціальні обов'язкові відрахування

М - матеріальні витрати в експлуатації

Е - річні витрати на електроенергію

Витрати на заробітним плату персоналу визначаються за формулою:

ЗП=НЧ*З_міс*І2/ 170

НЧ - нормативна трудоємність обслуговування (люд.-годин за місяць) З_міс - середньомісячна зарплата

170 - місячний фонд робочого часу одного працівника

У розрахунку витрат на соціальні відрахування використовується формули:

СВ = ЗП*Н_св

Н_св - норма соціальних відрахувань, в % (наведено у табл. 13 додатку 1)

У розрахунку витрат на електроенергію використовується формула:

Е = Т_ен * W * Ч / К_кд

Т_ен -тариф на електроенергію

W - споживана потужність (кВт)

Ч - кількість годин роботи обладнання за рік

К_кд - коефіцієнт корисної дії електроживлячого устаткування (0,75-0,85)

Нижня межа ціни нової техніки - ие ціпа Іа воду-в пробника. чк;І відшкодовує Його витрати та забезпечує планову прибутковість виробництва - визначається на етапі проектування нової техніки ча формулою

Ц_2н= { ПВ + М +ОЗП (1+ k_нв)}(1+ k_пвв)(1+R/100)

ПВ - вартість покупних виробів та напівфабрикатів, що використовуються при виробництві 1 од. нової техніки – визначається шляхом складання кошторису витрат на придбання покупних виробів і напівфабрикатів;

М - вартість основних і допоміжних матеріалів, що використовуються при виробництві 1 од. нової техніки - визначається шляхом складання кошторису відповідних витрат;

ОЗП - витрати на заробітнто плату основних робітників, зайнятих у виробництві 1 од. нової техніки, можуть визначатись за формулою:

ОЗП = НТ – 3_міс- 1,05 / 170, гри.

де НТ - нормативна трудоємнiсть (витрати праці основних робітників) виготовлення 1 од. нової техніки, людино-годин

170 - місячний фонд робочого часу одного працівника, годин;

1,05 - коефіцієнт, що враховує необхідність підміни на період відпустки;

3_мiс – середньомісячна зарплата одного працюючого на підприємствах-виробниках технічних засобів зв'язку (див. табл. 13 Додатку 1. )

k_нв – коефіцієнт, що враховує накладні загальновиробничі витрати (приймається за середніми даними заводу-виробника, в розрахунках ТЕО ДП може прийматись на рівні 1,5)

k_пвв - коефіцієнт позавиробничих витрат (приймається за середніми даними заводу-виробника, в ТЕО ДП може прийматись на рівні 0,05) К — плановий рівень рентабельності, в %% (приймається за середніми даними заводу-виробника, в ТЕО ДП може прийматись на рівні 20%)

Коефіцієнт еквівалентності з якості визначається як середньозважена оцінка міри поліпшення якості нового обладнання порівняно з базовим - як середньоарифметична зважена величина з попередньо визначених коефіцієнтів поліпшення якості за одиничними показниками якості з врахуванням вагомості, значущості останніх в скупній оцінці якості

Для цього попередньо експертним методом:

а) складається перелік одиничних показників якості, що у сукупності забезпечують спiвставність порівнюваних варіантів за якісними характеристиками, які не відбиті безпосередньо через розраховані відповідно до вищевикладеного показники витрат або додаткових доходів,

б) визначаються значення одиничних показників якості як проектованого так і базового варіанту у відповідних фізичних одиницях або в умовних одиницях (наприклад, у балах при неможливості iнших вимірювачів);

в) кожному одиничному показнику якості дається бальна оцінка значимості, вагомості у сукупності всіх якісних показників.

Формула розрахунку коефіцієнта еквівалентності з якості:

_екв = (М_і*Б_i/ Б_i)

де М_і - співвідношення одиничних якісних показників, що характеризує міру поліпшення якості по даному одиничному показнику:

М_і = А_базі/А_прі або М_і = А_прі/А_{баз і}

У випадку, коли збільшення одиничного показника характеризує поліпшення якості, використовується формула: М_і = А_прі/А_{баз і}

У випадку, коли збільшення одиничного показника характеризує погіршення якості, використовується формула: М_і = А_{баз і}/А_прі

А - значення (у натуральних або умовних одиницях) одиничних показників якості;

Б_і - коефіцієнти (у балах) значущості і-го показника якості, що визначаються експертним шляхом.

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЕНТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ З ЯКОСТІ(УМОВНИЙ)

Найменування ОДИНИЧНИХ показників якості	Значення показників якості		Співвідношення показників якості (Мi)	Значимість окремого показника (Бі)	Нормована вагомість (Кі=Бі/ΣБі)	Коеф-г еквіва­лентності (Мі*Кі)
	проект. (Апр)	базового(Абаз)
1	2	3	4	5	6	7
Похибка виміру	0,00 1 5	0,002	1,33	3	0,3	0,4
Кількість параметрів вимiрювання	6	5	1,20	5	0.5	0,6
Маса приладу	4	3	0,75	1	0,1	0,075
Напрацювання на відмову, год	40000	38000	1.05	І	0,1	0.105
Всього	X	X	X	10	1	1.18

В окремих випадках для визначення показника М_і, як міри поліпшення якості по одиничному показнику якості можуть використовувапісі. інші формули розрахунку М_і , зокрема:

- при порівнянні показників надійності, пов'язаних з резервуванням елементів технічних засобів

М_і = ln(1-Р_нов)/ln(1-Р_баз)

Де Р_нов, Р_баз - ймовірність безвідмовної роботи обладнання відповідно нового і базового

Методичні засади порядку розрахунку коефіцієнта еквівалентності з якості викладено також в розд.2.3.

ДОДАТОК 1

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

Уточнити за поточними цінами!!!

Таблиця 1 - Орієнтовні ціни на обладнання ЛАЦ, грн.

Найменування обладнання	Ціна без пдв		Ціна без пдв
Обладнання первинних мереж		Обладнання місцевої телефонної мережі в комплекті.
САЦК	15000	ІКМ-30(І сторона)	24000
АКУ-30	12000	ІКМ-120(І сторона)	100000
СВВГ	6500	ІКМ-480(1 сторона)	190000
КВВГ	4000	по стійкам:
СТВГ	6500	АЦО-10	6000
КТВГ	5000	АДО-11	8000
СТМСС	12500	ОС А- 13	3500
СДП	7500	УСО-ОІ	6000
СОЛТ	90000	СКУ-01	1500
НРП (контейнер з апарат )	30000	КСВ-13,14	і 000
СУГО-15	40000	ЗИП-1 1,12,13	1500-1000
		ТСО-11	2500
		НРП 12/4	3000

Таблиця 2 - Орієнтовані ціни на волоконо-оптичний кабель, без ПДВ , http://cablecompany.com.ua/provod_prices

Таблиця 3 - Питомі капіталовкладення при будівництві ЛТГ. тис.грн/номер

На придбання станційного обладнання АТС .
- вітчизняного виробництва	0.3 -0.5
- EWSD	250 DМ
- 5 ESS	200$
На будівництво лінійних споруд абонспіської мережі	0.52
На будівництво лінійних споруд міжстанціііної .мережі	0,65
Па пиробничі приміщення	0,40

Таблиця 4 - Поправочні коефіцієнти до питомих капіталовкладень на будівництво лінійних споруд абон. мережі, які враховують середню довжину лінії

Сер. довжина, км	0,9	1,1	1,3	1,5	1,7	1,9	2,0	2,5	3,0
Поправоч. коеф	0,7	0,8	0,9	1	1,06	1,15	1,2	1,3	1,4

Таблиця 5 - Поправочні коефіцієнти до питомих капіталовкладень на будівництво лінійних споруд міжстанційної мережі, що враховують середню довжину міжстанційної з'єднувальної лінії

Сер. довжина, км	1-5	6	7	8	9	10	11
Поправоч. коеф	0,38	0,42	0,52	0,57	0,64	0,73	0,81

Таблиця 6 - Чисельність виробничого штату для експлуатації споруд міжстанційної мережі, люд/1000 номерiв

Найменування споруд та підрозділів	інженерів	електро­механіків	монтерів	Кабельщіків-спайщіків
Кабсльно - каналізацiйн. споруди	0,06	0,12	0.17	0,32
Абонентські пристрої	0,03	0.05	0,53

Таблиця 7 - Питомі показники чисельності штату для експлуатації споруд міжстанційної мережі, люд

Найменування споруд	Одиниця виміру	електро-механікн	клбельщикн- спайщики
Кабельні мережі	Кабель ТПП і ТГ при середній ємності 200 пар, люд на 1000 км-пар Кабель типу МКС, люд. на 50 км	0.05 0.1	0.3
Каналізаційні споруди	При середній эмностi блока 3 канала, люд. на 100 кан-км	0.2	0.4

Таблиця 8 - Поправочні коеф-ти для визначення чисельності штату по обслуговуванню кабельної мережі в залежності від середньої ємності кабелю

Сер. ємність кабелю, пар	99-200	201-300	301-400	401-500	501-600
Поправочн. коеф-т	1,0	0.88	0,74	0,56	0,51

Таблиця 9 - Поправочні коефіцієнти для визначення чисельності штату по обслуговуванню каналізаційних споруд міжстанцiйної мережі в залежності від середньої ємності блока каналізації

Середня ємність блока каналізації, кан	99-200	201-300	301-400	401-500	501-600
Поправоч, коеф-т	1 ,0	0,88	0,74	0,56	0,51

Середня ємність блока телефонної каналізації в залежності від монтованої ємності АТС складає: 6000 номерів -3,9 кан. 7000 номерів - 4,5 кан., 8000 номерів - 5.0 кан., 9000 номерів - 5,5 кан; 10000 номерів - 6,5 кан.

Таблиця 10 - Орієнтовна чисельність станційного експлуатаційного персоналу ЛАЦ мережених станцій

Кількість приведених каналів ТЧ, тис. кан	До 2	2-4	4-6	6-8	8-10	10-12
Чисельність основного експлуатац. персоналу	До 18	18-26	26-32	32-36	36-38	38-40

Для зручності наведені дані представлені у вигляді графіку

Таблиця 11 - Граничні тарифи на послуги місцевого телефонного зв'язку

http://www.ukrtelecom.ua/

Таблиця 13 - Показники що враховуються при визначенні річних експлуатаційних витрат (мають бути використані реальні, на момент розрахунку дипломної роботи)

Показники	Значення (на 1.06.09)
1. Середня заробітна плата одного працюючого, грн /міс
провідний інженер зв’язку	2050
керівник дільниці лінійних споруд зв’язку	2500
керівник радіо дільниці	2000
керівник дільниці загальнозаводського зв’язку (АТС)	1850
інженер зв’язку 1-ої категорії	1585
електромонтер станційного обладнання 3-го розряду	850
електромонтер станційного обладнання 4-го розряду	1058
електромонтер станційного обладнання 5-го розряду	1100
електромонтер станційного обладнання 6-го розряду	1250
електромонтер лінійних споруд зв’язку 4-го розряду	1200
електромонтер лінійних споруд зв’язку 5-го розряду	1300
телефоніст міжміського зв’язку	1100
старший телефоніст	1300
кабельник - спайщік	1800
диспетчер	1800
2.Норматив відрахувань у фонди соціального призначення (у % до витрат на оплату праці)	- .37.5%
3. Тариф на електроенергію, грн./кВтч	0,30

Таблиця 14 - Комплектацiя апаратури каналоутворення мережевих станцiй

ІКМ-120	ІКМ-480	ІКМ-1920	СОПКА-2	СОПКА-3	СОПКА-4
САЦК	САЦК	САЦК	САЦК	САЦК	САЦК
АЦО-30	АКУ-30	АКУ-30	АКУ-30	АКУ-30	АКУ-30
СВВГ	СВВГ	СВВГ	СВВГ	СВВГ	СВВГ
КВВГ	КВВГ	КВВГ	КВВГ	КВВГ	КВВГ
СЛО	СТВГ	СТВГ	СОЛТ	СТВГ	СТВГ
КЛТ	КТВГ	КТВГ	СДП	КТВГ	КТВГ
ДП-60М	СОЛТ	СЧВГ	СТМСС	СОЛТ	СЧВГ
УСКД-1М	УСКД-1М	СОЛТ		СДП	СОЛТ
	СДП	УСКД-1М		СТМСС	СДП
	СТМСС	СДП			СТМСС
		СТМСС

Таблиця 15 - Потужність енергоспоживання апаратури мереж зв'язку

Найменування обладнання	Споживана потужність, Вт
ОБЛАДНАННЯ СП (зонове)
САЦК-1	82
СВВГ-1	288
СВВГ	240
СЧВГ	643.2
ОБЛАДНАННЯ ЛІНІЙНОГО ТРАКТУ
ІКМ-І20 СЛО-1	262
Блок ДП-60М	72
ІКМ-480 СОЛТ	184
ІКМ-1920 СОЛТ	300
"Сопка" СОЛТ	192
ОБЛАДНАННЯ ІКМ-120^
ОСА-11,12,13	12
АЦО	17.5
КЛТ	42
ОЛТ	15
НРПК	18
УСО-0 1	18
Потужність енергоспоживання на дистанційне живлення, Вт
ІКМ-480	4І7 + 27на кожний НРП
ІКМ- 1920	264+18 на кожний НРП
"Сопка"	248 на кожний НРІІ

Таблиця 16

Кількість каналів ТЧ	До 1 тис	1-2 тис	2-3 тис	3-4 тис	4-5 тис	5-10 тис	Понад 10 тис
Кап. витрати, тис. гри/ 1тис. кан-км	0,5	0,25	0.15	0,10	0,07	0,06	0,05

ДОДАТОК 2.

ПРИКЛАДИ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗРАХУНКІВ

ДОДАТОК 2.1

ІІРИКЛАД РОЗРАХУНКУ АБСОЛЮТНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗА ПОКАЗНИКОМ ЧИСТОЇ ТЕПЕРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ (NPV)

		Роки
		0	1	2	3	4	5	6	7 1
1. Інвестиції		1000	-	-	-	-	-	-
2 Доходи		-	500	600	900	950	950	950	950
3. Витрати		-	500	400	600	600	580	560	550
4. Прибуток		-	0	200	300	350	370	390	400
5. Податок на приб			0	60	100	110	110	120	120
6 Чистий приб		-	-	140	200	240	260	270	280
7 Амортизація		-	100	90	80	70	60	50	40
8. Готівковий поток (п6+п7)			100	230	280	310	320	320	320 І
9. 1/(1+R)t	R=10%		0,909	0.826	0,751	0.683	0,621	0.564	0.513
	R=15%		0.370	0,756	6.658	0,572	0,497	0.432	0.376
	R=20%		0,833	0,694	0.579	0,482	0,402	0,335	0.279
10 Дисконтов ГП (п8*п9)
При R= 10%			91	190	210	212	199	130	1 64
При R = 15%			87	174	184	177	159	138	120
При R = 20%			83	160	162	149	129	107	89
11.NVR (накопич. підсумок по роках по п.10) .
При R= 10%			-909	-719	-500	-297	-98	82	246
При R =15%			-913	-739	-555	-378	-219	-81	65 -121
При R =20%			-917	-757	-595	-446	-317	-210	-121

Термін окупності проекту за цим методом - це часовий період. за який значення чистої теперішньої вартості досягає нульового значення

Так, при ставці дисконтування 10% Ток = 4 + (98/180) = 4,51 років

98 - від'ємне значення NPV на 4 рік (останній з років, що мають від'ємне значення NPV)

180 - дисконтований грошовий потік 5 року (наступного після останнього з років, шо мають від'ємне значення NPV)

При статті дисконтування 15% Ток =5 +(81/120) = 5,68 років

ДОДАТОК 2-2

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СХЕМИ ВМИКАННЯ ВІДДАЛЕНИХ АБОНЕНТСЬКИХ МОДУЛІВ (цифри умовні)

За проектом організації вмикання віддалених абонентських модулів АТС організовано б віддалених виносних модулів по 90 абонентів у кожному, підключених по трактам ІКМ.

Техніко-економічне обґрунтування спирається на порівняння двох варіантів підключення: проектуємого і базового з використанням показника річного економічного ефекту за формулою:

ЕЕ_річ=(С₁-С₂)-Е_н*(К₂-К₁)

С₁, С₂ - річні експлуатаційні витрати по базовому і проектному варіантам відповідно;

К₁, К₂ - капіталовкладення (одноразові витрати) по базовому і проектному варіантам ВІДПОВІДНО;

Е_н - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,12 - для порівняння варіантів інвестиційних проектів із використанням існуючих технічних засобів; 0,15 - для порівняльної оцінки проектів розробки нових технічних засобів).

Річні експлуатаційні втрати по базовому і проєктуємому варіантам складаються з таких основних елементів витрат:

С = М + ЗП + Відр + А, грн.

де: М - матеріальні витрати;

ЗП- заробітна плата експлуатаційного персоналу;

СВ - відрахування у фонди соціального призначення;

А - амортизаційні відрахування;

В якості базового варіанту розглядається безпосереднє підключення всіх віддалених абонентів, використовуючи фізичні лінії.

Розрахунок капітальних витрат, пов'язаних з організацією кожного з варіантів, наведено iз табл. 1.

Таблиця 1 - Капітальні втирати

Найменування	Кількість	Вартість одиниці, грн	Сума виграт,грн
Варіант 2 - проект.
Інтерфейс абонентських ліній (ТN 742)	68 плат	3230	219640
Кабель ТПГІ 100*2*0,32	23 км	4000 за км (з прокладкою і монтажем)	92000
УСЬОГО			311640
Варіант І - базовий
Інтерфейс ІКМ тракту (ТЖ64Р)	18 плат	5400	97200
Регенератор (ІКМ 30/32)	60шт.	530	31800
Абонентський блок	18шт.	5100	91800
Кабель ТИП 10*2*0,5	230км	520 за км (з прокладкою і монтажем)	1 19600
УСЬОГО			340400

Матеріальні витрати в експлуатації визначаємо наближено за формулою: М = 0,05 * К

Де К - капітальні втрати

По базовому варіанту:М₁ = 0,05*340400=17020 грн

По проектуємому варіанту: М₂ = 0,05 * 311640 = 15582 гри

Річна сума витрат на заробітну плату визначається по формулі:

ЗП_рiч = ЗП_МІС*12*ЧП, грн.

де: ЗП_МІС - середньомісячна заробітна плата одного працюючого приймається в розмірі 350 грн.( тут наведено умовно, в роботі має бути використані реальні дані);

ЧП - чисельність персоналу - у кожному з варіантів 0,5 чол. на обслуговування.

ЗП_Р1Ч = 350 * 12 * 0,5 = 2100 грн.

Відрахування в фонди соціального призначення - 37,5% від витрат на заробітну плату

СВ = 0,375 * 2100=787,5 грн

Амортизаційні відрахування визначаються наближено за формулою (тут наведено умовно, в роботі має бути обґрунтовано обраний метод розрахунку амортизаційних відрахувань):

А=0,075 * К

де К - капітальні витрати

По базовому варіанту: А₁= 0,075 * 340400 = 25530 грн

По проектуємому варіанту: А₂ = 0,075 * 311640 = 23373 грн

С1 = 17020 + 2100 + 787,5 + 25530=45437,5 грн

С₂= 15582+ 2100+ 787,5+23373 =41842,5 грн

Підставляємо результати в формулу річного економічного ефекту

ЕЕрі_Ч=(С1-С2)-Ен(К₂-К₁)=(45437,5-41842,5)-0,12(311640 -340400)= 3595 + 0,12*28760=7046,2 грн

ДОДАТОК 2-3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ТЕХНІЧНОГО ЗАСОБУ (НА ПРИКЛАДІ ДЕМОДУЛЯТОРА СКЛАДНИХ СИГНАЛІВ) (цифри умовні)

1. Визначення собівартості і ціни виробництва демодулятора (нижньої ціни нової техніки)

Виробнича собівартість виготовлення даного виробу визначається, спираючись на дані заводу-виробника за формулою

С= Впр*k_накл=М + ПВ + ОЗП(1 + k_накл)

Впр - прямі витрати на виготовлення приладу

М - грошова оцінка витрат на матеріали

ПВ - грошова оцінка витрат на покупні вироби і комплектуючі

ОЗП - прямі витрати на заробітну плату основних робітників

k_накл - коефіцієнт, який враховує накладні витрати, що включаються до собівартості

Ціна та норми витрат на покупні вироби i комплектуючі наведені в таблиці 1

Таблиця 1 - Ціна та норми витрат на покупні вироби і комплектуючі (тут наведено умовно, в роботі має бути використані реальні дані)

Елемент	Тип	Кількість	Ціна за 1 од, грн	Вартість, усього, грн
Резистори	ОМЛТ	123	0,05	6,15
Резистори	СП-4	5	0,25	1,25
Конденсатори	КМ	49	0,40	19,60
Конденсатори	КД	19	0,03	0,57
Конденсатори	К-53	10	2,00	20,00
Конденсатори	К-22	2	0,15	0,30
Діоди	1Д507А	8	0,27	2,16
Діоди	2С156А	3	0,20	0,60
Усього				128,00

Структура прямих витрат на виготовлення виробу за даними заводу-виробника складає: ПВ = 60%, М = 10%, ЗП = 30%

Вартість матеріалів, використаних в ході обробки деталей і виготовлення виробу складає:

М= ПВ *0,1 /0,6=128,00 *0,1/0,6 = 21,30грн

Витрати на заробітну плату основних робітників, зайнятих виготовленням виробу складає:

ЗП = ПВ * 0,3/0,6 = 128,00 * 0,3 / 0,6=64,00 грн.

Коефіцієнт, що враховує накладні загальновиробничі витрати, за даними заводу виробника - 1,7 (у співвідношенні з витратами на заробiтну плату).

Отже, виробнича собівартість виробу складає

С= 128,00 + 21,30+64,00(1 + 1,7) = 322,10 гри.

Оптова ціна (нижня межа ціни) заводу-виробника з урахуванням позавиробничих витрат і прибутку виробника визначається за формулою:

Цн = С(1+kпвв)(1+R/100)

kпвв=0,10 - коефіцієнт позавиробничих витрат (витрат на збут і адміністративно-управлінських витрат у співвідношенні з виробничою собівартістю)

R = 15% - плановий рівень рентабельності (відсоткове співвідношення прибутку і сукупних витрат)

Цн = С(1+kпвв)(1+R/100)=322,10(1 +0,10)(1 +0,15) = 407,50 грн

2. Визначення верхньої межі нової техніки - виконується спираючись на грошову вартість базового виробу та порівняння якісних і експлуатаційних показників проектуємого і базового виробу, за формулою:

Ц_2в=Ц₁*k_в*α_екв*k_t+E_експл= Ц₁*k_в*α_екв*k_t+((С₁’-C₂’)-E_н(K₂”-K₁”))*T₂

Ц2в - верхня межа ціни нової техніки

Ц_2н - нижня межа ціни нової техніки - ціна заводу - виробника

Ц₁ - ціна базової техніки

k_в-коефіцієнт, що відображує збільшення потужності (продуктивності) нового обладнання порівняно з базовим

k_t - коефіцієнт, що відображує збільшення терміну експлуатації нового обладнання порівняно з базовим

α_екв - коефіцієнт еквівалентності за якістю

E_н - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності

C₂₁’- річні експлуатаційні витрати споживача на 1 од. техніки нової та базової відповідно без амортизаційних відрахувань

K₂₁”- супутні капітальні витрати споживача - витрати на монтаж, перевезення, тощо без власне покупної ціни технічного засобу

Т₂ - термін експлуатації нової техніки

Для порівняння візьмемо базовий демодулятор ЧМ, оптова ціна якого умовно складає 300 грн.

В даному співставленні варіантів витратні експлуатаційні показники та коефіцієнти k_в і k_t практично не відрізняються, тому в подальших розрахунках показником E_експл та коефіцієнтами k_в і k_t можна знехтувати і розрахунки виконувати за формулою:

Ц_2в=Ц₁* α_екв

Розрахунок α_екв зведено в таблицю 2.

Таблиця 2.

Найменування поазників	Значення показників якості		Співвідно­шення показників	Вагомість	αекв
	Баз,	Проект.
Коефіцієнт шуму	8дБ	10 дБ	1,25	0,25	0,31
Вірогідність помилки	0,03	0,001	13,0	0,25	3,25
Ширина пропускання	230 кГц	230 кГц	1,00	0,25	0,25
Коефіцієнт посилення	38 дБ	ЗОдБ	1,27	0,25	0,32
					4,13

3. Комплексний економічний ефект від виробництва і впровадження нового виробу визначається за формулою

Еф = Ц_2в-Ц_2н

Ц_2в - верхня межа ціни нової техніки

Ц_2н - нижня межа ціни нової техніки - ціна заводу-виробника

Е_ф= 1239 -407,50=831,5 грн.

ДОДАТОК 2-4

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ БЕЗДРОТОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ (СТАНДАРТУ DЕСТ) - цифри умовні

Техніко-економічне обґрунтування спирається на порівняння двох варіантів проектного (стандарту DЕСТ) і базового (СТ-2).

Порівняльна оцінка економічної ефективності здійснюється з використанням показника річного економічного ефекту за формулою:

ЕЕрiч=(С1-С2)-Ен*(К2-К1)

С1,С2- річні експлуатаційні витрати по базовому і проектному варіантам відповідно;

К2,К1- капіталовкладення (одноразові витрати) по базовому і проектному варіантам відповідно;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,12 - для порівняння варіантів інвестиційних проектів із використанням існуючих технічних засобів; 0,15 - для порівняльної оцінки проектів розробки нових технічних засобів).

Річні експлуатаційні витрати по базовому і проектуємому варіантам складаються з таких основних елементів витрат:

С = М + ЗП + Відр + А + Ін, грн.

де: М - матеріальні витрати;

ЗП- заробітна плата експлуатаційного персоналу;

СВ - відрахування у фонди соціального призначення;

А - амортизаційні відрахування;

Ін - інші витрати, до яких в даному розрахунку доцільно включити витрати на застосування частот та адміністративно-господарські витрати