- •1 Охарактеризуйте декоративні техніки художньої обробки деревини
- •2 Охарактеризуйте карбування як техніку формотворення і декорування художньої обробки металу.
- •3 . За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте формотворчі техніки художньої обробки деревини.
- •Охарактеризуйте техніки художньої обробки каменю.
- •3. За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте м'які листяні породи дерев для художнього різьблення.
- •Охарактеризуйте виробне каміння гірських порід та мінералів які використовуються в художній обробці каменю.
- •З а заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте коштовне каміння гірських порід та мінералів які використовуються в художній обробці каменю.
- •З а заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте транспортні засоби і предмети упряжі як рід художньої обробки дерева.
- •Охарактеризуйте обладнання інтер'єру як рід художніх виробів з каменю.
- •За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте дитячі іграшки й «мороки» як рід художньої обробки дерева.
- •Дайте характеристику матеріалів для художньої обробки кістки та рогу
- •З а заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте предмети одягу як рід художнього плетіння з природних матеріалів.
- •Охарактеризуйте техніки художньої обробки кістки та рогу.
- •З а заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •Охарактеризуйте ужиткові предмети як рід художніх виробів з кістки та рогу.
- •3. За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •1. Охарактеризуйте матеріали для художнього плетіння з природних матеріалів.
- •Дайте характеристику сировинній базі для художнього ткацтва.
- •За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
- •2. Охарактеризуйте ручне обладнання для виготовлення художніх тканин
- •1.Охарактеризуйте лиття як техніку формотворення і декорування художньої обробки металу.
- •2. Охарактеризуйте техніки ручного розпису
- •3 . За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
Дайте характеристику сировинній базі для художнього ткацтва.
Сировина й обладнання. Сировина для тканин: рослинна (льон, коноплі, бавовна), тваринна (вовна, кокони шовкопряда), хімічна (штучні, синтетичні волокна) та металеві нитки — сухозлітка тощо. Якість сировини, прядіння ниток (ручне, машинне; тонких, грубіших, рівних, меланжевого типу, зсуканих, скручених) позначається на структурі тканин. Упродовж віків нагромаджені досвід тонкого розуміння матеріалу, знання всіх етапів обробки волокон, ниток, вміння підготувати і передбачити художні ефекти майбутньої тканини. Важливу роль відіграє добре володіння технологічними процесами.
Нитки готували на основу і піткання. Нитки основи шліфували, а піткання часто зволожували, запарювали тощо. Наприклад, на Гуцульщині вовну двічі намочували у гарячій воді з лугом, щоб виткане з неї сукно під час валяння у ступах не збивалося. Часто на основу використовували грубіші нитки, а на піткання — тонші, зсукані тощо.
Нитки основи намотували на вал верстатів, а піткання — в клубки, шпулі, бобіни, пасма. Різним переплетенням на ткацьких верстатах з двох систем ниток основи й поробку виготовляли тканини певної щільності і ширини (залежно від розмірів верстатів). Верстати для ручного ткацтва бувають двох типів: з вертикальним і горизонтальним розміщенням основи.
За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
Використано техніку травлення, яко полягає у на несенні орнаменту воском, а потім протравлювання у оциті, лимонній, чи яблучній кислоті, яка виїдає фар шкарлупи.
Білет 10
1. Охарактеризуйте техніки художнього плетіння з природних матеріалів
Техніки. Художня виразність плетених виробів значною мірою залежить від тієї чи іншої техніки виконання. За зовнішнім виглядом плетеної площини розрізняють суцільне, візерунчасте й ажурне плетіння, а також зшивання.
Суцільне плетіння характеризується щільністю й простотою фактури виробу, яку дістаємо шляхом переплетення навхрест вертикальних каркасних прутів з горизонтальними стрічками. Хрестикова техніка — одна з найдавніших і нагадує звичайне ткання. Залежно від способу переплітання прутів між ребрами каркасу розрізняють такі її різновиди: плетіння просте, шарами, рядами, квадратами і мотузкою. Окремо необхідно сказати про косу хрестикову техніку, яка застосовується лише для плетіння серветок і килимків із соломи. Спіральна техніка суцільного плетіння дає змогу прослідкувати послідовність роботи майстра і рух витків, що завжди починається від центру основи і йде по спіралі вбік і вгору. Розрізняють спірально-валикову (для плетіння із соломи) та спірально-каркасну (для плетіння з лози й коріння) техніки.
Візерунчасте плетіння відзначається винятковою привабливістю поверхні виробів і дещо подібне на чиновате ткання. Найпростіший орнаментальний прийом — чергування площин — дістаємо внаслідок плетіння черва два ребра каркасу — так звана шахівничка (застосовується у лозоплетінні). Фактурний контраст тут інколи підсилюється контрастом кольору, для цього використовують світлу і темну (фарбовану) лозу.
Ефектний вигляд мають поверхні плетених речей, виготовлених технікою кіски. Три стрічки або три пари прутів переплітають між собою таким чином, що утворюється рельєфно переплетена площина у вигляді коси. Техніку застосовують у лозоплетінні при виготовленні солом'яних брилів тощо.
Своєрідної зубчастої фактури поверхні виробів досягають технікою плетіння у зубчики. Для цього водночас переплітають чотири смужки із соломи або рогози, Техніка плетіння ланцюжком із рогози справляє враження дугоподібних кілець і виконується дерев'яним гачком.
Ажурне плетіння характеризується оригінальною структурою й фактурою поверхні. Це відкривання певних проміжків, каркасу або рідке, вишукане плетіння, яким можна досягти великої складності ажуру на зразок мережок, мережива тощо. Ажурні техніки застосовують у виготовленні виробів з лози, рогози, обгортків кукурудзяних качанів та ін. Назви залежать від характеру мотиву: «павучки», «віконця», стовпчики, ромбики, розетки тощо. Ажурні фігури прекрасно контрастують і поєднуються із суцільним, густим плетінням, надаючи творам особливої привабливості.
Зшивання - це техніки декоративного переплетення для з'єднання бокових стінок виробів в об'ємну конструкцію, прилаштування дугоподібних ручок та інших деталей. Техніки зубчастого і дугастого зшивання найчастіше застосовуються у рогозоплетінні. Своїми рельєфними формами у вигляді зубчиків і дуг вони посилюють декоративність контурів. Тут ми не розглядаємо просте зшивання нитками луб'янок і деяких виробів із соломи, оскільки факт декоративності при цьому майже відсутній.