Охарактеризуйте ужиткові предмети як рід художніх виробів з кістки та рогу.
Ужиткові предмети охоплюють усі типологічні групи виробів з кістки та рогу, які мають практичне значення: порохівниці, гребінці, чарки, сільнички, ґудзики тощо.
Порохівниці — типологічна група місткостей, виготовлених з рогу і призначених для індивідуального ношення пороху. Виникли у XVI ст., коли набула поширення вогнепальна зброя: пістолі та рушниці заряджали з дула порохом і кулями. За характером тектоніки форми існують три типи ротових порохівниць: виделкоподібні, прямі, - з рогу оленя і порохівниці з рогу бика. Їх оздоблювали гравійованим орнаментом і металевими накладними платівками з тисненням тощо.
Чарки —типологічна група посуду для пиття міцних напоїв, виготовленого переважно з рогу і прикрашеного гравійованими візерунками. Відомі такі типи: ріг для пиття великий і малий (з ВРХ), декорований металом, та циліндрична чарка з рогу оленя, оздоблена гравіюванням.
Сільнички — типологічна група посуду для зберігання солі, виробленого з рогу кістки. Розрізняють місткі сільнички для кухні, менші — для сервірування столу і найменші — дорожні, вони щільно зачиняються. Найбільш поширені та ошатно коровані два останніх типи.
Гребінчики — стародавня група виробів з рогу для розчісування і пришпилювання волосся. Існують типи: гребінці однобічні без ручки, з декоративною ручкою, гребінці двобічні, гребінці для зашпилювання волосся і под. Їх оздоблюють рельєфним й ажурним різьбленням.
З кістки та рогу виробляли також окремі типи побутових речей, прикрашених різьбленням і гравіюванням: табакерки, печатки, шахові фігурки, ґудзики, колодочки для ножів, накладні декоративні платівки для ручок і т. ін.
3. За заданим ілюстративним матеріалом проаналізуйте техніку виготовлення та оздоблення художнього виробу декоративно-прикладного мистецтва.
Білет 9
1. Охарактеризуйте матеріали для художнього плетіння з природних матеріалів.
Матеріали. Для плетіння використовують гнучкі легкодоступні матеріали, які мають різноманітні художні та технологічні властивості. Лоза — основний матеріал — тонкі гнучкі прути довжиною близько 2 м. Доброякісна лоза повинна бути без бокових наростків, мати невелику серцевину і легко розколюватися на дві-чотири смужки. Обкоровані прути піддаються вибілюванню та пофарбуванню у різноманітні відтінки. Лозу інколи можна замінити тонким сосновим або ялиновим корінням, смужками з лубу або лика.
У художньому плетінні широко застосовують також трав'янисті рослини, які ростуть у воді, на берегах водойм і болотах (рогіз, ситник). Відомий широколистий і вузьколистий рогіз (шувар, боднар), ситник — з трубчастими, рідше лінійновидовженими листками. Для плетіння виробів із рогози спочатку заготовляють стрічки, тоді як ситник здебільшого використовують у вигляді цілих стебел. Звідси й фактура речей, плетених з рогози, інша, ніж у плетених із ситника.
Стебла соломи із жита, пшениці, рідше ячменю були не лише зручним для плетіння матеріалом, а й вигідно вирізнялися, порівняно з рогозою, золотавим кольором і глянцевим полиском.
У наш час на Закарпатті набули поширення вироби, плетені з обгорток качанів кукурудзи. Такі обгортки вирівнюють, вибілюють, фарбують та розділяють на стрічки для плетення кошичків, торбинок тощо.