3. Еластичність попиту та пропозиції

Рис. 3.11. Дугова еластичність

Еластичність Коефіцієнт еластичності Види еластичності Цінова еластичність попиту Форми цінової еластичності попиту Чинники цінової еластичності попиту Еластичність пропозиції за ціною Чинники еластичності пропозиції за ціною Форми еластичності пропозиції за ціною Еластичність попиту за доходом Форми еластичності попиту за доходом Перехресна еластичність попиту Форми перехресної еластичності попиту Точкова еластичність Дугова еластичність

2. 5%;

3. - 20%; сі) - 5%.

   12. Базова формула для обчислення коефіцієнта цінової еластичності по­питу показує відношення:

       1. абсолютного зниження величини попиту до абсолютного підвищення ціни;

       2. відносної зміни величини попиту до відносної зміни ціни;

       3. абсолютного зниження ціни до абсолютного підвищення величини попиту;

ф відносної зміни ціни до відносної зміни величини попиту.

12. Яке з поданих нижче тверджень не характеризує еластичного попи­ту:

    1. відносна зміна обсягу попиту більша за відносну зміну ціни;

    2. покупці чутливі до зміни ціни;

    3. загальна виручка знижується, якщо ціна зростає; сі) коефіцієнт еластичності менший від одиниці.

13. Якщо при зниженні ціни загальна виручка зростатиме, то коефіцієнт цінової еластичності попиту:

    1. більший 1;

    2. дорівнює 0;

    3. дорівнює 1; сі) менший 1.

14. Загальна виручка досягає свого максимуму при цінах, що відповідають:

    1. еластичному попиту;

    2. абсолютно еластичному попиту;

    3. одинично еластичному попиту; сі) нееластичному попиту.

15. Еластичність пропозиції за ціною більш еластична у:

    1. довгостроковому періоді;

    2. короткостроковому періоді;

    3. поточному періоді;

сі) усі відповіді правильні.

12. Еластичність попиту на деякому відрізку кривої визначають за фор­мулою:

1. перехресної еластичності;

2. дугової еластичності;

3. точкової еластичності;

4. еластичності попиту за доходом.

   18. Якщо зростання ціни на 10% спричиняє 20% зростання величини пропо­зиції, то пропозиція:

       1. еластична;

       2. абсолютно нееластична;

       3. нееластична;

Задачі

О

- 2. Як зміниться величина попиту при зростанні

8. Відомо, що Е_/} = ціни на 10%.

сі) абсолютно еластична.

1. Виробники телевізорів перепрофілювали частину по­тужностей підприємства на випуск деталей для комп'ютерів, сподіваючись, що нове виробництво буде більш прибутковим. Це призвело до зміни середньої ціни на телевізори на 100 грн, яка початково становила 1000 грн. За старою ціною виробники реалізовували щоденно 5000 телевізорів. Скільки телевізорів у день продається за новою ціною, якщо еластичність попиту за ціною становить (— 2,5)?

2. Якою є еластичність попиту при Р = 0 для загальної кривої попиту й_п = а-ЬР1

3. Записати рівняння пропозиції при умові, що коефіцієнт еластичності пропозиції дорівнює 4, ціна ринкової рівноваги — Р= 12 грн, рівноважна кількість продукції -<2 = 15000.

4. Записати рівняння попиту, якщо відомо, що Е_в = — 0,8; (?„ ⁼ 7,5; Р= 0,75.

5. Використовуючи інформацію про рівняння попиту та пропозиції: (?_р = 40000 - 2000Р\ <2_К = - 10000 + 5000Р, визначити точку ринкової рівноваги, а також еластичність попиту і пропозиції за рівноважної ціни.

6. Оренда звичайної квартири в середньому становить 600 грн щомісяця, усього в місті орендують 15000 квартир. Існує ймовірність збільшення кількості бажаючих орендувати житло. За оцінками економістів еластичність попиту на житло становить: Е_в = -1/3, а пропозиції: Е₈ = 1/2. Припустимо, що попит на житло зріс на 20%. Якими будуть нова ціна та кількість ринкової рівноваги, а також еластичність попиту при цьому?

7. Яка крива попиту показує більшу еластичність попиту і чому?

9. Як зміниться попит при зменшенні доходу на 10%, якщо Е_/ = - 0,75.

10. Рівняння попиту на товар задане рівнянням: (?_в = 2100 - ЗР. Визна­чити, при якій ціні коефіцієнт цінової еластичності попиту становитиме Е_р = -0,75.

11. Визначити еластичність попиту при ціні 3 грн, якщо відоме рівняння попиту: = 14- ЗР.

12. Магазин продає 200 кг яблук щодня за ціною 3 грн. за 1 кг. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Е_в = -5. Продавці зменшили ціну 1 кг яблук на 10%. Проаналізувати, як зміниться обсяг продажу і виручка магазину.

13. Сім'я використовує 1000 л бензину в рік за ціною 4 грн. за 1 л. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Е_в = - 0,5. Як зміняться затрати сім'ї на бензин при зростанні ціни на 10%.

14. Визначити коефіцієнти точкової та дугової еластичності попиту, якщо зростання ціни товару з 4 до 5 грн, призвело до зменшення величини попиту з 500 до 300 шт.

15. Визначити коефіцієнт еластичності попиту за доходом, якщо відомо, іцо при доході 2000 грн споживач купував 40 одиниць товару, а при зростанні доходу до 3000 грн - 60 одиниць.

16. Рерзі і Соса-Соїа - товари-замінники з високим коефіцієнтом перехресної еластичності, який дорівнює Е = 12. Як зміниться споживання Соса-Соїа, якщо зросте ціна Рерзі на 2%.

17. Визначити коефіцієнт перехресної еластичності попиту, якщо відомо, що зростання ціни на товар У з 5 до 6 грн, призвело до зростання попиту на товар X з 5000 до 7000 шт.

18. Відомо, що в стані рівноваги Е_о=-0,7\ Е_я = 0,99\ £>₀ = 95; Р_й = 4,5. Записати рівняння попиту і пропозиції.

РОЗДІЛ II споживання

4. Поведінка споживача і теорія граничної корисності

5. Ринковий попит

Поведінка споживача і теорія граничної корисності

1. Споживчий вибір і теорія граничної корисності

2. Альтернативний підхід: ефект доходу та ефект заміни

3. Аналіз рівноваги у споживанні на основі кривих байдужості

4. Реакція споживача на зміну доходу і ціни

л і Споживчий вибір і теорія граничної корисності

Одним з основних завдань мікроекономіки є пояснення принципів поведінки споживачів, тобто того, як особисті смаки або корисність різних товарів обумовлює поведінку споживачів і ринковий попит на різні товари.

Для вивчення поведінки споживача почнемо з питання про цілі споживача: чому люди споживають товари і послуги? Переважна відповідь -споживання товарів є джерелом задоволення.

У такий спосіб з'являється термін корисність. В економічному значенні його вперше використав Дж. Бентам (1748-1833). Він вважав визначальним принципом організації суспільства принцип корисності, тобто здатність будь-якої речі створювати задоволення, щастя або берегти він шкоди чи нещастя.

У мікроекономіці корисність — це рівень задоволення, вигоди, яке отримує особа від споживання товару чи використання послуги. В основі цього поняття лежать психологічні аспекти - люди купують речі, які приносять задоволення і уникають неприємних.

Важливим є врахування таких характерних рис корисності:

1. Корисність і користь, тобто функціональна придатність, не є синонімами.

2. Корисність є суб'єктивним поняттям і визначається індивідуально: благо, що має певну корисність в очах одного спожи­вача, може не мати корисності для іншого.

3. Корисність важко виміряти кількісно. Тому частіше до неї за­стосовують порядкову вимірність, якщо альтернативи можна ранжу- вати.

4. Корисність залежить від споживчих властивостей блага і від самого процесу споживання, від того, хто і як задовольняє свої по­треби.

5. Корисність змінюється із збільшенням чи зменшенням конкрет­ного блага.

У теорії мікроекономіки існує два підходи до вимірювання корисності.

За одним із них - кількісним, який незалежно один від одного наприкінці XIX століття відкрили В. Джевонс, Г. Госсен, К. Менгер та Л. Вальрас, вважається, що корисність можна виміряти. Тобто можна виміряти точну величину корисності, яку особа отримує від спожи­вання блага. Вони запропонували вимірювати корисність в умовних одиницях - ютилях. Кількісна теорія робить припущення про здатність споживача дати кількісну оцінку корисності будь-якого спожитого блага в ютилях.

Порядкова теорія корисності є альтернативною кількісній теорії.

Її прихильниками були Ф. Еджуорт, В. Парето, Р. Аллен та Дж. Гікс. Відповідно до цієї теорії, споживач вимірює не корисність окремого блага, а корисність наборів благ. Тому він повинен впорядкувати свої споживчі переваги стосовно благ і систематизувати вибір набору благ за рівнем задоволення. Тобто споживач може вибрати набір благ, яко­му він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки один вибір кращий від іншого.

Загалом споживачі при виборі благ та їх наборів прагнуть до максимізації корисності. Але в теорії споживчого вибору необхідно враховувати існування певних обмежень.

Основними з них є:

1. аксіоми, які стосуються споживчих переваг:

• аксіома повної впорядкованості споживчих переваг. Вона передбачає ранжування альтернативних можливостей відповідно до рівня отримуваної корисності, тобто принципову порівнянність різних наборів благ для конкретного споживача. Це означає, що для будь-якої пари благ а і Ь споживач може твердити: а > Ь (благу а споживач віддає перевагу порівняно із благом Ь), або а < Ь, або а = Ь (блага а\Ье рівноцінними);

• аксіома транзитивності (перехідності) споживчих переваг. Це означає: якщо споживач віддає перевагу благу а порівняно з благом Ь і благу Ь порівняно з благом с, то звідси випливає, що споживач віддає перевагу благу а порівняно з благом с. Тобто якщо а > Ь і Ь > с, то а > с. Так само якщо а = Ь і Ь = с, то а = с. Таке твердження передбачає раціональність споживчих переваг;

аксіома про ненасиченість потреб. Відповідно до неї перевага надається більшій кількості блага порівняно з меншою;

2. економічні чинники:

ціни товарів і послуг;